Київський апеляційний суд
13 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судове провадження про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 6 березня 2015 року за заявою засудженого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Хомутець Миргородського району Полтавської області,
громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за апеляційною скаргою засудженого на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 3 березня 2021 року,
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 06.03.2015 ОСОБА_6 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.189 КК України і йому призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
01.03.2021 ОСОБА_6 подав заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.03.2021 вказана заява повернута.
В апеляційній скарзі з доповненнями засуджений просить ухвалу суду першої інстанції про повернення йому заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Як зазначає ОСОБА_6 , суддя ОСОБА_7 , яка нібито систематично приймає незаконні рішення і має бути притягнута до кримінальної відповідальності, згідно з ст.75 КПК України, не мала права розглядати його заяву. Заява відповідала вимогам ст.462 КПК України, була подана з дотриманням встановленого законом тримісячного строку, що підтверджується листом прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_8 від 13.01.2021, і підписана кваліфікованим електронним підписом, який є подальшим розвитком цифрового підпису згідно із Законом України “Про електронні довірчі послуги”. Крім того, всупереч вимогам кримінального процесуального закону в ухвалі вказано, що вона не підлягає апеляційному оскарженню.
Що стосується суті заяви, то директор дочірнього підприємства компанії “Рапала” в Україні ОСОБА_9 разом з адвокатом ОСОБА_10 та іншими особами сфальсифікували докази обвинувачення у кримінальному провадженні № 12014100040007161 шляхом приховування від суду документів про договірні відносини ОСОБА_6 з цією компанією. Оскільки він є провідним фахівцем з прикладної етології та екології риб та інших водних тварин, продукцію для ловлі яких виробляє компанія “Рапала”, має науковий ступінь, вільно володіє англійською мовою і вів безпосередні перемовини з керівником наукового сектору компанії, ОСОБА_9 вирішив проігнорувати попередні домовленості про залучення його наукового досвіду і 10.06.2014 подав до міліції неправдиву заяву про нібито перешкоджання ним господарській діяльності Дочірнього підприємства “ВМС-Вотер Куін Україна”. Потім ОСОБА_9 дав показання таким чином, щоб перевести конфлікт зі сфери господарської діяльності у сферу вимагання. На сьогодні з цього приводу здійснюється досудове розслідування у двох кримінальних провадженнях. У подальшому ОСОБА_9 незаконно перереєстрував ДП “ВМС-Вотер Куін Україна” на ДП “АЗУА Девелопмент”, а тому очевидно, що новий власник ДП “АЗУА Девелопмент” вчинив правочин з перереєстрації під впливом обману.
Про незаконну перереєстрацію цих дочірніх підприємств він випадково дізнався з мережі Інтернет на початку 2021 року і одразу звернувся із заявою до Офісу Генерального прокурора. Тому вважає, що, розглядаючи факт незаконної перереєстрації, суд має звернути увагу, що ОСОБА_9 фальсифікував докази обвинувачення, обіймаючи посаду директора ДП “ВМС-Вотер Куін Україна”, а відтак, нововиявлені обставини підтверджені доказами і полягають у тому, що ОСОБА_9 намагався ухилитися від кримінальної відповідальності за фальсифікацію доказів обвинувачення шляхом незаконної перереєстрації ДП “ВМС-Вотер Куін Україна” на ДП “АЗУА Девелопмент”. Цей факт засвідчений в заяві ОСОБА_6 , поданій до Офісу Генерального прокурора та інших підрозділів прокуратури з посиланням на дані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, підтверджений листом заступника начальника відділу звернень громадян Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 і, очевидно, що не був відомий суду і йому на час ухвалення вироку. Заява, подана до Офісу Генерального прокурора, зареєстрована 12.03.2021, у зв'язку з чим строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами дотриманий.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною, обґрунтованою і вмотивованою; провівши судові дебати, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:
- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Відповідно до вимог ч.2 ст.462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, крім іншого, зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.
Згідно з ч.1 ст.461 КПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом трьох місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.
Як вказував ОСОБА_6 в заяві, три доручення слідчого Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві від 26.08.2014 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) стороні захисту в порядку, визначеному ст.290 КПК України, не відкривались. З цього засуджений робив висновок про те, що факти проведення НСРД об'єктивно існували на час ухвалення судового рішення, але через невідкриття відповідних процесуальних рішень правові підстави для проведення НСРД не були відомі йому та суду, що вказує на приховування прокурором реальних обставин справи і є нововиявленою обставиною.
З огляду на викладене просив суд визнати факти невідкриття стороною обвинувачення матеріалів досудового розслідування та порушення принципу змагальності сторін, що призвело до ухвалення судом незаконного та необґрунтованого судового рішення, а вирок суду першої інстанції, ухвалений на підставі недопустимих доказів, скасувати та ухвалити виправдувальний вирок.
Крім того, у цій заяві ОСОБА_6 висловлював незгоду з прийнятими раніше Дніпровським районним судом м. Києва рішеннями за його заявами про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, пропозицію про притягнення певних суддів до кримінальної відповідальності, що не має ніякого відношення до процедури перегляду судового рішення в порядку, визначеному главою 34 КПК України.
Повертаючи заяву, суд першої інстанції зазначив про її невідповідність вимогам ст.462 КПК України, оскільки заява не містить підпису особи, яка її подала, дати складання, а так само не підписана електронним цифровим підписом, містить мотиви незгоди ОСОБА_6 з прийнятими суддями Дніпровського районного суду м. Києва рішеннями.
Також, як встановив суд, заява подана з пропуском встановленого законом строку, однак ОСОБА_6 не заявляє клопотання про поновлення строку подання заяви.
З такими висновками колегія суддів погоджується і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Як вбачається з копії реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014100040007161, він містить відомості про доручення слідчого від 26.08.2014 ВДСБЕЗ Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві про проведення НСРД.
Згідно з ч.ч.2, 9, 12 ст.290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
На підтвердження тієї обставини, що йому не відкривалися доручення в порядку, визначеному ст.290 КПК України, засуджений не надав письмового підтвердження факту надання йому доступу до матеріалів із зазначенням їх найменування, що зобов'язаний був письмово підтвердити.
Що ж стосується посилань на лист заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_8 від 13.01.2021, то цим листом ОСОБА_6 проінформували про те, що проведення інвентаризації матеріалів досудового розслідування вимогами КПК України не передбачено. Цей лист не є доказом дотримання строку звернення із заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, оскільки обвинувальний акт разом з реєстром матеріалів досудового розслідування вручався ОСОБА_6 ще до ухвалення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 06.03.2015, і йому вже станом на той час достовірно було відомо про існування цього процесуального документа. Клопотання про поновлення строку звернення із заявою засуджений не подавав, що згідно з п.3 ч.3 ст.429, ч.3 ст.464 КПК України є підставою для її повернення.
Серед іншого, суд правильно звернув увагу на відсутність дати та підпису особи, яка подала заяву. У відповідності з Тимчасовим регламентом надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, затвердженим Наказом Державної судової адміністрації України № 227 від 07.11.2016, таке листування здійснюється через Персональний кабінет користувача в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, реєстрація якого здійснюється через веб-портал “Судова влада України” в розділі “Електронний суд”.
Заява надійшла до суду в електронній формі не через “Електронний суд”, і протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_6 долучив лише до доповнень до апеляційної скарги.
Зі змісту норм КПК України, які регламентують процедуру перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, випливає, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінального провадження в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлено обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справі “Желтяков проти України”, який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
А тому колегія суддів додатково зауважує, що заява не містить обґрунтування того, яким чином доручення слідчого доводить неправильність вироку, враховуючи те, що справа розглядалася в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, і фактичні обставини кримінального провадження ОСОБА_6 не оспорювалися.
Про незаконну перереєстрацію, як на думку ОСОБА_6 , ДП “ВМС-Вотер Куін Україна”, що він вважає нововиявленою обставиною, яка підтверджує, що ОСОБА_9 намагався ухилитися від кримінальної відповідальності за фальсифікацію доказів, засуджений зазначив лише в доповненнях до апеляційної скарги.
Ці обставини не були предметом вивчення суду першої інстанції, а тому не можуть враховуватися і при перегляді в апеляційному порядку ухвали.
Обставин, які б виключали участь судді ОСОБА_7 в розгляді заяви, а так само істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли потягти зміну чи скасування ухвали, колегія суддів не вбачає, і помилкове зазначення в ухвалі про те, що вона не підлягає скарження, не може бути такою підставою.
Тому ухвала суду першої інстанції про повернення засудженому заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами є законною, обґрунтованою і вмотивованою, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволена бути не може.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 3 березня 2021 року, якою повернуто заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 6 березня 2015 року щодо нього за нововиявленими обставинами, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3