Рішення від 06.04.2021 по справі 922/98/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/98/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Лиман

до Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Близнюки

про стягнення 519621,89 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача - Єрьомичева А.В.

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 519621,89 грн. збитків за пільгове перевезення пасажирів за 12 місяців 2017 року та 12 місяців 2018 року. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що перевезення пасажирів на пільгових умовах позивачем здійснено не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього, як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, у силу закону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачеві. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 08.02.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

22.02.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень вказував на те, що на виконання договору № 10-пільга від 27 березня 2017 року на відшкодування фактично понесених збитків за перевезення визначеної кількості громадян (за списком) залізничним транспортом загального користування у приміському сполученні, укладеного між управлінням соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації та ПАТ “Українська залізниця” перераховано перевізнику за січень 2017 року кошти в сумі 4474,00 грн.; на виконання додаткової угоди № 1-10-пільга від 26 грудня 2017 року до вищевказаного договору перераховано перевізнику за січень - листопад 2017 року 7558,71 грн. На виконання договору № 10-пільга від 16 квітня 2018 року на відшкодування фактично понесених збитків за перевезення визначеної кількості громадян (за списком) залізничним транспортом загального користування у приміському сполученні, укладеного між управлінням соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації та ПАТ “Українська залізниця” перераховано перевізнику за січень - квітень 2018 року кошти в сумі 9599,00 грн.; на виконання додаткової угоди № 1-10-пільга від 30 серпня 2018 року до вищевказаного договору перераховано перевізнику за січень - травень 2018 року 10474,00 грн.; на виконання додаткової угоди № 2-10-пільга від 01 листопада 2018 року до вищевказаного договору перераховано перевізнику за січень - вересень 2018 року 11599,00 грн. Відповідно, в річних звітах про заборгованість за бюджетними коштами за формою 7д та про надходження та використання коштів станом на 01.01.2018 та на 01.01.2019 відсутня заборгованість за послуги по пільговому перевезенню надані пільговикам Близнюківського району у 2017-2018 роках. Суми в укладених договорах співпадають з сумами зазначеними в актах звіряння та вказані за даними УСЗН, в гр.2 нарахування з початку року, а тому не може йти мова про сплату зазначеної в позові суми заборгованості. Згідно підпункту 1.2. вищевказаних договорів замовник здійснює фінансування пільг наданих виключно громадянам Близнюківського району. Згідно підпункту 3.2. вищевказаних договорів замовник проводить фінансування видатків на відшкодування фактично понесених збитків за перевезення визначеної кількості громадян (за списком) виконавцю в межах бюджетних асигнувань щодо наданих пільг. Виходячи з вищевикладеного, суми для відшкодування та відшкодовані суми не співпадають, так як в списки включені пільговики, які не зареєстровані в Близнюківському районі, а також померлі, хто не має права на пільговий проїзд, інші головні розпорядники коштів. Загальна сума по щомісячній обліковій формі та сума за списками наданими АТ “Українська залізниця” не співпадає. Сума в облікових формах не підтверджена документально і на ці суми не надано списків пільговиків. Відповідач зазначає, що згідно пункту 4 статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та Законом України “Про Державний бюджет України” (рішенням про місцевий бюджет) не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Отже, за переконанням відповідача, управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації не має правових підстав для відшкодовування збитків за пільгові перевезення громадян у 2017 та 2018 роках в сумі 519621,89 грн.

Присутній у судовому засіданні 06.04.2021 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 06.04.20121 не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Разом з тим, суд зазначає, що ухвалою суду від 25.02.2021, занесеною до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи клопотання відповідача про розгляду справи без участі представника відповідача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін та дозволяють розглянути справу по суті.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Управлінням соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації (Замовник, відповідач) та Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” ПАТ “Українська залізниця” (Виконавець, позивач) укладено договір про надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполучені №10-пільга від 27.03.2017.

Відповідно до п.1.1 договору, предметом цього договору є відносини сторін щодо надання та фінансування пільг населенню, згідно Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про охорону дитинства” (пільги дітям з багатодітних сімей), “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони та їх соціальний захист”, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування", пов'язаних із споживанням населенням таких видів послуг: приміське залізничне перевезення пасажирів за рахунок коштів місцевого бюджету.

Згідно з п.1.2 договору, Замовник здійснює фінансування пільг, наданих громадянам Близнюківського району, пов'язаних із споживанням послуг, згідно п. 1.1 договору, на підставі поданих виконавцем реєстрів перевезених пільговиків у межах бюджетних призначень, а виконавець здійснює постачання цих послуг населенню, що має відповідні пільги.

Відповідно до розділу 2 договору, Виконавець зобов'язується: реалізувати в 2017 році послуги населенню, що має право на пільги згідно чинного законодавства та відповідно до п. 1.1 Договору. Замовник зобов'язується: щомісячно до 15 числа місяця, слідуючого за звітним, готувати спільно з Виконавцем акти звіряння заборгованості по наданим послугам населенню, що має пільги; щомісячно, на підставі актів звіряння заборгованості, надавати до фінуправління та Держказначейства дані про нараховані суми щодо пільг; відшкодовувати суму наданих послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян Близнюківського району залізничним транспортом в межах виділених кошторисних призначень з місцевого бюджету січень 2017 року в сумі 4474,00 грн.

Згідно п. 3.1, 3.2 договору, виконавець щомісячно до 25 числа місяця, слідуючого за звітним, надає Замовнику облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовується з місцевого бюджету, реєстри перевезених пільговиків, розрахунки щодо надання послуг населенню, що має право на пільги та акти звірки на надання пільг. Замовник проводить фінансування видатків на відшкодування фактично понесених збитків за перевезення визначеної кількості громадян (за списком) Виконавцю в межах бюджетних асигнувань щодо наданих пільг.

Відповідно до п. 8.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання, а умови договору застосовуються згідно з ч.3 ст. 631 ЦК України з 01.01.2017, і діє в частині надання послуг до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

26.12.2017 між сторонами до вказаного договору укладена додаткова угода №1-10-пільга, відповідно до якої внесені зміни до договору №10-пільга від 27.03.2017 та п. 2 пп. 2.2.3 договору викладений у наступні редакції: "відшкодувати суму наданих послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян Близнюківського району залізничним транспортом в межах виділених кошторисних призначень з місцевого бюджету за січень-листопад 2017 року в сумі 7558,71 грн.".

Крім того, між Управлінням соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації (Замовник, відповідач) та Публічним акціонерним товариством “Українська залізниця” в особі регіональної філії “Донецька залізниця” ПАТ “Українська залізниця” (Виконавець, позивач) укладено договір про надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполучені №10-пільга від 16.04.2018.

Відповідно до п.1.1 договору, предметом цього договору є відносини сторін щодо надання та фінансування пільг населенню, згідно Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про охорону дитинства” (пільги дітям з багатодітних сімей), “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і ветеранів державної пожежної охорони та їх соціальний захист”, Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 №354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування", пов'язаних із споживанням населенням таких видів послуг: приміське залізничне перевезення пасажирів за рахунок коштів місцевого бюджету.

Згідно з п.1.2 договору, Замовник здійснює фінансування пільг, наданих громадянам Близнюківського району, пов'язаних із споживанням послуг, згідно п. 1.1 договору, на підставі поданих виконавцем реєстрів перевезених пільговиків у межах бюджетних призначень, а виконавець здійснює постачання цих послуг населенню, що має відповідні пільги.

Відповідно до розділу 2 договору, Виконавець зобов'язується: реалізувати в 2018 році послуги населенню, що має право на пільги згідно чинного законодавства та відповідно до п. 1.1 Договору. Замовник зобов'язується: щомісячно до 15 числа місяця, слідуючого за звітним, готувати спільно з Виконавцем акти звіряння заборгованості по наданим послугам населенню, що має пільги; щомісячно, на підставі актів звіряння заборгованості, надавати до фінуправління та Держказначейства дані про нараховані суми щодо пільг; відшкодовувати суму наданих послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян Близнюківського району залізничним транспортом в межах виділених кошторисних призначень з місцевого бюджету січень-квітень 2018 року в сумі 9599,00 грн.

Згідно п. 3.1, 3.2 договору, виконавець щомісячно до 25 числа місяця, слідуючого за звітним, надає Замовнику облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовується з місцевого бюджету, реєстри перевезених пільговиків, розрахунки щодо надання послуг населенню, що має право на пільги та акти звірки на надання пільг. Замовник проводить фінансування видатків на відшкодування фактично понесених збитків за перевезення визначеної кількості громадян (за списком) Виконавцю в межах бюджетних асигнувань щодо наданих пільг.

Відповідно до п. 8.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання, а умови договору застосовуються згідно з ч.3 ст. 631 ЦК України з 01.01.2018, і діє в частині надання послуг до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

30.08.2018 між сторонами до вказаного договору укладена додаткова угода №1-10-пільга, відповідно до якої внесені зміни до договору №10-пільга від 16.04.2018 та п. 2 пп. 2.2.3 договору викладений у наступні редакції: "відшкодувати суму наданих послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян Близнюківського району залізничним транспортом в межах виділених кошторисних призначень з місцевого бюджету за січень-травень 2018 року в сумі 10474,00 грн.".

01.11.2018 між сторонами до вказаного договору укладена додаткова угода №2-10-пільга, відповідно до якої внесені зміни до договору №10-пільга від 16.04.2018 та п. 2 пп. 2.2.3 договору викладений у наступні редакції: "відшкодувати суму наданих послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян Близнюківського району залізничним транспортом в межах виділених кошторисних призначень з місцевого бюджету за січень-вересень 2018 року в сумі 11599,00 грн.".

На підтвердження здійсненого перевезення пільгових категорій населення за пільговими тарифами позивачем надані облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів за 2017-2018 роки, а також загальні зведені відомості по типах пільг та квитків у приміському сполученні за 2017-2018 роки.

Відповідно до облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів (далі облікова форма) позивачем визначені періоди, категорії пільговика, область, кількість оформлених пільгових проїзних квитків, сума недоотриманих коштів з урахуванням ПДВ.

В облікових формах визначені категорії пільговиків для приміського сполучення: інваліди Великої Вітчизняної війни 1, 2, 3 групи та прирівняні до них особи (ІВВВ 1, ІВВВ2, ІВВВ3); учасники Великої Вітчизняної війни, бойових операцій (УВВВ); батьки військовослужбовців, які загинули чи померли (БЗВ); інваліди війни 1, 2, 3 групи та особи, які супроводжують в поїздах інваліда (ІВ1, ІВ2, ІВ3, СУПРІ); учасники бойових дій (УВУ); інваліди 1, 2, 3 групи та особи, які супроводжують інвалідів 1 групи (ІНВ, СІНВІ1); постраждалі внаслідок Чорнобильської аварії 1 категорії, учасники ліквідації, діти віком від 6-18 років, яким встановлена інвалідність пов'язана з Чорнобильською катастрофою (ЛЧАЕС, ДЧ-18), пенсіонери за віком (ПЕНС); ветерани: органів внутрішніх справ, військової служби (ВОВС); діти віком 6 до 18 років (до 23 років) з багатодітних сімей (ДИТС); діти-сироти і діти, які залишились без піклування батьків, віком від 16-18 років (ДС6-18); діти-інваліди віком від 6-18 років (Д16-18).

Відповідно до облікових форм за 2017 рік, загальна сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість склала 208524,32 грн.

Відповідно до облікових форм за 2018 рік, загальна сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість склала 330255,28 грн.

Також, на підтвердження викладеного позивачем надано загальні зведені відомості по типах пільг та квитків у приміському сполученні за 2017 рік та за 2018 рік.

Проте відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, провів частково розрахунки за пільгові перевезення окремих категорій громадян: за 2017 рік отримано компенсаційних виплат на суму 7558,71 грн. та за 2018 рік отримано компенсаційних виплат на суму 11599,00 грн.

Отже, позивачем понесені збитки за перевезення пільговиків за період з січня 2017 року по грудень 2017 року в сумі 200965,61 грн. та за період з січня 2018 року по грудень 2018 року в сумі 318656,28 грн.

13.12.2019 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за вих.номером 2021/6372 з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 200965,61 грн.

15.04.2019 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за вих.номером 2021/1818 з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 318656,28 грн.

Проте, претензії залишені відповідачем без задоволення.

За викладених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки за перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні залізничним транспортом позивача за період з січня 2017 року по грудень 2018 року в загальній сумі 519621,89 гривень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно з п.п. 1, 6 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина, основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначені Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.

Як вбачається зі ст. 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, “Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них” від 12.03.1993, Законами України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про охорону дитинства”, “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.

У ч. 6 ст. 9 Закону України “Про залізничний транспорт” визначено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Пунктом 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №252 від 19.03.1997 (тут і далі який був чинним на момент укладення спірних договорів), зокрема, закріплено обов'язок суб'єктів господарської діяльності, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.

Норми зазначених вище нормативно правових актів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії. Безумовному обов'язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондується безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч.3 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність (ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Пунктом 2 Порядку №256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян. При цьому зобов'язання сторін по даній справі виникають безпосередньо із актів цивільного законодавства.

Встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються Акціонерним товариством “Укрзалізниця” за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки компенсуються з місцевих бюджетів. Розрахунки за роботи і послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг (ст. 9 Закону України “Про залізничний транспорт”).

До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення (пункт 9 частини 1 статті 87 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до підпункту “ґ” пункту 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до п. 1 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009, компенсаційні виплати залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об'єднаних територіальних громад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг у Близнюківському районі Харківської області є Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області.

Як зазначено вище, механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі встановлено Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009.

У пункті 3 вказаного Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян встановлено, що облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг (пункт 4 Порядку №1359).

Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності (пункт 5 Порядку №1359).

Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира (пункт 7 Порядку №1359).

Згідно з пунктами 9 - 11 Порядку №1359 на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Вищезазначені нормативні акти покладають на розпорядника обов'язок компенсувати підтверджені обліковими формами недоотримані кошти залізницею за перевезення пільгової категорії населення в повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що подання облікових форм за 2017-2018 роки відповідає положенням п.10 Порядку №1359 розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, а тому такі облікові форми повинні бути оплачені розпорядником.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків; причинного зв'язку між порушенням права та збитками; наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст.617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Також, Закон України “Про залізничний транспорт” та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1196 від 27.12.2006, не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №904/9488/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №904/94/19.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідач, який є розпорядником бюджетних коштів, не провів розрахунків за пільгові перевезення окремих категорій громадян в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства - він зобов'язаний відшкодувати понесені позивачем витрати на перевезення пільговиків за 12 місяців 2017 року та 12 місяців 2018 року в загальній сумі 519621,89 грн.

Відповідач посилається на те, що він при визначенні сум, що підлягають відшкодуванню, враховував відомості з власних реєстрів пільгової категорії, та у зв'язку з цим, суми, що відображені в актах звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, є значно меншими, ніж суми, відображені в цих актах позивачем.

З цього приводу суд зазначає, що пунктом 7 Порядку №1359 встановлено, що сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира, тому відповідач не міг мати відомості щодо пільговиків, яки придбали пільговий проїзний документ, але не проживали у Близнюківському районі Харківської області.

Окрім цього суд зазначає, що подані відповідачем копії власних реєстрів пільговиків с кресленнями олівцем: "не перебуває на обліку", "не розпорядник, не має права перераховувати кошти", "в різні напрямки", "помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ", "не вірне прізвище, не їздив по цьому напрямку" та інш., не можуть бути прийняти судом до уваги, зокрема, в частині тверджень відповідача про включення до списків померлих пільговиків та пільговиків, що не мають права на пільговий проїзд, оскільки вказані відомості не підтверджені жодними належними та допустими доказами.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження здійсненого перевезення пільгових категорій населення за пільговими тарифами позивачем надані облікові форми про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів за 2017-2018 роки, які є беззаперечним доказом наявності невідшкодованих відповідачем витрат на пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян в сумі 519621,89 гривен.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів у сумі 519621,89 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (64801, Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 39, код ЄДРПОУ 03196372) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5а, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) - 519621,89 грн. збитків за пільгове перевезення пасажирів за 12 місяців 2017 року та 12 місяців 2018 року та 7794,33 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5а, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216).

Відповідач - Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області (64801, Харківська область, смт. Близнюки, вул. Незалежності, 39, код ЄДРПОУ 03196372).

Повне рішення підписано 16 квітня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова

Попередній документ
96309095
Наступний документ
96309097
Інформація про рішення:
№ рішення: 96309096
№ справи: 922/98/21
Дата рішення: 06.04.2021
Дата публікації: 19.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (29.10.2021)
Дата надходження: 29.10.2021
Предмет позову: стягнення коштів
Розклад засідань:
25.02.2021 10:30 Господарський суд Харківської області
11.03.2021 11:00 Господарський суд Харківської області
06.04.2021 09:30 Господарський суд Харківської області
20.12.2021 10:45 Східний апеляційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАРТЮХІНА НАТАЛЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
МАРТЮХІНА НАТАЛЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
ПОГОРЕЛОВА О В
ПОГОРЕЛОВА О В
відповідач (боржник):
Близнюківська районна державна адміністрація
Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області
за участю:
Управління соціального захисту населення Близнюківської районної державної адміністрації
Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації
заявник апеляційної інстанції:
Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Управління праці та соціального захисту населення Лозівської районної державної адміністрації
позивач (заявник):
Акціонерне товариство "Українська залізниця"
АТ "Українська залізниця"
позивач в особі:
АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця"
суддя-учасник колегії:
ЗДОРОВКО ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
ПЛАХОВ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ