"15" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3791/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання - Петровій О.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - Михайлишин Т.Ю. (в порядку самопредставництва);
від відповідача - Кравченко Т.І. (довіреність від 26.07.2021р. №24/40), Глушков О.А. (довіреність від 10.03.2021р. №26/40);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/3791/20
за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 43879780)
до відповідача Одеської національної академії харчових технологій (65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 112, код ЄДРПОУ 02071062) в особі відокремленого підрозділу - Фахового коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій (65088, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 46А, код ЄДРПОУ 38478573)
про стягнення 99 749 грн.
29.12.2020р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява голови комісії з ліквідації Державної екологічної інспекції в Одеській області від 22.12.2020р. до Одеської національної академії харчових технологій в особі відокремленого підрозділу - Фахового коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій про стягнення суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі Україна, в розмірі 99 749 грн., а також стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору.
Правовими підставами звернення з відповідним позовом позивачем визначено положення ст.ст. 16, 20, 67, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3, 34 Закону України «Про природно-заповідний фонд», ст.ст. 25, 40 Закону України «Про рослинний світ», Постанову Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.01.2021р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
21.01.2021р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача (вх.№1851/21) щодо виправлення недоліків позовної заяви, в якому останній, серед іншого, просив суд здійснити заміну позивача у справі №916/3791/20 - Державну екологічну інспекцію в Одеській області на правонаступника - Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Ухвалою Господарського суду Одеської від 25.01.2021р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі №916/3791/20, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 18.02.2021р., запропоновано позивачу надати докази на підтвердження передачі повноважень від Державної екологічної інспекції в Одеській області до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
21.02.2021р. до Господарського суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№4038/21), в якому відповідач повністю не визнає вимоги позивача щодо суми шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в розмірі 99 749 грн., вказуючи, що особисто інспекторами позивача перевірка та обстеження території парку не проводились, що підтверджується доповідними робітників відповідача, а посадові особи Державної екологічної інспекції використали матеріали акту перевірки КП «Міськзелентрест», що є порушенням вимог ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007р.
Відповідач звертає увагу суду на те, що в заяві Попової В.А., що стала підставою для проведення перевірки, вказано про здійснення порубки дерев за адресою: вул. Шишкіна, 46А замість Левітана, 46А.
У зв'язку з відсутністю представника адміністрації ОНАХТ в особі відокремленого підрозділу фахового коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу ОНАХТ під час проведення перевірки, відсутня можливість визначити місце фотодокументування, а термін спилу відображених на світлинах пнів складає багато років. Форма та зміст акту, який затверджений рішенням Одеської міської ради від 26.05.2009р. №620 втратив чинність (рішення виконавчого комітету ОМР від 26.05.2016р. №146). Крім того, відповідач вважає, що посадові особи КП «Міськзелентрест» не мають права проводити перевірки парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, оскільки це не передбачено Статутом підприємства.
Відповідач вважає складений КП «Міськзелентрест» акт проведення перевірки №6/2 ОК від 15.11.2018р. недійсним, оскільки відповідно до ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якими посадові особи КП «Міськзелентрест» не являються. Окрім того, даних щодо повірення рулетки вимірювальною металевої жолобкової №831 STANLEY адміністрації ОНАХТ під час проведення перевірки не надано.
Окрім цього, акт перевірки не є достатнім доказом, що підтверджує факт, обсяги та місце вчинення правопорушення, а сам акт не був підписаний директором коледжу. До того ж, відсутні докази щодо накладення адміністративного стягнення на винних осіб.
При цьому, при здійсненні розрахунку позивачем порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013р. №541, оскільки зрізані дерева є сухостійними, а тому при розрахунку шкоди за відповідними таксами її розмір зменшується у два рази.
Відповідач також вказує, що коледж є установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету, та у зв'язку із браком коштів, догляд за територією та насадженнями парку здійснюється силами студентів старших курсів за погодженням Батьківської ради, тому, для збереження здоров'я та життя студентів та відвідувачів парку, здійснюються ліквідаційні заходи щодо усунення негативних наслідків стихійних лих, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю та здоров'ю громадян, проводиться видалення сухих та небезпечних зелених насаджень, гілок, на підставі актів обстеження відповідних посадових осіб коледжу. Усунення наслідків стихійних лих здійснюється силами працівників коледжу тому, що на оплату послуг КП «Міськзелентрест» зазвичай не вистачає грошей, а зберігати Дендропарк «Студентський» у безпечному стані треба у будь-якому разі тому, що життя та здоров'я людей це найбільша цінність.
18.02.2021р. до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання від позивача (вх.№4618/21) про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження факту передачі повноважень Державної екологічної інспекції в Одеській Області Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2021р. здійснено заміну позивача у справі №916/3791/20 - з Державної екологічної інспекції в Одеській області на її правонаступника - Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2021р. судове засідання для розгляду справи по суті відкладено на 11.03.2021р.
24.02.2021р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.5275/21), в якій спростовуючи доводи відповідача, останній вказує, що в заяві гр. ОСОБА_1 дійсно зазначено вул. Шишкіна, 46а, однак чітко вказано, що вирубка дерев проводиться на території "Технікуму нафтової та газової промисловості ОНАХТ». На підставі вказаного звернення, Міністерством екології та природних ресурсів України видано погодження №5/4.1-15/33-19 від 11.01.2019р. на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією в Одеській області на підставі звернення ОСОБА_1 №34-П2-69268.
Позивач вказує, що обміри дерев здійснювались особисто державними інспекторами при проведенні перевірки, а для визначення порід дерев було залучено ОСОБА_2 , який є інженером 1 категорії КП «Міськзелентрест» та володіє спеціальними знаннями. Перевірку було проведено за участі директора коледжу, який в останній день перевірки відмовився від підписання акту.
02.03.2021р. до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№5915/21), в яких останній заперечує проти присутності директора коледжу при проведенні перевірки. Окрім цього, вказує, що зі змісту акту від 30.01.2019р. №03/12 не вбачається участь у проведенні перевірки ОСОБА_2 . Відповідач також заперечує щодо проведення перевірки та вчинення замірів зрізаних дерев уповноваженими особами позивача особисто, вказуючи, що відомості про заміри взято виключно з акту КП «Міськзелентрест».
Відповідач також повідомляє, що з метою оскарження дій державних інспекторів, після проведення позапланової перевірки в період з 24.01.2019р. по 30.01.2019р. адміністрацією ОНАХТ в особі відокремленого підрозділу Фахового коледжу направлено листи про порушення вимог законодавства України по проведенню позапланових заходів від 06.02.2019р. до начальника Державної екологічної інспекції України та до Міністерства екології та природних ресурсів України.
Відповідач також вказує, що в проекті землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення дендропарку «Студентський» на сторінках 48/8-48/12 вказані види рослин дендропарку «Студентський» у кількості 91 рослина, жодна з яких не зазначена ні в акті перевірки від 30.01.2019р., ні в претензії від 30.01.2019р., а тому дані щодо знищення 25 одиниць дерев та пошкодження 38 одиниць дерев різних порід, не співпадають з найменуванням видів рослин дендропарку «Студентський».
Відповідач також зазначає, що, з метою отримання згоди на проведення робіт на забезпечення санітарних заходів, видалення засохлих гілок власними силами трудового колективу, адміністрація ОНАХТ листом від 19.02.2019р. №367/13 звернулась до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації.
Судове засідання, призначене на 11.03.2021р., не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 09.03.2021р., про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи перебування судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 09.03.2021р. по 26.03.2021р., з метою повного та всебічного розгляду справи, забезпечення принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №916/3791/20 поза межами строку, встановленого ст. 248 ГПК України, у розумний строк, достатній, з урахуванням обставин справи для здійснення її своєчасного розгляду відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, та ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.03.2021р., справу призначено до розгляду по суті на 15.04.2021р., про що сторони повідомлені шляхом направлення копії ухвали на електронні адреси.
15.04.2021р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням про уточнення рахунків для стягнення на користь Державного бюджету України шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.
В судовому засіданні 15.04.2021р.:
- представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити;
- представники відповідача проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в їх задоволенні.
В судовому засіданні 15.04.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив наступне.
30.10.2001р. директором технікуму газової та нафтової промисловості прийнято на себе охоронне зобов'язання щодо парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва «Дендропарк «Студентський» площею 4,2497 га, оголошеного об'єктом природно-заповідного фонду України рішенням Одеського облвиконкому від 03.12.1983р. №682, що входить до складу природно-заповідного фонду України.
Одеському технікуму газової і нафтової промисловості Одеською міською Радою народних депутатів Одеської області надано у постійне користування 4,2497 га землі в межах згідно з планом землекористування за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Левітана, 46А, для експлуатації та обслуговування будівель і споруд технікуму, відповідно до рішення Одеської міської Ради народних депутатів від 15.10.2001р. №2826-ХХІІІ. Право постійного землекористування посвідчується Державним актом від 29.12.2001р. серії І-ОД №004538, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №202.
В подальшому, 26.06.2018р., Коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій, як правонаступнику Одеського технікуму газової і нафтової промисловості, Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, відповідно до ст. 38, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд», рішень виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 03.12.1983р. №682 та від 02.10.1984р. №493, рішення Одеської обласної ради від 16.06.2017р. №418-VII оформлено охоронне зобов'язання за №ППСПМ/МЗ-5, яким Коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій передано під охорону та дотримання встановленого режиму територію парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дендропарк «Студентський» загальною площею 4,2479 га у межах м. Одеси по вул. Левітана, 46а.
08.11.2018р. ОСОБА_1 звернулась із заявою (№34-П2-69268) до Одеського міського голови, яка була перенаправлена до виконання КП «Міськзелентрест», де вказано, що по вул. Шишкіна, 46а на території Технікуму нафтової та газової промисловості ОНАХТ іде вирубка живих дерев.
15.11.2018р. в результаті обстеження території за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 46а, КП «Міськзелентрест» встановлено вирубку та обрізання скелетних гілок дерев різних порід на території дендропарку «Студентський», чим вчинено правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, про що КП «Міськзелентрест» складено акт перевірки №6/2ок, який разом із листом від 22.11.2018р. №2129 направлено до Державної екологічної інспекції в Одеській області.
В подальшому, на підставі звернення ОСОБА_1 №34-П2-69268 від 08.11.2018р., погодження Міністерства екології та природних ресурсів №5/4.1-15/433-19 від 11.01.2019р., наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області №39 від 21.01.2019р. та виданого на його підставі направлення за вих. №23п/о від 21.01.2019р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області у період з 24.01.2019р. по 30.01.2019р. було проведено позапланову перевірку Коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині дотримання вимог законодавства про природно-заповідний фонд та рослинний світ.
Результати проведення позапланової перевірки державного нагляду (контролю) в Коледжі нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій у період з 24.01.2019р. по 30.01.2019р. за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 46А були оформлені актом №03/12 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у якому зафіксовано факт знищення дерев різних порід до ступеня припинення росту в кількості 25 одиниць та пошкодження до ступеня неприпинення росту - 38 дерев різних порід із зазначенням діаметрів стовбурів кожного із дерев.
З акту вбачається, що обміри пошкоджених до ступеню припинення та неприпинення росту дерев зазначених порід під час здійснення перевірки проводились рулеткою вимірювальною металевою жолобковою №831 STANLEY 30-687, повіреною ДП «Одесастандартметрологія». Окрім цього, вказані дані зафіксовані в акті перевірки КП «Міськзелентрест» від 15.11.2018р., які були перевірені в ході обстеження території під час проведення позапланової перевірки.
Згідно розділу V акту, в ході перевірки виявлено порушення ст. 38 Закону України Про природно-заповідний фонд», а саме не розроблений та не затверджений проект утримання і реконструкції парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», а саме: відсутня інвентаризація зелених насаджень та ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» - порушення правил загального використання природних рослинних ресурсів.
Акт підписано державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища: О.П. Олефір, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та залученою особою до проведення державного нагляду: інженером І категорії КП «Міськзелентрест» - Міховим С.М.
Вказаний акт директором коледжу не підписаний, про що зроблено відповідний запис. За результатами проведення перевірки позивачем складено припис №02 від 30.01.2019р. з вимогою усунення виявлених під час перевірки порушень вимог природоохоронного законодавства.
Примірник акту та припису надіслані на адресу відповідача разом із листом Державної екологічної інспекції в Одеській області №292/12 від 31.01.2019р., який адресатом отримано 12.02.2019р., що підтверджується копією наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Внаслідок вказаного порушення, з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2013р. № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної у зв'язку із пошкодженнями до ступеню припинення та неприпинення росту дерев у вигляді збитків на суму 99 749 грн.
Позивач звернувся до відповідача з претензією №9 від 30.01.2019р., де пропонував добровільно відшкодувати шкоду, нанесену державі, в розмірі 99 749 грн., яку разом із розрахунком шкоди листом №291/12 від 31.01.2019р. направлено на адресу відповідача 31.01.2019р. та отримано останнім 12.02.2019р.
При цьому, в матеріалах справи містяться доповідні ОСОБА_5 , Гнезділової В.М., Лазарь В.І. від 31.01.2019р., в яких директора КНТІІС ОНАХТ повідомлено, що за інформацією адміністративно-господарської частини коледжу у період з 24 по 30 січня 2019р. на території коледжу та прилеглих до нього ділянках Дендропарку «Студентський» практичних заходів з обстеження території та ділянок з зеленими насадженнями сторонніми особами, в тому числі посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області, не проводилось, сторонні особи прилеглі до коледжу ділянки Дендропарку «Студентський» в зазначений період не відвідували.
Вказуючи про оскарження відповідачем порядку та результатів проведеної позапланової перевірки, відповідачем додано до матеріалів справи копії листів від 06.02.2019р. №42/Т3 до Міністерства екології та природних ресурсів України та від 14.02.2019р. №66/Т3 на ім'я Голови Державної екологічної інспекції України, однак докази щодо направлення вказаних листів адресату та інформація щодо результатів їх розгляду по суті - відсутня.
Невиконання відповідачем обов'язку із відшкодування завданої навколишньому природному середовищу шкоди в розмірі 99 749 грн. стало підставою для звернення позивача до суду із вимогою про стягнення з відповідача завданих збитків.
Враховуючи встановлені судом обставини, вирішуючи питання по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.
Cтаттею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України.
В силу ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Статтею 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Стаття 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
У відповідності до п.4 Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, з-поміж іншого, пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
За змістом ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частиною 6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по-батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі звернення ОСОБА_1 №34-П2-69268 від 08.11.2018р., погодження Міністерства екології та природних ресурсів №5/4.1-15/433-19 від 11.01.2019р., наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області №39 від 21.01.2019р. та виданого на його підставі направлення за вих. №23п/о від 21.01.2019р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області у період з 24.01.2019р. по 30.01.2019р. було проведено позапланову перевірку Коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині дотримання вимог законодавства про природно-заповідний фонд та рослинний світ.
При цьому, суд вважає, що зазначення заявником адреси місцерозташування коледжу по вул. Шишкіна, 46А замість вул. Левітана, 46А (яка по факту є продовженням вул. Шишкіна) не впливає на правомірність проведення позапланової перевірки, оскільки вказані заявником дані з посиланням на здійснення вирубки дерев на території Коледжу ОНАХТ є достатніми для ідентифікації відповідного місця.
Результати проведення позапланової перевірки державного нагляду (контролю) в Коледжі нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій у період у період з 24.01.2019р. по 30.01.2019р. за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 46А були оформлені позивачем Актом №03/12 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у якому зафіксовано факт знищення дерев різних порід до ступеня припинення росту в кількості 25 одиниць та пошкодження до ступеня неприпинення росту - 38 дерев різних порід.
Ступень припинення росту дерев зазначених порід під час здійснення перевірки проводились рулеткою вимірювальною металевою жолобковою №831 STANLEY 30-687, повіреною ДП «Одесастанлартметрологія».
Таким чином, з акту вбачається, що перевірка та обмірювання дерев проводились особисто інспекторами з охорони природного середовища. При цьому, долучені до матеріалів справи доповідні працівників коледжу від 31.01.2019р. про відсутність будь-яких сторонніх осіб на території коледжу в період з 24 по 30.01.2019р. не є достатніми доказами на спростування викладених в акті обставин, оскільки створені та подані заінтересованою у справі особою. Окрім цього, в заявах по суті справи відповідач неодноразово вказував про прибуття посадових осіб позивача на територію коледжу з метою проведення перевірки та їх реєстрацію у відповідному журналі.
Суд також не надає оцінки правомірності проведення перевірки працівниками КП «Міськзелентрест» та складеному за результатами проведеної перевірки акту №6/2 ОК від 15.11.2018р., оскільки підставою для відшкодування збитків є обставини, встановлені посадовими особами екологічної інспекції при проведенні позапланової перевірки та оформлені актом №03/12 від 30.01.2019р., а не при проведенні перевірки КП «Міськзелентрест».
Згідно розділу V акту, в ході перевірки виявлено порушення ст. 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд», а саме не розроблений та не затверджений проект утримання і реконструкції парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», а саме: відсутня інвентаризація зелених насаджень та ст. 40 Закону України «Про рослинний світ» - порушення правил загального використання природних рослинних ресурсів.
Вказаний акт директором коледжу не підписаний, про що внесено відповідний запис. Примірник акту надісланий на адресу разом із листом Державної екологічної інспекції в Одеській області №292/12 від 31.01.2019р., який адресатом отримано 12.02.2019р., що підтверджується копією наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема:
а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;
б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів тощо.
Судом також встановлено, що вирубка дерев здійснена на території об'єкту, що входить до складу природно-заповідного фонду України.
Так, 30.10.2001р. директором технікуму газової та нафтової промисловості прийнято на себе охоронне зобов'язання щодо парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва «Дендропарк «Студентський» площею 4,2497 га, оголошеного об'єктом природно-заповідного фонду України рішенням Одеського облвиконкому від 03.12.1983р. №682 і входить до складу природно-заповідного фонду України.
29.12.2001р. Одеському технікуму газової і нафтової промисловості Одеською міською Радою народних депутатів Одеської області надано у постійне користування 4,2497 га землі в межах згідно з планом землекористування за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Левітана, 46А для експлуатації та обслуговування будівель і споруд технікуму відповідно до рішення Одеської міської Ради народних депутатів від 15.10.2001р. №2826-ХХІІІ. Право постійного землекористування посвідчується Державним актом серії І-ОД №004538, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №202.
26.06.2018р. Департаментом екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації відповідно до ст. 38, 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд», рішень виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 03.12.1983р. №682 та від 02.10.1984р. №493, рішення Одеської обласної ради від 16.06.2017р. №418-VII оформлено охоронне зобов'язання за №ППСПМ/МЗ-5, яким Коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій передано під охорону та дотримання встановленого режиму територію парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дендропарк «Студентський» загальною площею 4,2479 га у межах м. Одеси по вул. Левітана, 46а.
Згідно з ч. 2 ст. 61 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища.
Частиною 3 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").
Згідно ст. 9-1 вказаного Закону, проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.
Згідно ч. 1, 5 ст. 38 вказаного Закону, на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, в тому числі і в парках - пам'ятках садово-паркового мистецтва, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006р. №105, а постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. №1045 затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.
Окрім цього, рішенням Одеської міської ради №1631-VI від 23.12.2011р. затверджено Правила благоустрою території міста Одеси (текстової частини) у новій редакції (з наступними змінами), розділом 4 яких затверджено порядок утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою.
Згідно п. 4.14 вказаних Правил, відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень, знищення бур'янів покладається на територіях підприємств, а також на прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах - на дані підприємства.
Пунктом 4.16 Правил затверджено порядок видалення зелених насаджень на території міста Одеси, що визначає процедуру видалення дерев, кущів, газонів і квітників (далі - зелені насадження) на території міста Одеси, який розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників на території населеного пункту».
Так, згідно п. 4.16.2, 4.16.3 Правил, видалення зелених насаджень на території міста Одеси здійснюється за рішенням уповноваженого виконавчого органу Одеської міської ради (далі - Компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених окремими пунктами цього Порядку). Підставою для прийняття рішення про видалення зелених насаджень є заява юридичної чи фізичної особи (далі - заявник) про видалення зелених насаджень до Компетентного органу. До заяви заявник додає схему розташування зелених насаджень (копію якої направляє в КП «Міськзелентрест»), що підлягають видаленню, та з урахуванням конкретних обставин інші обґрунтовуючі документи.
Згідно п. 4.16.11, 4.16.14 Правил, видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою здійснює балансоутримувач на підставі акту обстеження зелених насаджень, що складається відповідно до цього Порядку, без оформлення ордеру на видалення.
У процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень, які підлягають знесенню, здійснюється з подальшим оформленням акта обстеження відповідно до цього Порядку.
Заява про оформлення акта обстеження видалених зелених насаджень разом з матеріалами фотофіксації повинна бути подана заявником до Компетентного органу та КП «Міськзелентрест» протягом трьох календарних днів з дати аварійного знесення зелених насаджень.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази щодо дотримання відповідачем встановленої процедури видалення дерев на території природно-заповідного фонду, зокрема, відсутні докази звернення до уповноваженого органу та отримання ордеру на видалення зелених насаджень.
В матеріалах справи міститься лист відповідача до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації від 19.02.2019р. №67/ТЗ з проханням надати дозвіл на проведення санітарно-очисних заходів власними силами та відповідь Департаменту від 05.03.2019р., а також акт, затверджений директором КНТІІС ОНАХТ від 03.10.2019р., яким встановлено наявність дерев з гілками на стовбурах, що знаходяться у висохлому стані без можливості подальшого росту, однак суд не надає оцінку вказаним доказам, оскільки їх створення відбулось після проведення перевірки, що мала місце в період з 24.01.2019р. по 30.01.2019р.
Відповідач також вказує, що видалені дерева були сухостійними та загрожували життю студентів та відвідувачів парку, разом з тим, в матеріалах справи відсутній акт обстеження зелених насаджень, в якому були б зафіксовані вказані посилання, відсутні матеріали фотофіксації та докази звернення до компетентних органів протягом 3-х днів з дати аварійного знесення зелених насаджень.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля" порубка дерев визнається незаконною, якщо вона вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Фаховий коледж нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій, як землекористувач земельної ділянки з розташованим на ній об'єктом природно-заповідного фонду, взяв на себе зобов'язання з охорони та збереження цього об'єкту, однак, всупереч вказаних вище вимог та обмежень на території парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва «Дендропарк «Студентський» вчинив незаконну вирубку дерев в кількості 63 штук - айланту, акації, клену, горіха, аличі, туї, ялини, що належним чином зафіксовано в акті позапланового заходу державного нагляду (контролю) №№03/12 від 30.01.2019р., тобто вказаний акт є носієм доказової інформації та належним доказом у справі.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності на території дендропарку вказаних в акті порід дерев з посиланням на проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду - парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва, оскільки опис ніби-то наявних на території парку рослин міститься в розділі: копія матеріалів наукового обґрунтування без посилання на первинні джерела інформації щодо наявності відповідних дерев. Окрім цього, матеріали справи не містять доказів погодження та затвердження вказаного проекту землеустрою в порядку, визначеному ст. 25, 30 Закону України «Про землеустрій» та ст. 186 Земельного кодексу України. В судовому засіданні 15.04.2021р. представник відповідача також підтвердив, що вказаний проект не погоджений та не затверджений у встановленому законом порядку.
Окрім цього, як встановлено перевіркою та не спростовано відповідачем, на території парку інвентаризація зелених насаджень не проводилась.
Статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приписи вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (ч.2 ст.1166 ЦК України).
Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).
Завдану шкоду підтверджено актом, складеним за результатом проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №03/12, який у встановленому законодавством порядку не оскаржений та не скасований.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 р. № 541 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок: незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту (додаток 1); пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня неприпинення росту (додаток 2).
На підставі вказаних такс позивачем здійснено розрахунок розміру заподіяної шкоди, перевіривши який, судом встановлено допущення позивачем помилки, а саме: за пошкоджене дерево породи Клен в діаметрі дерева (у корі) біля шийки кореня 10 см. нараховано 50 грн., тоді як відповідно до Додатку №2 до Постанови КМУ від 24.07.2013р. №541 розмір відшкодування має становити - 22 грн. В іншій частині розрахунок є вірним, а загальний розмір шкоди, заподіяний внаслідок незаконної рубки дерев складає 99 721 грн.
При цьому, заперечуючи проти розміру заявленої до стягнення шкоди, відповідач вказує, що частина дерев була сухостійними, однак, останнім не надано ні доказів щодо віднесення дерев до сухостійних, ні власного контррозрахунку.
З огляду на викладене, суд зазначає, що: 1) законодавством на відповідача покладено обов'язок щодо забезпечення режиму охорони та збереження об'єкту природно-заповідного фонду; 2) з наявних в матеріалах справи доказів вбачається факт незабезпечення землекористувачем (відповідачем) охорони і збереження закріпленого за ним об'єкта та протиправної вирубки розміщених на ньому зелених насаджень; 3) на виконання положень ст.ст. 74 ГПК України та ч.2 ст.1166 ЦК України відповідачем не надано жодних доказів відсутності його вини та підтверджено факт вирубки дерев на території парку власними силами коледжу та студентів старших класів.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо деліктної відповідальності осіб, винних у завданні шкоди навколишньому природному середовищу, суд безпосередньо при розгляді справи встановлює наявність підстав для притягнення таких осіб до цивільної відповідальності. Так, з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що внаслідок протиправних дій відповідача заподіяно шкоду зеленим насадженням, вбачається причинний зв'язок між вчиненим порушенням та заподіяною шкодою і наявність вини відповідача, що є достатньою правовою підставою для покладання на відповідача обов'язку з відшкодування завданої навколишньому природному середовищу шкоди.
Не надаючи оцінку іншим доводам сторін, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимоги.
Зважаючи на здійснення судом заміни позивача у справі ухвалою від 18.02.2021р. з Державної екологічної інспекції в Одеській області на її правонаступника, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).
Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Одеської національної академії харчових технологій (65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 112, код ЄДРПОУ 02071062) в особі відокремленого підрозділу - Фахового коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій (65088, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 46А, код ЄДРПОУ 38478573) до Державного бюджету України (ГУК в Одеській області/м. Одеса/24062100, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) на розрахунковий рахунок: №UA318999980333119331000015744 на користь Одеської міської ТГ) суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у вигляді збитків, нанесених державі Україна, в розмірі 99 721 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот двадцять одна) грн.
3. Стягнути з Одеської національної академії харчових технологій (65039, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 112, код ЄДРПОУ 02071062) в особі відокремленого підрозділу - Фахового коледжу нафтогазових технологій, інженерії та інфраструктури сервісу Одеської національної академії харчових технологій (65088, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 46А, код ЄДРПОУ 38478573) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, м. Одеса, пр-т Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 43879780) 2 101 (дві тисячі сто одну) грн. 36 коп. - витрат по сплаті судового збору.
4. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 16 квітня 2021 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко