16 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 909/1338/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Міщенко І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 (повний текст постанови складено 15.02.2021) та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020 у справі № 909/1338/19
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця"
до відповідачів: 1. Боднарівської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, 2. Приватного підприємства "Екотехносервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області,
про визнання незаконним та скасування рішення; визнання недійсним договору; скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" 16.03.2020 направило до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 (повний текст постанови складено 15.02.2021) та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020 у справі № 909/1338/19 разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження № Л/НЮ-1/885 від 16.03.2021.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 26.03.2021 касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Міщенко І.С., Волковицька Н.О.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст.287 - 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з ч.ч. 2 і 3 цієї статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 4 ст. 293 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 03.02.2021, її повний текст складено 15.02.2021, а тому строк на її оскарження закінчився 09.03.2021 (08.03.2021 - святковий день), тоді як касаційну скаргу подано 16.03.2021, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 288 ГПК України для подання касаційної скарги.
Обґрунтовуючи своє клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у даній справі, скаржник стверджує, що текст оскарженої постанови ним отримано 24.02.2021, тому подача касаційної скарги 16.03.2021 відбулась в межах двадцятиденного строку від дня вручення йому постанови і він має право на поновлення строку на касаційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 288 ГПК України.
На підтвердження своїх доводів скаржник додав копію першого аркуша постанови Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021, на якій міститься відтиск штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції юридичної служби Львівської залізниці (№ 1069 від 24.02.2021), який, на переконання колегії суддів, не підтверджує дійсну дату вручення судового рішення, оскільки містить відомості лише про дату реєстрації такої кореспонденції.
Колегія суддів зауважує, що в ч. 2 ст. 288 ГПК України йдеться про право учасника справи на поновлення пропущеного строку саме з дня вручення судового рішення, а не з дня реєстрації на підприємстві.
Оскільки із зазначених на штемпелі відомостей щодо дати реєстрації вхідної кореспонденції неможливо достовірно встановити дійсну дату вручення судового рішення, а касаційну скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду, тому за відсутності матеріалів справи неможливо перевірити, чи дійсно касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів із дня вручення постанови, такий доказ вручення оскарженої постанови саме 24.02.2021 не є належним. Тоді як належним доказом дійсної дати вручення судового рішення може бути, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Водночас, нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Отже, саме лише посилання на дату отримання копії судового рішення, за відсутності відповідних та належних доказів на підтвердження його отримання, не дає підстав Суду для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме для надання суду доказів, що підтверджують подання касаційної скарги в межах двадцятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови або для наведення інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на підтвердження цих підстав.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 174, 234, 287-291, 292 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її регіональної філії "Львівська залізниця" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № 909/1338/19 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху у справі №909/1338/19, а саме, для надання доказів, які підтверджують подання касаційної скарги в межах двадцятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови або наведення інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на підтвердження цих підстав.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяМогил С.К.
Судді:Волковицька Н.О.
Міщенко І.С.