16 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/14341/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.
розглянув матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021
та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУГАНСЬКА ФІРМА ПО АГРОХІМІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННЮ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "АГРОХІМ"
до Міністерства оборони України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України
про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 24 133 681,71 грн
07.04.2021 Міністерство оборони України поштовим відправленням звернулось безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі № 910/14341/18.
Одночасно, скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/14341/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. (головуючого), Васьковського О. В., Погребняка В. Я., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.04.2021.
Розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі № 910/14341/18 суд дійшов таких висновків.
Щодо поновлення строку на касаційне оскарження
У касаційній скарзі Міністерство оборони України посилаючись на положення статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить поновити строк на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із частиною першою статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, однією з умов звернення із касаційною скаргою до суду є подання скарги на судове рішення у межах строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 288 ГПК України, який обчислюється, зокрема, у випадку оголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження касант зазначає, що копія оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції від 10.02.2021, повний текст якого складений 12.03.2021, отримана ним 18.03.2021, на підтвердження чого скаржником долучено оригінал поштового конверта.
Частиною другою статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За результатом відстеження на вебсайті АТ "Укрпошта" за трек-номером, зазначеним на копії поштового конверта 0411633364788, встановлено, що відповідне поштове відправлення було отримано 18.03.2021, тоді як з касаційною скаргою Міністерство оборони України звернулось 07.04.2021, тобто в межах 20-ти денного строку встановленого частиною другою статті 288 ГПК України.
З огляду на зазначене та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження у даному випадку підлягає поновленню.
Разом з тим, перевіривши матеріали касаційної Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як встановлено з матеріалів касаційної скарги, об'єктом оскарження у цій справі є рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі № 910/14341/18, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУГАНСЬКА ФІРМА ПО АГРОХІМІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННЮ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "АГРОХІМ" про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 24 133 681,71 грн в частині стягнення з Міністерства оборони України упущеної вигоди в сумі 10 183 500,00 грн.; 3 % річних в сумі 2 547 088,07 грн; інфляційні втрати в сумі 11 330 470,12 грн; витрати по сплаті судового збору в сумі 360 915,87 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційних скарг на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі № 910/14341/18 скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 724 010,45 грн (24 133 681,71 * 1,5% * 200%).
Натомість, скаржником доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі до касаційної скарги не надано.
Разом з тим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване ускладненою роботою органів казначейської служби.
Дослідивши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Разом з тим, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.
З огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов передбачених в частині першій статті 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі № 910/14341/18 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання доказів, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 724 010,45 грн.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення або неповне (неналежне) усунення зазначених недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326, Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
1. Клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі № 910/14341/18 задовольнити.
2. Поновити Міністерству оборони України строк для подання касаційної скарги.
3. Відмовити у задоволення клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі № 910/14341/18.
4. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 у справі № 910/14341/18 залишити без руху.
5. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
6. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді О. В. Васьковський
В. Я. Погребняк