14 квітня 2021 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 752/22037/20
Номер провадження 22-ц/824/5657/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Поліщук Н. В., Шахової О. В.,
за участю секретаря судового засідання - Яворської А. А.,
вивчивши апеляційну скаргу Скрипчука Микити Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 січня 2021 року, постановлену під головуванням судді Чередніченко Н. П., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
У листопаді 2020 року Скрипчук Микита Євгенович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва зі скаргою скаргою на дії та рішення старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , в якій просив: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Р. В. щодо складення довідки-розрахунку заборгованості по аліментам від 20 жовтня 2020 року у виконавчому провадженні № 56802404; зобов'язати старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Р. В. зробити перерахунок заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 56802404 з урахуванням того, що станом на 02 червня 2014 року заборгованість складала 6 653 грн. 81 коп., врахувавши при цьому положення ч. 3 ст. 183 СК України та те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказана скарга обґрунтована тим, що на виконанні в Святошинському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ перебуває виконавче провадження № 56802404 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3526/07 від 13 липня 2018 року, виданого Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 500 грн., щомісячно, починаючи із 07 червня 2007 року і до досягнення ними повноліття.
У вересні 2020 року Скрипчук М. Є. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві, зокрема, із листами про отримання довідок про розрахунок заборгованості на підставі яких, отримав довідку заборгованості від 01серпня 2018 року з якої вбачається, що станом на 01 серпня 2018 року, борг по аліментам складає суму в розмірі 31 653 грн. 81 грн., з яких: станом на 02 червня 2014 року заборгованість складає 6 653 грн. 81 коп., з червня 2014 р. по липень 2018 р. заборгованість складає 25 000 грн., та довідку від 01 липня 2020 року з якої вбачається, що станом на липень 2020 року, борг по аліментам складає суму в розмірі 56 157 грн., з яких: станом на 01 серпня 2020 року заборгованість складає 31 653 грн., з серпня по червень 2020 року заборгованість складає 24 504 грн.
На думку заявника, у зазначених у довідках розрахунках була допущена неточність та не було враховано положення ст. 183 СК України у зв'язку з чим, останній звернувся до державного виконавця з відповідним клопотанням на яке отримав довідку-розрахунок по аліментам від 20 жовтня 2020 року, відповідно до якої борг останнього становить 94 481 грн.
Разом з тим, заявник не погоджується з вказаною довідкою-розрахунком, оскільки, в ній також не враховано положення ст. 183 СК України, а також той факт, що починаючи з 07 червня 2007 року по 02 червня 2014 року він виконував рішення суду та сплачував аліменти.
Враховуючи вищенаведене, заявник був вимушений звернутися до суду.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 січня 2021 року (а.с. 204-211) скаргу ОСОБА_1 , задоволено частково,визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича щодо складення довідки-розрахунку заборгованості по аліментам від 20 жовтня 2020 року у виконавчому провадженні № 56802404 без врахування того, що станом на 02 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_1 складала суму в розмірі 6 653 грн. 81 коп.; зобов'язано старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича зробити перерахунок заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 56802404 з урахуванням того, що станом на 02 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_1 складала суму в розмірі 6 653 грн. 81 коп.
В іншій частині вимог скарги, відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, 24 лютого 2021 року Скрипчук М. Є. в інтересах ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу у якій, посилаючись на її необґрунтованість в частині відмови у задоволенні вимог, просив ухвалу Голосіївського суду міста Києва від 11 січня 2021 року у вказаній частині скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги щодо зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок із врахуванням положень ч. 3 ст. 183 СК України та того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в розрахунку від 20 жовтня 2020 року зазначено, що з 2007 року по липень 2018 року передбачається стягнення аліментів на двох дітей у загальній сумі 500 грн., тобто по 250 грн. на кожну дитину.
Разом з тим, його старший син ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повноліття, у зв'язку з чим, виходячи з приписів ст. 183 СК України, нарахування аліментів з 03 липня 2013 року на старшого сина повинно було бути припиненим.
Таким чином, на думку скаржника, у оскаржуваному розрахунку повинно було бути зазначено про наявність заборгованості нарахованої з серпня 2013 року по червень 2017 року у розмірі 250 грн. щомісячно, у зв'язка з чим, заборгованість по сплаті аліментів повинна бути додатково зменшена на 11 250 грн.
Враховуючи вищенаведене, скаржник вважає, що його вимоги щодо зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості по аліментах врахувавши при цьому положення ч. 3 ст. 183 СК України, підлягають задоволенню.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
Відзиву подано не було.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представник скаржника - адвокат Скрипчук М. Є. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Стягувач ОСОБА_2 заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення, без змін.
Державний виконавець до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у зв'язку з чим, колегія суддів вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності останнього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення учасників справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, оскільки ухвала Голосіївського районного суду міста Києва від 11 січня 2021 року оскаржується в частині відмови у задоволення вимог скарги щодо зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок із врахуванням положень ч. 3 ст. 183 СК України та того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , то виходячи з положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, оскаржувана ухвала переглядається судом апеляційної інстанції лише у вказаній частині.
Відмовляючи у задоволенні вимог щодо зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості з урахуванням положень ч. 3 ст. 183 СК України та того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд першої інстанції виходив з того, що після внесення змін до законодавства, державний виконавець правильно нараховував та виходив із мінімально граничного розміру аліментів, зокрема, на рівні 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2007 року у справі № 2-3526/07 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 500 грн., щомісячно, починаючи із 07 червня 2007 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 41-42).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості по аліментам від 20 жовтня 2020 року, складеної старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинським Р. В., за період із червня 2007 року по вересень 2020 року, станом на 01 жовтня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів становить 94 481 грн. (а.с. 94-97).
Так, згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 8 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Згідно ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно приписів ч. 3 ст. 183 СК України, якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2007 року у справі № 2-3526/07 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 500 грн., щомісячно, починаючи із 07 червня 2007 року і до досягнення дітьми повноліття.
Так, враховуючи що датою народження ОСОБА_4 є ІНФОРМАЦІЯ_1 , то нарахування аліментів на утримання останнього повинно здійснюватись по 03 липня 2013 року включно.
Таким чином, починаючи з 04 липня 2013 року по 16 травня 2017 року розмір аліментів на утримання ОСОБА_5 з урахуванням приписів ч. 3 ст. 183 СК України повинен становити 250 грн. на місяць проте не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України в редакція чинній станом на вищезазначений період).
Починаючи ж з 17 травня 2017 року законодавцем встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України в редакція чинній з 17 травня 2017 року) у зв'язку з чим, розмір аліментів на утримання ОСОБА_5 , з урахуванням приписів ч. 3 ст. 183 СК України, повинен становити 250 грн. на місяць проте не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Разом з тим, перевіривши наявну в матеріалах справи довідку-розрахунок заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 56802404 складену старшим державним виконавцем Башинським Р. В., колегія суддів приходить до висновку, що під час її складення державним виконавцем не було взято до уваги вищевказані обставини у зв'язку чим, розрахунок заборгованості по аліментам проведено невірно.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для зобов'язання державного виконавця здійснити перерахунок із врахуванням положень ч. 3 ст. 183 СК України та того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, відмовляючи у задоволенні скарги у вищевказаній частині, суд першої інстанції врахувавши, що мінімальний граничний розмір аліментів становить 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не взяв до уваги те, що вказаний розмір було встановлено законодавцем лише з 17 травня 2017 року, а до цього часу, граничний розмір аліментів становив 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв'язку з чим, дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення скарги у зазначеній частині.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення не можна назвати законним та обґрунтованим в розумінні ст. 263 ЦПК України, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Скрипчука Микити Євгеновича в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 11 січня 2021 року в частині відмови у задоволенні вимоги скарги щодо зобов'язання старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича здійснити перерахунок із врахуванням положень ч. 3 ст. 183 СК України та того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, наступного змісту.
Зобов'язати старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича зробити перерахунок заборгованості по аліментам у виконавчому провадженні № 56802404 із врахуванням положень ч. 3 ст. 183 СК України та того, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 15 квітня 2021 року.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: Н. В. Поліщук
О. В. Шахова