Ухвала
16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 148/636/18
провадження № 51 - 1562 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 березня 2021 року,
встановив:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 березня 2021 року касаційну скаргу захисника було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК ) та надано десятиденний строк для усунення недоліків.
У вищевказаному рішенні суду касаційної інстанції було вказано на необхідність навести конкретні порушення закону, які передбачені у ст. 438 КПК, що стали б підставою для скасування судових рішень, обґрунтувати свої доводи, надати копії касаційної скарги з додатками для надіслання сторонам кримінального провадження, а також викласти вимоги до суду касаційної інстанції з урахуванням положень ст. 436 КПК.
На виконання ухвали касаційного суду захисник ОСОБА_4 подав нову касаційну скаргу, перевіривши яку, суд установив, що зазначених в ухвалі Верховного Суду від 30 березня 2021 року недоліків не усунуто.
Так, у повторно поданій касаційній скарзі захисника не зазначено, у чому саме полягає неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування оскаржуваних судових рішень та не конкретизовано яких саме істотних порушень вимог кримінального процесуального закону допустилися суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , а також яким чином вони вплинули на законність та обґрунтованість судових рішень та були б безумовною підставою для скасування оскаржуваних рішень. Крім того, у касаційній скарзі не вказано які саме доводи апеляційної скарги залишилися поза увагою апеляційного суду.
Всупереч п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга захисника ОСОБА_4 знову не містить чітких вимог до суду касаційної інстанції, викладених у відповідності з положеннями ст. 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Так, оспорюючи вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 березня 2021 року, і порушуючи питання про їх скасування, захисник ОСОБА_4 просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, що не узгоджується з приписами ст. 436 КПК.
Оскільки суд касаційної інстанції переглядає судові рішення згідно ст. 433 КПК у межах касаційної скарги, відсутність чітких вимог касаційної скарги та їх правового обґрунтування перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, зважаючи на те, що захисник недоліків касаційної скарги не усунув, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Тульчинського районного суду Вінницької області від 22 грудня 2020 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 березня 2021 року разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_7 ОСОБА_2 ОСОБА_3