справа №757/45270/19 головуючий у І інстанції: Соколова О.М.
провадження 22-ц/824/5850/2021 доповідач: Сліпченко О.І.
Іменем України
13 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Сушко Л.П., Сержанюка А.С.
за участю секретаря: Пітенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до народного депутата України ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Державного підприємства «Парламентський телеканал «РАДА» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року вищевказаний позов задоволено частково.
Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію інформацію, поширену відносно ОСОБА_2 народним депутатом України ОСОБА_1 у програмі «Брифінги», що транслювалась ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада»
Зобов'язано відповідачів спростувати недостовірну інформацію у програмі «Брифінг».
Стягнено із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 моральну шкоду на користь ОСОБА_2 .
В липні 2020 року представник ОСОБА_1 подав заяву про роз'яснення вищевказаного рішення суду, яку обґрунтовано тим, що вказане рішення є неоднозначними в тлумаченні порядку його виконання, а тому існує ймовірність неправильного виконання.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2020 рокувідмовлено в задоволенні заяви.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою.
Вважає, що існує ймовірність неправильного виконання рішення, оскільки положеннями про Апарат Верховної Ради України не передбачено надання можливості для оголошення у програмі «Брифінг» інформації, яку судом зобов'язано оголосити відповідачів, а Апарат Верховної Ради України в якості співвідповідачів залучено не було.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача погоджується з висновками місцевого суду, що рішення від 21 січня 2020 року є чітким, зрозумілим та додаткового роз'яснення не потребує.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свою позицію.
Інші належним чином повідомлені учасники справи не з'явились.
У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає в повній мірі.
Відмовляючи в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що воно є чітким, зрозумілим та додаткового роз'яснення не потребує.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно ч.ч.1,2 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до примусового виконання.
За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Суть роз'яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
В заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Колегія суддів зауважує, що місцевий суд вірно зазначив, що резолютивна частина рішення, яке просив роз'яснити заявник, є чіткою і зрозумілою та не передбачає подвійного тлумачення.
Доводи апеляційної скарги свідчать про незгоду представника відповідача з рішенням суду, яке останній просить роз'яснити.
При цьому колегія суддів враховує, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року було переглянуто Київським апеляційним судом та Верховним Судом, доводам представника заявника була надана відповідна правова оцінка.
Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що зазначені заявником обставини зумовлені суб'єктивними факторами та не можуть бути підставою для роз'яснення рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2020 рокузалишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено «13» квітня 2021 року.
Головуючий
Судді: