Київський апеляційний суд
14 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12019110210000629 щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Наливайківка Макарівського району Київської області,
громадянина України, що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_2 , згідно з ст.89 КК України не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
за апеляційною скаргою захисника на вирок Макарівського районного суду Київської області від 2 лютого 2021 року,
Вироком Макарівського районного суду Київської області від 02.02.2021 ОСОБА_6 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.125 КК України і йому призначено покарання у виді арешту на строк 2 місяці.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції змінити та призначити ОСОБА_6 більш м'яке покарання, ніж арешт.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що призначене ОСОБА_6 покарання не відповідає ступню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є явно несправедливим через суворість. Так, ОСОБА_6 повністю визнав вину у скоєному кримінальному правопорушенні та щиро розкаявся, має незадовільний стан здоров'я і є особою похилого віку.
Захисник акцентує увагу на тому, що покарання передусім є виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи, повинно перебувати у справедливому співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного, особою винного, тощо.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим і вмотивованим; провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Як встановив суд, 5 листопада 2019 року близько 18 години ОСОБА_6 прийшов у гості до ОСОБА_8 , який проживав за адресою: АДРЕСА_3 , вони разом вживали алкогольні напої, після чого ОСОБА_8 пішов відпочивати. Прокинувшись, ОСОБА_8 побачив, що ОСОБА_6 готує собі їжу з його продуктів, і між ними виник конфлікт, під час якого вони ображали один одного нецензурною лайкою. Близько 18 години 40 хвилин цього ж дня ОСОБА_6 на ґрунті неприязних відносин умисно завдав ОСОБА_8 один удар ножем в область грудної клітки з лівого боку, чим заподіяв тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани грудної клітки зліва, яке відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які досліджувалися в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч.2 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, - є вірною.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли потягти зміну або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Всупереч доводам апеляційної скарги дотримав суд і вимог закону, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При цьому суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував, що вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення відноситься до кримінальних проступків, особу винного, який за місцем проживання характеризується як особа, яка зловживає алкогольними напоями, і хоча згідно з ст.89 КК України вважається таким, що не має судимостей, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, встановлено не було.
Колегія суддів погоджується з висновками суду, який не встановив щирого каяння обвинуваченого у вчиненому лише з огляду на те, що останній не заперечував обставини кримінального правопорушення. І з цього приводу суд у вироку навів належні мотиви.
Обвинувачений досяг пенсійного віку, про що сам захисник вказує в апеляційній скарзі, і не працює, тому йому не можуть бути призначені громадські або виправні роботи, які є більш м'яким покаранням порівняно з арештом, і встановлені санкцією відповідного закону України про кримінальну відповідальність як альтернативні.
Оскільки пенсія є єдиним джерелом доходу ОСОБА_6 , враховуючи його спосіб життя, недоцільним є і призначення йому покарання у виді штрафу. До того ж, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, заподіяння потерпілому тілесного ушкодження після сумісного вживання алкоголю, застосування ножа, не дають підстав для призначення обвинуваченому найбільш м'якого за видом покарання.
Посилання захисника на незадовільний стан здоров'я ОСОБА_6 нічим не підтверджені, а тому, на переконання колегії суддів, виключно вік обвинуваченого не є перешкодою для відбування покарання у виді арешту, яке призначено на строк, близький до мінімального, і буде необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_6 , а також попередження вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами.
Тому підстави для пом'якшення призначеного покарання, як про це порушується питання в апеляційній скарзі, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Вирок Макарівського районного суду Київської області від 02 лютого 2021 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3