7 квітня 2021 року місто Київ
справа № 755/5116/19
провадження №22-ц/824/4949/2021
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Карпенка В.Р.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2020 року, постановлену у складі судді Савлук Т.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 23 грудня 2020 року поновлено строк для подання заяви про забезпечення доказів та задоволено клопотання представника позивача - адвоката Костенко М.І. про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Поновлено строк для подання заяви про забезпечення доказів та задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 про призначення судової технічної експертизи документа.
Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики судову комплексну експертизу (почеркознавчу та технічну експертизу документа).
Проведення почеркознавчої експертизи доручено експертам ТОВ «Київський експертно-дослідний центр».
На розгляд експертів поставлені наступні питання для проведення почеркознавчої експертизи:
- чи належить підпис поставлений в розписці від 27 травня 2017 року ОСОБА_2 ?
- чи могла ОСОБА_2 навмисно спотворити власний підпис в розписці від 27 травня 2017 року?
Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .
Проведення технічної експертизи документа доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.
На розгляд експертів поставлені наступні питання для проведення технічної експертизи:
- чи виготовлено надрукований текст розписки від 27 травня 2017 року і підпису від імені особи ( ОСОБА_2 ) у різний час?
- чи належить підпис поставлений в розписці від 27 травня 2017 року ОСОБА_2 ?
- чи могла ОСОБА_2 навмисно спотворити власний підпис на розписці від 27 травня 2017 року?
Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача - ОСОБА_2 .
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 КК України. В розпорядження експертам надано цивільну справу №755/5116/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якій знаходяться всі необхідні документи.
Об'єкт дослідження - розписка датована 27 травня 2017 року видана від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , в копії долучена до матеріалів цивільної справи (а.с.10 т.1).
Зобов'язано ОСОБА_1 , на вимогу експерта, надати оригінал розписки від 27 травня 2017 року виданої від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , для проведення експертного дослідження.
Вільні зразки підпису ОСОБА_2 , відібрані в судовому засіданні, долучено до матеріалів цивільної справи (а.с.87-96 т.1).
Зобов'язано ОСОБА_2 надати суду експериментальні зразки підпису та рукописного тексту виконанні особисто ОСОБА_2 , для проведення експертного дослідження.
Роз'яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України. Провадження у справі зупинено до проведення судової комплексної експертизи.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костенко М.І. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати в частині задоволення клопотання ОСОБА_2 про призначення експертизи та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про призначення експертизи.
В апеляційні скарзі зазначає, що клопотання про призначення експертизи заявлено представником відповідача повторно, перше клопотання також було задоволено судом, проте внаслідок ухилення відповідача від оплати вартості експертизи, експертиза не була проведена. При призначенні експертизи за клопотанням однієї із сторін спору, саме така сторона має вживати своєчасні та належні дії щодо забезпечення проведення експертизи. Такі дії відповідача є суперечливою поведінкою та є недобросовісними.
Вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами, здійснює дії на затягування розгляду справи, оскільки повторно подає клопотання про призначення експертизи, при цьому відповідач ухилився від її оплати та зазначив експертну установу, яка не провидить такий вид експертизи.
Клопотання відповідача подане з порушенням вимог п.8 ч.2 ст. 197 ЦПК України, що є підставою для залишення його без розгляду.
Відповідач з надуманих підстав заперечує проти проведення аналогічної почеркознавчої експертизи в установі, заявленій позивачем, лише тому, що установа не є державною і ніби то некомпетентною.
Відповідач ОСОБА_2 , не погоджуючись з ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про призначення експертизи та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, що призвели до постановлення помилкової ухвали.
В оскаржуваній ухвалі суд відхилив питання зазначене у клопотанні відповідача (що було нанесено раніше: підпис чи друкований текст у розписці від 27 травня 2017 року ?) та замінив його на інше питання (чи виготовлено надрукований текст розписки від 27 травня 2017 року і підпис від імені особи ОСОБА_2 у різний час?), а мотивів такої відмови не навів. Крім того, судом визначено дві експертні установи, що призведе до складання двох висновків експертів замість одного. Судом невірно зазначений вид експертизи, оскільки призначено технічну експертизи документу, але питання, які фактично ставляться на вирішення експертів, відносяться до двох різних експертиз: почеркознавчої та технічної.
Судом першої інстанції не наведено мотивів зупинення провадження у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костенко М.І. просила апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 23 грудня 2020 року в частині задоволення клопотання відповідача ОСОБА_2 , та прийняти нове судове рішення в цій частині про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Ярошенко О.М. заперечувала проти доводів апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 , поданої адвокатом Костенко М.І. та просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася двічі, надала суду клопотання про неможливість з'явитися до суду у зв'язку з карантинними обмеженнями.
Згідно з ч.2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на зміст апеляційної скарги ОСОБА_2 та судового рішення, що оскаржується, з урахуванням обставин даної справи, її складності, мотивованим викладенням позиції відповідача в її апеляційній скарзі та відсутністю потреби у наданні усних пояснень учасника справи, явка якого до апеляційного суду є необов'язковою, колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_2 , яка не з'явилась в судове засідання.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Костенко М.І. підтримала доводи апеляційної скарги позивача в повному обсязі та просила задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення особи, яка з'явилася в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, укладеного у формі розписки від 27 травня 2017 року.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 6 серпня 2019 року у даній справі призначено судову комплексну експертизу.
На розгляд експертів поставлені наступні питання для проведення технічної експертизи:
- яким чином виконаний підпис від імені особи ( ОСОБА_2 ), текст документа розписки від 27 травня 2017 року (за допомогою технічних засобів чи писальним приладом)?
- яким друкарським засобом (тип, марка, модель) виготовлено текс у розписці від 27 травня 2017 року?
- у який період часу був виконаний рукописний текст у розписці від 27 травня 2017 року?
- у який період часу було виконано друкований текс у розписці від 27 травня 2017 року?
- чи виготовлені фрагменти надрукованого тексту розписки від 27 травня 2017 року і підпису від імені особи ( ОСОБА_2 ) у різний час?
- чи вносились у текст документа розписки від 27 травня 2017 року зміни? Якщо вносились, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?
- чи були застосовані до документу штучні методи або засоби впливу (термічний вплив, опромінювання, інтенсивна конвенція повітря, тощо), що спричинило зміни фізико-хімічних, морфологічних або будь яких властивостей поверхні аркушу паперу, надрукованого та рукописного тексту?
На розгляд експертів поставлені наступні питання для проведення почеркознавчої експертизи:
- чи належить підпис поставлений в розписці від 27 травня 2017 року ОСОБА_2 ?
- чи могла ОСОБА_2 навмисно спотворити власний підпис в розписці від 27 травня 2017 року?
Матеріали цивільної справи надіслані до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення вищезазначених експертиз.
19 червня 2020 року до суду першої інстанції надійшло повідомлення експерта про неможливість надання висновку судової комплексної експертизи. Зі змісту повідомлення вбачається, що при вивченні наданих матеріалів експертом встановлено, що проведення почеркознавчої експертизи за наявними матеріалами неможливе, оскільки в матеріалах справи відсутній оригінал досліджуваного документа, а також для порівняльного дослідження надано малий обсяг вільних зразків підпису ОСОБА_2 , що співставні за часом виконання з досліджуваним документом.
Крім того, експертом виявлено паперовий конверт білого кольору з рукописним записом на ньому «Оригінали документів відповідача ОСОБА_2 », у якому містились документи на 5- ти аркушах, які не були перелічені ні у листі суду від 2 вересня 2019 року № 4782, ні в ухвалі суду від 6 серпня 2019 року.
В зв'язку з невиконанням клопотань експерта, матеріали справи повернуті до суду без надання висновку.
7 грудня 2020 року представник відповідача - адвокат Ярошенко О.М. подала до суду клопотання про призначення технічної експертизи документа та почеркознавчої експертизи, проведення експертизи просила доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС, поставивши на розгляд експертів наступні питання: - чи виготовлено надрукований текст розписки від 27 травня 2017 року і підпису від імені особи ( ОСОБА_2 ) у різний час; - чи належить підпис поставлений в розписці від 27 травня 2017 року ОСОБА_2 ;- чи могла ОСОБА_2 навмисно спотворити власний підпис на розписці від 27 травня 2017 року, оплату послуг експерта відповідач гарантує.
8 грудня 2020 року представник позивача - адвокат Костенко М.І. подала до суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення експертизи просила доручити експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський експертно-дослідний центр», поставивши на розгляд експертів наступні питання: - чи належить підпис поставлений в розписці від 27 травня 2017 року ОСОБА_2 ; - чи могла ОСОБА_2 навмисно спотворити власний підпис в розписці від 27 травня 2017 року, оплату послуг експерта позивач гарантує.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 23 грудня 2020 року призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики судову комплексну експертизу (почеркознавчу та технічну експертизу документа).
Проведення почеркознавчої експертизи доручено експертам ТОВ «Київський експертно-дослідний центр».
На розгляд експертів поставлені наступні питання для проведення почеркознавчої експертизи:
- чи належить підпис поставлений в розписці від 27 травня 2017 року ОСОБА_2 ?
- чи могла ОСОБА_2 навмисно спотворити власний підпис в розписці від 27 травня 2017 року?
Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .
Проведення технічної експертизи документа доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.
На розгляд експертів поставлені наступні питання для проведення технічної експертизи:
- чи виготовлено надрукований текст розписки від 27 травня 2017 року і підпису від імені особи ( ОСОБА_2 ) у різний час?
- чи належить підпис поставлений в розписці від 27 травня 2017 року ОСОБА_2 ?
- чи могла ОСОБА_2 навмисно спотворити власний підпис на розписці від 27 травня 2017 року?
Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача - ОСОБА_2 .
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність, згідно зі статтями 384, 385 КК України. В розпорядження експертам надано цивільну справу №755/5116/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якій знаходяться всі необхідні документи.
Об'єкт дослідження - розписка датована 27 травня 2017 року видана від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , в копії долучена до матеріалів цивільної справи (а.с.10 т.1).
Зобов'язано ОСОБА_1 , на вимогу експерта, надати оригінал розписки від 27 травня 2017 року виданої від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , для проведення експертного дослідження.
Вільні зразки підпису ОСОБА_2 , відібрані в судовому засіданні, долучено до матеріалів цивільної справи (а.с.87-96 т.1).
Зобов'язано ОСОБА_2 надати суду експериментальні зразки підпису та рукописного тексту виконанні особисто ОСОБА_2 , для проведення експертного дослідження.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що наявні підстави для призначення у цивільній справі судової комплексної експертизи (почеркознавчої та технічної експертизи документа), у клопотанні міститься посилання на обсяг доказів, які мають бути надані експерту для проведення експертного дослідження, та документи, в яких зафіксовано вихідні дані, необхідні для вирішення питань, які поставлені перед експертами. При цьому, суд враховував позицію сторін, які висловлені під час розгляду справи по суті стосовно виникнення між сторонами цивільно-правових відносин на підставі договору позики, який оформлено у виді боргової розписки, факт укладання та підписання цієї розписки категорично заперечується відповідачем.
Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції у повному обсязі неможливо, враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами ( стороною ) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (п. 4, 5 ,6 ч. 2 ст. 103 ЦПК України)
Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Враховуючи вище викладене, експертиза призначається в тому випадку, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.
Відповідно до ч.1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. (ч.2 ст.102 ЦПК).
Вмотивованість судових рішень, до яких віднесені і ухвали суду, є загальною вимогою національного законодавства (статті 260 та 263 ЦПК України).
Разом з тим, задовольняючи клопотання учасників справи, судом першої інстанції в порушення ч.3 ст. 260 ЦПК України не мотивовано необхідність призначення у справі комплексної судової експертизи та її проведення в різних експертних установах.
Суд першої інстанції, призначаючи технічну експертизу з метою встановлення часу складання досліджуваного документа, його складових частин (друкованого тексту та підпису), поставивши питання:чи належить підпис поставлений в розписці від 27 травня 2017 року ОСОБА_2 та чи могла ОСОБА_2 навмисно спотворити власний підпис на розписці від 27 травня 2017 року, не звернув увагу на основні завдання технічної експертизи документів, до яких не входить установлення належності підпису особі та його спотворення.
Зміст визначених судом питань, які поставлені на вирішення експертизи, не відповідають орієнтовному переліку питань технічної експертизи.
Отже, визначені судом питання, з яких має бути проведена технічна експертиза, є некоректними та такими, що не відповідають завданню судово-технічної експертизи документів, а тому доводи відповідача в цій частині заслуговують на увагу суду.
Крім того, як вбачається зі змісту ухвали та матеріалів справи, суд першої інстанції при вирішенні клопотання про призначення експертизи та постановленні відповідної ухвали допустив порушення вимог ст. 104 ЦПК України щодо порядку збору та надання експертам матеріалів, які надаються для дослідження.
Так, зміст ст. 104 ЦПК України зобов'язує суд зазначити в ухвалі про призначення експертизи перелік матеріалів, що надаються для дослідження. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів (ч.1, 3 ст. 107 ЦПК України).
Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертиза проводиться після подання органом, який її призначив (залучив експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.
До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об'єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).
У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються, серед іншого, такі дані: обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до п. 3.4 вищезазначеної Інструкції, вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань.
Пунктом 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, визначено порядок підготовки та призначення почеркознавчої експертизи.
Згідно з п. 1.3. рекомендацій, для проведення досліджень орган, який призначив експертизу (залучив експерта), повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Пунктом 1.4. зазначених рекомендацій, визначено, що у документі, що є підставою для проведення експертизи, орган , який призначив експертизу , зобов'язаний зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням (п. 1.5 Рекомендацій).
Відповідно до 1.6. та п 1.7. рекомендацій, відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.
Відповідно до 1.6. та п 1.7. рекомендацій, експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).
Згідно з п. 1.10. рекомендацій, при вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.
Таким чином, суд, на виконання вимог ст. ст. 104, 107 ЦПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, повинен надати експерту об'єкти дослідження (оригінали досліджуваних документів) і зразки для порівняльного дослідження: вільні зразки підпису (почерку) відповідача ОСОБА_2 станом на час вчинення оспорюваного правочину, а також умовно-вільні та експериментальні зразки.
З матеріалів справи вбачається, що вперше призначаючи експертизу, ухвалою від 6 серпня 2019 року, судом першої інстанції було відібрано експериментальні зразки підпису та приєднано до матеріалів справи (т. 1 а.с 87-96).
Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі, суд помилково вважав, що зразки підпису ОСОБА_2 , які відібрані та долучені до матеріалів цивільної справи на а.с.87-96 в томі 1, є вільними, оскільки такі відповідно до п. 1.6. та п 1.7. зазначених вище Рекомендацій є експериментальними.
Крім того, вказуючи в оскаржуваній ухвалі про зобов'язання відповідача надати експериментальні зразки підпису та рукописного тексту, що виконані ОСОБА_2 для проведення експертного дослідження, суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги ч. 2 ст. 107 ЦПК України, яка забороняє експерту з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи та спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов'язаних із проведенням експертизи.
Таким чином, призначаючи судово-почеркознавчу експертизу, суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, не зазначив в ухвалі перелік об'єктів, що підлягають дослідженню, у тому числі порівняльних зразків, що направляються експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи, які мають значення для проведення експертизи.
Зокрема, в ухвалі не зазначено переліку документів, в яких містяться вільні та умовно-вільні зразки підпису відповідача, не долучено такі документи до матеріалів справи; не зазначено про експериментальні зразки підпису відповідача ОСОБА_2 , що долучені до матеріалів справи (а.с.87-96 т.1).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд, всупереч нормам процесуального права, порушив порядок призначення експертизи, ухвала не відповідає нормам процесуального права - ст. ст. 104, 107 ЦПК України, що є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 375-379, 381-383 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2020 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 16 квітня 2021 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус