13 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 912/832/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Банк)
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2021 (головуючий суддя Широбокова Л.П., судді Орєшкіна Е.В. і Подобєд І.М.)
за позовом Банку
до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )
про стягнення 10 549 734 грн.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - приватне підприємство "Спецзовнішкомплект" (далі - Підприємство),
1. Позов було подано до господарського суду Кіровоградської області про стягнення на підставі договору поруки № 1 від 07.10.2011 (далі - Договір поруки) простроченої заборгованості за договором кредитної лінії від 07.10.2011 № 5 (далі -Договір кредитної лінії), яка станом на 16.08.2018 (включно) становить 35 254 629,11 грн.
2. Рішенням названого господарського суду від 15.09.2020: позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку 2 271 312,27 грн. - 3% річних і 8 278 421,28 грн. - "інфляційних", а також 158 246 грн. судового збору; у задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
3. Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою останнього від 16.11.2020, зокрема, відкрито апеляційне провадження за згаданою апеляційною скаргою.
4. ОСОБА_1 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Оболонського районного суду міста Києва у справі №756/217/15-ц, що розглядається названим судом.
5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2021: згадане клопотання ОСОБА_1 задоволено; зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.09.2020 у цій справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №756/217/15-ц, що розглядається Оболонським районним судом міста Києва; зобов'язано сторони невідкладно повідомити суд з наданням відповідних судових актів про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
6. У касаційній скарзі до Верховного Суду Банк, зазначаючи про постановлення оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду від 03.02.2020 з порушенням норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати і передати справу до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Скаргу мотивовано порушення апеляційним господарським судом пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та невідповідністю оскаржуваних ухвали правовим висновками Верховного Суду, зробленим в інших справах.
7. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що Центральний апеляційний господарський суд обґрунтовано та правомірно прийняв рішення щодо зупинення провадження у справі у зв'язку з об'єктивною неможливістю розгляду справи № 912/832/19 до вирішення справи № 756/217/15-ц, що розглядається в порядку цивільного судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 756/217/15-ц, у порядку пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки питання встановлення остаточного розміру тіла кредиту станом на сьогоднішній день не вирішене, а, отже об'єктивно встановити розмір простроченої заборгованості, яка складається з втрат банку від інфляції та 3% річних неможливо до моменту визначення основи для здійснення вказаних розрахунків, тобто тіла кредиту, та просить: відмовити в задоволенні касаційної скарги Банку в повному обсязі; ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № 912/832/19 залишити без змін.
8. У постановленні оскаржуваної ухвали Центральним апеляційним господарським судом з'ясовано й зазначено, зокрема, таке.
8.1. Підставою для звернення з позовом у даній справі стало неналежне виконання Підприємством договірних зобов'язань за Договором кредитної лінії, внаслідок чого Банк вирішив стягнути з ОСОБА_1 - поручителя за цим договором 3% річних та "інфляційні витрати", які нараховані на суму заборгованості, що встановлена рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12.08.2016 у справі №756/217/15-ц та рішенням Апеляційного суду міста Києва від 16.11.2016 у тій же справі.
8.2. Так, рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12.08.2016: позов Банку до ОСОБА_1 , третя особа Підприємство, про стягнення заборгованості задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку кошти в сумі 91 917 821,94 грн. та судовий збір 3 654 грн.
8.3. Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 16.11.2016: згадане рішення місцевого суду від 12.08.2016 у частині вирішення позовних вимог про стягнення 3% річних та "інфляційних втрат" скасовано; ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку суму 3% річних та "інфляційних втрат" у розмірі 9 626 230,50 грн; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
8.4. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.07.2017: задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 ; рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
8.5. Постановою Верховного Суду України від 13.09.2017 згадану ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних скасовано, а рішення Апеляційного суду міста Києва від 16.11.2016 залишено без змін.
8.6. ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із заявою про перегляд рішення цього ж суду від 12.08.2016 за нововиявленими обставинами.
8.7. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 09.11.2020: вказану заяву ОСОБА_1 задоволено; рішення цього ж суду від 12.08.2016 про стягнення заборгованості, скасовано та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
8.8. З огляду на те, що: рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 12.08.2016, яке скасовано, було встановлено на час розгляду справи чинність Договору поруки; позивач вчасно звернувся до поручителя з вимогами та Договір поруки не є припиненим; суд першої інстанції не досліджував вказані факти, а обґрунтував своє рішення виключно фактами, встановленими у рішенні Оболонського районного суду міста Києва; матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що порука не є припиненою з підстав, встановлених статтею 559 Цивільного кодексу України, як-от звернення до поручителя в межах строку поруки, збільшення розміру зобов'язання без згоди поручителя, - апеляційний господарський суд не може самостійно встановити ці обставини, які мають істотне значення для вирішення цього спору по суті.
9. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
10. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.
По своїй суті зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
11. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим зумовлюється неможливість розгляду справи.
З урахуванням приписів пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18.
12. Апеляційний господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, не зазначив у ній таких обставин, які в принципі не могли б бути самостійно встановлені цим судом в апеляційному розгляді справи з незалежних від суду причин.
Тому висновок апеляційного господарського суду про наявність підстави для зупинення провадження в даній справі є передчасним, необґрунтованим і зроблений з порушенням пункту 5 частини першої статті 277 ГПК України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
13. Відповідно до частини четвертої статті 304 ГПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції, ухвал суду, зокрема, апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції.
Заяви про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом даної касаційної скарги, до Верховного Суду не подавалися.
Керуючись статтями 300, 304, 308, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задовольнити.
2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2021 у справі № 912/832/19 скасувати.
Справу передати на розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос