Ухвала від 16.04.2021 по справі 1-1/2004

УХВАЛА

16 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 1-1/2004

провадження № 13-54зво21

Суддя Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1 перевірила заяву захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Волинської області від 02 лютого 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 22 червня 2004 року за виключними обставинами і

встановила:

Вироком Апеляційного суду Волинської області від 02 лютого 2004 року, залишеним без зміни ухвалою Верховного Суду України від 22 червня 2004 року, ОСОБА_4 було засуджено за ст. 69, пунктами «а», «е», «з», «і» ст. 93, ч. 2 ст. 17, пунктами «е», «з», «і»

ст. 93, ч. 3 ст. 144, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 229-6, ст. 42Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК 1960 року) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

11 березня 2021 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив остаточне рішення у справі «Дембо та інші проти України», яким констатував порушення щодо ОСОБА_4 (заява 45123/19) ст. 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) щодо покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення.ЄСПЛ також постановив, що визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.

Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_4 за виключними обставинами у якій просять скасувати вирок від 02 лютого 2004 року та ухвалу від 22 червня 2004 року і постановити новий вирок надавши засудженому ОСОБА_4 перспективу на звільнення від довічного ув'язнення після відбуття конкретно визначеного строку покарання.

Відповідно до п. 2 ч. 3ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України(далі -КПК) установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом,

є виключною обставиною для перегляду судових рішень, що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 КПК кримінальне провадження за виключними обставинами з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексуздійснюється Великою Палатою.

Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повинна відповідати вимогам до її форми та змісту, встановленим ч. 2 ст. 462 КПК, та, зокрема, містити обґрунтування наявності виключних обставин та вимоги до суду, які б узгоджувались з його повноваженнями за результатами перегляду, визначеними ч. 1 ст. 467 цього Кодексу.

Проте в поданій заяві захисники не наводять правового обґрунтування того, як констатоване ЄСПЛ порушення ст. 3 Конвенції у справі«Дембо та інші проти України» вплинуло на справедливість судового розгляду і ухвалених процесуальних рішень щодо засудженого. Як убачається зі змісту заяви, у ній висловлюється незгода з судовими рішеннями поза зв'язком із позицією ЄСПЛ, яка стосується механізмів не індивідуального, а загального характеру, зокрема запровадження на законодавчому рівні процедур, які у перспективі забезпечували б можливість дострокового звільнення осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Крім того, вимога захисників про скасування судових рішень і ухвалення Великою Палатою нового вироку не узгоджується з положеннями КПК щодо її повноважень за результатами перегляду судових рішень за виключними обставинами.

Відповідно до ст. 460 КПК учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили. Водночас, згідно пункту 2 ч. 5 ст. 461 КПКзаяву про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 2 ч.3 ст. 459 цього Кодексу може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною,не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

Проте, заяву подано не засудженим, щодо якого прийнято рішення ЄСПЛ, а захисниками що також не відповідає положенням КПК.

Відповідно до ч. 3ст. 464 КПКдо заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченимист. 462 цього Кодексу, застосовуються правила ч. 3ст. 429 КПК.

Ураховуючи викладене, недоліки заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами позбавляють можливості вирішити питання про відкриття провадження, що є підставою для залишення заяви без руху та надання строку для усунення допущених недоліків.

Керуючись статтями429,462,464 КПК, суддя

постановила:

Заяву захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про перегляд вироку Апеляційного суду Волинської області від 02 лютого 2004 року та ухвали Верховного Суду України від 22 червня 2004 року за виключними обставинамизалишити без руху, надавши їм строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі неусунення недоліків у вказаний строк заяву буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Великої Палати

Верховного Суду ОСОБА_1