Ухвала
16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 526/2147/19
провадження № 61-16252ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Гадяцького районного суду Полтавської області, судді Киричка Станіслава Анатолійовича, судді Заколодяжної Олени Анатоліївни, судді Тищенко Лариси Іванівни про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує презумпцію невинуватості,
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 16 червня
2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду
від 05 жовтня 2020 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 05 жовтня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу заявника залишено без руху, надано заявнику строк до 15 грудня 2020 року для сплати судового збору та подання касаційної скарги у новій редакції із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Роз'яснено заявнику положення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» щодо підстав звільнення від сплати судового збору, а також положення пункту 1 частини першої та частину другу статті 389 ЦПК України щодо випадків касаційного оскарження судових рішень, й положення частин першої та третьої статті 411 ЦПК України.
У грудні 2020 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції, прохальна частина якої містить клопотання про звільнення його від сплати судового збору, мотивоване відсутністю у нього грошових коштів, оскільки з вересня 2014 року він перебуває під вартою в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, продовжено заявнику строк для сплати судового збору до 18 січня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів із дня вручення копії цієї ухвали.
Копію зазначеної ухвали Верховного Суду, ОСОБА_1 отримав
11 березня 2021 року, що підтверджується даними зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 23 листопада 2020 року в частині сплати судового збору, станом на 16 квітня 2021 року не усунув, наявні підстави вважати її неподаною та такою, що підлягає поверненню заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню заявника із касаційною скаргою на судові рішення судів попередніх інстанцій, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 16 червня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Гадяцького районного суду Полтавської області, судді Киричка Станіслава Анатолійовича, судді Заколодяжної Олени Анатоліївни, судді Тищенко Лариси Іванівни про визнання інформації недостовірною та такою, що порушує презумпцію невинуватості, вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Усик