Справа № 495/3728/19
№ провадження 2-п/495/9/2021
про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
"16" квітня 2021 р. м. Білгород - Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючої одноособово судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря - Іванченко А.С.,
Справа №495/3728/19,
розглянувши заяву представника відповідача ТОВ «Кей-Колект» про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 травня 2020 року у справі №495/3728/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповільністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна, про визнання неправомірними та скасування рішення, поновлення права власності, визнання недійсним договору, витребування майна,-
29.05.2020 року заочним рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області ухваленим по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповільністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна, про визнання неправомірними та скасування рішення, поновлення права власності, визнання недійсним договору, витребування майна, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Мороз Аліна Анатоліївна, звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 29.05.2020 року, відповідно до якої вказує, що відповідач жодного разу не був повідомлений належним чином про судові засідання, окрім судового засідання, що було призначено на 31.03.2020 року, та адвокатом Кузьминського Д.В. було подано до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із встановленням карантину, а відтак не знав про винесення вказаного заочного рішення, що обмежило його право надати до суду процесуальні документи, а саме: заяви, клопотання, відзив.
Щодо суті рішення вказав, що суд при його ухваленні не врахував усіх необхідних доказів, зокрема реєстраційної справи щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект».
Вказав, що копію заочного рішення отримав 15 червня 2020 року, просив поновити строк на подання заяви про його перегляд з огляду на те, що така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
В судове засідання представник зявника надав суду заяву про відкладення судового засідання у зв'язку із карантинними заходами.
Представники позивача за основним позовом, надали суду заяву, відповідно до якої вказують, що представник заявника вже двічі відкладає судове засідання з причин, які не є поважними, що на їх думку являється зловживанням процесуальними правами зі сторони заявника та його представника, направлені на затягування розгляду справи, просять розглянути заяву про перегляд заочного рішення за їх відсутності, в її задоволенні відмовити.
Згідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо.
Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.
Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки учасники справи повідомлялися належним чином, представник заявника надала заяву про відкладення розгляду заяви про перегляд заочного рішення, представники позивача надали суду заяву про розгляд заяви за їх відсутності, суд вважає за необхідне та можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, оглянувши заяву про перегляд заочного рішення, суд приходить до наступного.
Матеріалами справи встановлено, що ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 травня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі №495/3728/19, та призначено підготовче судове засідання на 27 червня 2019 року; учасникам справи установлено строки для подачі заяв та відзиву по суті справи (т.1, а. с. 48).
Судове засідання 27 червня 2019 року було відкладене на 17 липня 2019 року та ухвалою суду витребувано додаткові докази у справі (т.1, а. с. 152-153). Повістку про виклик до суду у цивільній справі на 17 липня 2019 року ТОВ «Кей-Колект» отримало 10 липня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 158).
Розгляд справи 17 липня 2019 року було відкладено на 15 жовтня 2019 року (т. 1, а. с. 167-169). Повістку про виклик до суду на 15 жовтня 2019 року ТОВ «Кей-Колект» отримало 21 вересня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 170).
Чергове судове засідання у даній справі було призначене на 12 грудня 2019 року. Повістку про виклик на вказану дату ТОВ «Кей-Колект» отримало 02 грудня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 186).
12 грудня 2019 року розгляд справи було відкладено на 13 лютого 2020 року, про що Товариство належним чином повідомлено 28 грудня 2019 року (повідомлення про вручення поштового відправлення, (т. 1, а. с. 202). Окрім цього представник ОСОБА_3 адвокат Галайчук Ганна Сергіївна, надала суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому суді.
13 лютого 2020 року представник ОСОБА_3 адвокат Галайчук Ганна Сергіївна, надала суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому суді, розгляд справи відкладено на 31 березня 2020 року; повістку про виклик до суду на вказану дату Товариству вручено 16 березня 2020 року (т. 2, а. с. 2).
31 березня 2020 року представник ОСОБА_3 адвокат Галайчук Ганна Сергіївна, надала суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із карантином та судове засідання було відкладене на 05 травня 2020 року, повістку про виклик до суду на 05 травня 2020 року Товариством отримано 07 травня 2020 року (т. 2, а. с. 24).
Ухвалою суду від 15 травня 2020 року у даній справі закрито підготовче провадження, та призначено судовий розгляд по суті на 29 травня 2020 року, здійснено виклики учасників справи у судове засідання (т. 2, а. с. 31-32, 46-50).
Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 травня 2020 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповільністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського Міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна, про визнання неправомірними та скасування рішення, поновлення права власності, визнання недійсним договору, витребування майна (т. 2, а. с. 55-66).
Таким чином, суд із дотримання вимог процесуального законодавства здійснював виклики відповідача у судові засідання, однак представник відповідача ТОВ «Кей-Колект» у жодне із дев'яти призначених судових засідань не прибув, відзиву на позов суду не надав.
Встановлене свідчить про наявність обставин, які допустили розгляд судом 05 квітня 2017 року даної справи у заочному порядку (із урахуванням повторного неприбуття інших відповідачів у справі) на підставі наданих позивачем та зібраних судом доказів, що повністю відповідає положенням статті 280-281 ЦПК України.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року в справі «Смірнова проти України»).
У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Так, у ст.17 Конвенції № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».
Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.
Тобто, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Таким чином, зловживання процесуальними правами, в тій чи іншій мірі, має бути спрямоване на перешкоджання реалізації захисту порушеного права. Порушниками, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути особи, які беруть участь у справі, інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений відповідними процесуальними правами і обов'язками та відповідно може впливати на хід розгляду справи.
Отже, протягом тривалого періоду, з травня 2019 року відповідачем не здійснено жодного заходу, щоб дізнатись про стан судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно до п.1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Таким чином, з урахуванням того, що представник відповідача не навів обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, причин неподання відзиву, і докази про це, не надав до суду ніяких доказів, які б підтверджували заперечення проти вимог позивача, та що при скасуванні заочного рішення суд може постановити нове рішення, тому суд вважає за необхідне заяву відповідача залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 247, 286-289, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача ТОВ «Кей-Колект» про перегляд заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29 травня 2020 року у справі №495/3728/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповільністю «Кей-Колект», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Горда Ірина Володимирівна, про визнання неправомірними та скасування рішення, поновлення права власності, визнання недійсним договору, витребування майна - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.
Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 16 квітня 2021 року.
Суддя: