1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 08 квітня 2021 року апеляційну скаргу прокурора другого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Вказаною ухвалою задоволено скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 10 червня 2020 року, складене слідчим третього відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 62019000000000753.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги захисника.
Автор апеляційної скарги вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Зокрема, прокурор зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 41, ч. 4 ст. 426-1 КК України, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 10 червня 2020 року здійснено належними особами, з дотриманням вимог ст.ст. 276-278 КПК України.
Вважає, безпідставним посилання слідчого судді про відсутність в інкримінованому ОСОБА_7 діянні матеріальних збитків з огляду на те, що матеріальні збитки за умови незаконного призначення встановленні висновком експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, наданих в межах відповідного судового-економічного експертного дослідження №3775/20-72 від 03 квітня 2020 року, згідно з яким встановлено, що за рахунок асигнувань, затверджених на грошове забезпечення військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», проведено видатки на утримання понадштатної одиниці першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_9 чим спричинено державі Україна збитки на загальну суму 1 559 331,08 грн., що є тяжкими наслідками.
Поряд з цим, істотна шкода за інкримінованою ОСОБА_7 статтею може визнаватися у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, прокурор вважає надуманим висновок слідчого судді щодо неефективного здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки 08 липня 2020 року стороною обвинувачення у порядку ст. 290 КПК України повідомлено сторону захисту, зокрема ОСОБА_7 , про завершення досудового розслідування та відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення.
Зазначається в апеляційній скарзі і про те, що ухвала слідчого судді містить посилання на документи, які суду сторонами не надавались та у судовому засіданні не досліджувались, а саме: повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 10 квітня 2020 року; звіт Рахункової палати № 02-1419 від 15 вересня 2020 року.
Крім того, прокурор зауважує, що слідчим суддею залишено поза увагу його пояснення про те, що у матеріалах кримінального провадження містяться в тому числі документи з грифом секретності, які також судом не досліджувались і лише з врахуванням яких суд може дійти висновку про законність та обґрунтованість підозри.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З наявних матеріалів судового провадження убачається, що Центральним апаратом Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28 травня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62019000000000753, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 41, ч. 4 ст. 426-1, ч. 4 ст. 41, ч. 4 ст. 426-1 КК України.
10 квітня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 426-1 КК України.
10 червня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру в перевищення військовою службовою особою влади та службових повноважень на виконання явно злочинного наказу за підбурювання ОСОБА_10 , тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, вчиненого в умовах особливого періоду, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 41 ч. 4 ст. 426-1 КК України.
25 вересня 2020 року захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, в якій просила скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 10 червня 2020 року, складене слідчим третього відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 62019000000000753.
Ухвалою слідчого судді згаданого районного суду від 21 січня 2021 року скаргу захисника задоволено.
Приймаючи рішення слідчий суддя зазначив про необґрунтованість та незаконність повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 10 червня 2020 року. Зокрема, зауважив, що склад злочину, який інкримінується ОСОБА_7 є матеріальним, що передбачає в якості обов'язкового елементу об'єктивної сторони кримінального правопорушення, підтвердження факту завдання збитків в результаті дій підозрюваного шляхом отримання належних та допустимих доказів. Однак, в оскаржуваному повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри відсутні відомості, на підставі яких даний орган досудового розслідування прийшов висновку, як щодо факту завдання шкоди, так й визначення її розміру. При цьому, стороною захисту надано відповідні документи на спростування позиції органу досудового розслідування. Також, слідчим суддею враховано те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 квітня 2020 року під час вирішення питання про застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу, визнано необґрунтованою первісну підозру.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим на вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
При постановленні рішення слідчим суддею було враховано, що відповідно до п. 2 ст. 277 КПК України, повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Порядок вручення письмового повідомлення про підозру визначено ст. 278 КПК України і воно здійснюється у день його складання слідчим або прокурором.
Зміна повідомлення про підозру здійснюється відповідно до вимог ст. 279 КПК України, згідно якої у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені ст. 278 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Влох проти Польщі п. 108).
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Розглядаючи скаргу захисника слідчий суддя, заслухав пояснення підозрюваного та його захисника, прокурора і слідчого, дослідив та оцінив у сукупності надані під час судового розгляду даної скарги копії матеріалів кримінального провадження № 62019000000000753 та долучені сторонами провадження документи.
Зокрема, слідчим суддею встановлено, що згідно з відповіддю Служби зовнішньої розвідки України № 5/4/127/п від 22 квітня 2020 року, за даними бухгалтерського обліку збитки за результатами діяльності Служби зовнішньої розвідки України у 2018 році не обліковуються. Рахунковою палатою здійснювався аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених СЗРУ у 2018-2019 роках. Залучення додаткових асигнувань із державного бюджету для поповнення фонду заробітної плати не здійснювалося.Заборгованості, нестачі по фонду заробітної плати у 2018 році за СЗРУ не було. Заборгованість у СЗРУпо виплаті заробітної плати співробітникам (в тому числі ОСОБА_9 ) за 2018 рік відсутня. За підсумками діяльності СЗРУ у 2018 році мала місце економія фонду оплати праці, яка використана для заохочень співробітникам СЗРУ. Виплата грошового забезпечення ОСОБА_9 здійснювалася за рахунок КЕКВ (код економічної кваліфікації видатків) 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців. Суму отриманого грошового забезпечення ОСОБА_9 депоновано в порядку, визначеному Положенням про проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Національного Банку України від 29 грудня 2017 року № 148.
З відповіді Рахункової палати № 02-1419 від 15 червня 2020 року вбачається, що відповідно до плану роботи Рахунковою палатою на 2020 рік проведено аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених Служби зовнішньої розвідки України. На засіданні Рахункової палати розглянуто звіт за результатами зазначеного контрольного заходу та прийнято рішення від 24 березня 2020 року № 7-1. Під час цього контрольного заходу не виявлено фактів перевищення посадовими особами Служби зовнішньої розвідки України службових повноважень у зв'язку з призначенням ОСОБА_9 на посаду першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України та подальшим проходженням ним військової служби.
Зазначена відповідь Рахункової палати № 02-1419 від 15 червня 2020 року, як і повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 10 квітня 2020 року, всупереч доводам апеляційної скарги наявні в матеріалах судового провадження (т. 1 а.п. 23, 55).
Крім того, слідчим суддею звернуто увагу на те, що склад злочину, який інкримінується ОСОБА_7 є матеріальним, який передбачає в якості обов'язкового елементу об'єктивної сторони кримінального правопорушення, підтвердження факту завдання збитків в результаті дій підозрюваного шляхом отримання належних та допустимих доказів, однак в оскаржуваному повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 10 червня 2020 року, відсутні відомості, на підставі яких даний орган досудового розслідування прийшов висновку, як щодо факту завдання шкоди, так й визначення її розміру.
З огляду на викладене, в даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 41, ч. 4 ст. 426-1 КК України від 10 червня 2020 року, є необґрунтованим.Не спростовують такий висновок і доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не виявлено і не вбачаються такі зі змісту апеляційної скарги.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга прокурора, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року,якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та скасовано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_7 від 10 червня 2020 року, складене слідчим третього відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 62019000000000753, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/41453/20-к Справа №11-сс/824/1379/2021 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1