Справа №363/3156/20. Провадження №11-кп/824/1899/2021. Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія: ч. 2 ст. 125 КК України. Суддя-доповідач у апеляційній інстанції - ОСОБА_2
Іменем України
12 квітня 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Заді Нільда на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 4 лютого 2021 року,
за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_6 ,
Цією ухвалою підготовчого судового засідання обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020110150000656, внесеному до ЄРДР 17.05.2020 року, постановленої щодо обвинуваченого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Києві, працюючого на посаді менеджера у ТОВ «САВ-ДІСТРІБЬЮШИН», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого на утриманні малолітню дитину 2015 року народження, несудимого,
у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
повернений прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом
першої інстанції обставини
Ухвала суду мотивована тим, що згідно змісту обвинувального акту, фактичні обставини кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими за ч. 2 ст. 125 КК України, викладені поверхово, не конкретно, формулювання обвинувачення в цілому є неконкретним і не містить обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, взагалі не визначено даних про подію правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. На думку суду в обвинувальному акті нечітко викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та взагалі не зазначено мотивів вчинення кримінального правопорушення, що є обов'язковою обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні. Вказує, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, міститься низка суперечностей, зокрема стосовно фактичних обставин провадження щодо форми вини та наявності (відсутності) мотиву чи мети кримінального правопорушення, оскільки ст.125 ч. 2 КК України передбачає наявність прямого умислу. Вказане, на думку суду, є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, прокурор Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Заді Нільда подав апеляційну скаргу в якій просить: ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 4 лютого 2021 року про повернення обвинувального акту прокурору Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області у кримінальному провадженні №12020110150000656, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, - скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону; повернути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314, 474 КПК України.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що вказана ухвала є незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає, що судом не зазначено, які саме фактичні обставини або дані, не вказані прокурором, позбавляють суд прийняти процесуальне рішення про призначення судового розгляду по суті справи, яке можна було б безспірно визнати законним і справедливим.
Також вказує, що в обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 зазначені всі обов'язкові відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України.
Звертає увагу на те, що повертаючи обвинувальний акт з підстав відсутності в ньому конкретизованих та зрозумілих даних про складові суб'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_7 проступку, а також даних щодо дати, часу та місця вчинення ОСОБА_7 проступку, умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, які утворюють склад інкримінованих йому дій, суд вдався до аналізу та формулювання певних висновків, фактично оцінивши обставини, які підлягають доказуванню в ході судового розгляду кримінального провадження по суті, чим вийшов за межі предмету судового розгляду.
Позиції учасників судового провадження, висловлені в ході апеляційного перегляду
В судове засідання апеляційного суду з'явився прокурор, інші учасники кримінального провадження не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали, а тому, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі останніх, оскільки їх неявка не перешкоджає проведенню розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача; думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення та просив їх задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено обвинувачення як твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальне рішення, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування - є обвинувальний акт, який має відповідати вимогам ст. 291 КПК України, зокрема: містити анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, яке повинно містити посилання на обставини, які у відповідності до положень ст. 91 КПК України входять до предмету доказування, це подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Так, відповідно до вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Обвинувальний акт, як це передбачено ст. 291 КПК України, складається і підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Частиною другою цієї ж норми КПК передбачено які відомості повинен містити в собі обвинувальний акт. Зокрема, поряд з іншими даними, в ньому повинні міститись виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020110150000656 від 17.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, який було направлено для розгляду до Вишгородського районного суду Київської області, вказаний процесуальний документ, за своїм змістом, у повній мірі відповідає вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 291 КПК України, а тому суд не мав достатніх правових підстав для висновку про його невідповідність вимогам цього Кодексу.
Посилання в ухвалі суду на те, що формулювання обвинувачення наведене в обвинувальному акті є неконкретним і не містить обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, не визначено даних про подію правопорушення, місце, час, спосіб, обставини вчинення кримінального правопорушення, є не тільки надуманими, а й такими, що не відповідають змісту цього документу, оскільки, всупереч твердженням суду, в ньому з достатньою повнотою наведені, як фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і формулювання обвинувачення.
Безпідставними слід визнати і посилання суду на те, що міститься низка суперечностей, зокрема стосовно фактичних обставин провадження щодо форми вини та наявності (відсутності) мотиву чи мети кримінального правопорушення, оскільки ч. 2 ст. 125 КК України передбачає наявність прямого умислу, а також некоректне викладення обставин кримінального правопорушення не дає обвинуваченому можливості здійснення повного та ефективного захисту від пред'явленого обвинувачення, оскільки, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, суд вдався до аналізу та формулювання певних висновків, фактично оцінивши обставини, які підлягають доказуванню в ході судового розгляду кримінального провадження по суті, чим вийшов за межі предмету судового розгляду.
Також, слід зазначити, що повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції не врахував положення ч. 2 ст. 337 КПК України, які наділяють прокурора правом під час судового розгляду змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення чи відмовитись від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора про те, що рішення суду, прийняте за результатами підготовчого засідання є незаконним, оскільки при його постановленні були порушені вимоги кримінального процесуального закону.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ухвалу підготовчого судового засідання Вишгородського районного суду Київської області від 4 лютого 2021 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12020110150000656 від 17.05.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повернений прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України, необхідно скасувати, з призначенням, за матеріалами зазначеного кримінального провадження, нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Заді Нільда, - задовольнити.
Ухвалу підготовчого судового засідання Вишгородського районного суду Київської області від 4 лютого 2021 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12020110150000656 від 17.05.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повернений прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України, - скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під №12020110150000656, від 17.05.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_8 р о л ь