05 квітня 2021 року Справа № 915/1532/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.,
представник позивача в судове засідання не з'явився,
представник відповідача в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Акціонерного товариства “Укрпошта”, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22; код ЄДРПОУ 21560045; в особі Миколаївської дирекції АТ “Укрпошта”,
54018, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1; код ЄДРПОУ 25382899;
до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз”, 54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 159; код ЄДРПОУ 05410263;
про: стягнення 528343,27 грн.
Акціонерне товариство “Укрпошта” в особі Миколаївської дирекції АТ “Укрпошта” звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом №16-06/81 від 15.12.2020 до Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Миколаївгаз” про стягнення заборгованості за надання послуг (виконання робіт) в сумі 528343,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №209-18 від 07.03.2012 на виконання послуг по прийманню готівкових платежів від населення за спожитий природний газ, в частині оплати наданих послуг.
Ухвалою суду від 21.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/1532/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.01.2021.
20.01.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтуванні відповідач зазначає, що позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказів виконання вимог пункту 3.3 Договору. Крім того, відповідач зазначає про сплив позовної давності вимог позивача.
У судове засідання 20.01.2021 представники сторін не з'явились, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 20.01.2021, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 18.02.2021.
18.02.2021 до суду від позивача надійшло клопотання №16-06/08від 17.02.2021 про приєднання до справи письмових доказів.
Ухвалою суду від 18.02.2021, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання №16-06/08від 17.02.2021 про приєднання до справи письмових доказів у відповідності до ст. 80 ГПК України відхилено; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.03.2021.
22.03.2021 до суду від позивача надійшло клопотання №16-06/16 від 22.03.2021 про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 22.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання, клопотання №16-06/16 від 22.03.2021 про відкладення розгляду справи задоволено та відкладено судове засідання на 05.04.2021.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
07.03.2012 між Українським державним підприємством поштового зв'язку “Укрпошта”, правонаступником якого є позивач, та Публічним акціонерним товариством “Миколаївгаз”, правонаступником якого є відповідач, був укладений договір №209-18 на виконання послуг по прийманню готівкових платежів від населення за спожитий природний газ (далі - Договір), у відповідності до умов якого Українське державне підприємство поштового зв'язку “Укрпошта” (виконавець) здійснює приймання платежів у вигляді готівкових грошових коштів від населення за спожитий природний газ через свої об'єкти поштового зв'язку, на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївгаз” (замовник) (п. 1.1 Договору).
У відповідності до п. 1.2 Договору, приймання платежів проводиться кожного дня роботи підрозділів виконавця на території адміністративних районів Миколаївської області, відповідно Додатку №1 до цього Договору.
Додаток №1 до Договору містить погоджений сторонами перелік виробничих підрозділів МД УДППЗ “Укрпошта” та розподільчих рахунків філій ПАТ “Миколаївгаз” .
Виконавець також надає інформацію про прийняті від населення платежі, відповідно до цього Договору та чинного законодавства України (п. 1.3 Договору).
Згідно п. 1.4 Договору, замовник приймає виконані виконавцем роботи (наданих послуг) за актом виконаних робіт та їх оплачує на умовах цього Договору, крім платежів прийнятих у ОПЗ, зазначених у Додатку №5 дійсного Договору.
Пунктом 2.1.1. Договору, виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати приймання платежів населення за спожитий природний газ своїми підрозділами (згідно Додатку №1) по абонентським книжкам або рахункам на оплату встановленого зразка. На першому та другому примірниках ставиться календарний штемпель або кліше касового апарату (у ОПЗ, де відсутні касові апарати чи при прийманні платежів листоношами, виписується квитанція ф.47) з зазначенням найменування ОПЗ виконавця, дати і суми прийнятого платежу, найменування замовника, показників його лічильника, ПБ оператора, номера рахунку замовника і МФО банку замовника.
Пунктом 2.2.1 Договору, замовник зобов'язується, зокрема, сплачувати виконавцю комісійне винагородження за приймання платежів у ОПЗ виконавця, по закінченню звітного періоду (місяця) на підставі підписаних замовником та виконавцем актів виконаних робіт у розмірі:
1,0% - від суми прийнятих на користь Замовника платежів та
1,0% - від суми прийнятих на користь Замовника платежів, які прийняті листоношею в населених пунктах.
Розділом 3 Договору Сторонами було узгоджено порядок прийому виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.1.Договору, уповноважена замовником особа до 5-го числа місяця, що йде за розрахунковим, складає по кожній філії Акт виконаних робіт між підприємствами (далі - Акт), який відповідає формі Додатку №2 до цього договору. Акт складається у 4 примірниках для надання по одному примірнику відповідним філіям замовника та виконавця. Другі примірники - надаються до їх обласних управлінь.
У відповідності до п. 3.2 Договору, уповноважена виконавцем особа підписує Акт, який надано замовником, в термін до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. В разі відмови від підпису Акту, виконавець надає обґрунтоване письмове заперечення на адресу ПАТ “Миколаївгаз”.
Відповідно до п. 3.3. Договору, на підставі підписаних обома сторонами Актів виконаних робіт по усім філіям обласний офіс виконавця до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим надає обласному офісу замовника єдиний рахунок на оплату вартості послуг за місяць. До рахунку додаються по одному примірнику Актів з усіма філіями. Рахунок сплачується замовником не пізніше ніж на 3-ий банківський день з дати отримання рахунку.
Відповідно до п. 6.3 Договору, якщо за 30 днів до строку припинення дії Договору жодна із сторін письмово не заявить пропозицію щодо змін або розірвання, дія Договору продовжується на кожен наступний календарний рік.
Сторонами погоджено, що Договір вступає в силу з дати підписання та діє до 31.12.2012.
Додатковою угодою №3 Сторони змінили п. 6.1 Договору №201-18 та погодили строк дії Договору - до 30.06.2015 включно, а в частині грошових зобов'язань Сторонами - до повного їх виконання.
08.05.2019 позивач звернувся до відповідача з запитом №16-06/16 про надання акту звіряння взаєморозрахунків за Договором (а.с. 16).
Відповідачем на запит №16-06/16 від 08.05.2019 надана відповідь за №54001.2-ЛВ-14974-0519 від 17.05.2019 про відсутність заборгованості за договором та надано акт звіряння від 08.05.2019, підписаний головним бухгалтером відповідача Мануйловою І.О. За бухгалтерськими даними відповідача має місце заборгованість в сумі 138 623,84 грн., на користь Відповідача (а.с. 18).
На запит позивача про надання відомостей бухгалтерського обліку, відповідачем в електронному вигляді надано позивачу акт звіряння взаємних розрахунків за період 2015 року, з якого вбачається дебіторська заборгованість в сумі 138623,84 грн. на користь відповідача.
07.10.2019 в порядку досудового врегулювання спору позивачем спрямована на адресу відповідача претензія №16-06/34 (а.с. 22), в якій позивач зазначав, що відповідачем не оформлені акти наданих послуг по наступним районам:
- в 2014 році за кожний місяць по Миколаївському, Березанському, Жовтневому, Очаківському, Снігурівському, Єланецькому, Врадіївському та м. Миколаєву, за січень, лютий, березень по Баштанському району, за травень по Первомайському, з червня по грудень по Березнегуватському, за червень, жовтень, листопад, грудень по Новоодеському;
- в 2015 році з січня по липень по Миколаївському, Березнегуватському, Жовтневому, Новоодеському, Снігурівському, Єланецькому, Врадіївському та М.Миколаєву, за липень по Казанківському, Баштанському, Новобузькому, Доманівському, Веселіновському, Вознесенському, Арбузінському, Братському, Первомайському районам.
Позивач просив відповідача виконати свої договірні зобов'язання щодо оформлення актів наданих послуг та сплати заборгованості.
Претензія від 07.10.2019 №16-06/34 отримана відповідачем 09.10.2019, про що свідчить підпис на зворотному листі рекомендованого відправлення (а.с. 23), але відповідач письмово не повідомив позивача про результати розгляду претензії.
Позивач вважає, що умови договору виконав належним чином приймаючи від населення платежі за спожитий природний газ та перераховуючи грошові кошти на рахунок Відповідача, а відповідач договірні зобов'язання щодо оформлення актів наданих послуг та сплати заборгованість не виконав, отже заборгованість відповідача на день подачі позову складає 528343,27 грн.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу яких один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором про надання послуг. Права та обов'язки сторін регулюються як умовами договору, так главою 63 Цивільного кодексу України. Послуги. Загальні положення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Позивач, приймаючи від населення платежі за спожитий природний газ та перераховує грошові кошти на рахунок відповідача, надавав останньому послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
На підтвердження виконання умов Договору, позивачем подано суду акти прийому виконаних робіт по прийманню платежів за спожитий природний газ від побутових платників: за період 01-31.01.2014, в якому комісійна винагорода виконавця склала 30014,34 грн.; за період 01-28.02.2014, комісійна винагорода виконавця - 35162,73 грн.; за період 01-31.03.2014, комісійна винагорода виконавця - 34401,55 грн.; за період 01-30.04.2014, комісійна винагорода виконавця - 26307,64 грн.; за період 01-31.05.2014, комісійна винагорода виконавця - 13276,60 грн.; за період 01-30.06.2014, комісійна винагорода виконавця - 6589,16 грн.; за період 01-31.07.2014, комісійна винагорода виконавця - 6787,42 грн.; за період 01-31.08.2014, комісійна винагорода виконавця - 5662,48 грн.; за період 01-30.09.2014, комісійна винагорода виконавця - 6769,56 грн.; за період 01-31.10.2014, комісійна винагорода виконавця - 11917,10 грн.; за період 01-30.11.2014, комісійна винагорода виконавця - 21654,15 грн.; за період 01-31.12.2014, комісійна винагорода виконавця - 46439,16 грн.; за період 01-31.01.2015, комісійна винагорода виконавця - 56322,01 грн.; за період 01-28.02.2015, комісійна винагорода виконавця - 54050,93 грн.; за період 01-31.03.2015, комісійна винагорода виконавця - 62515,89 грн.; за період 01-30.04.2015, комісійна винагорода виконавця - 43444,89 грн.; за період 01-31.05.2014, комісійна винагорода виконавця - 41874,74 грн.; за період 01-30.06.2015, комісійна винагорода виконавця - 25152,92 грн. Загальна сума комісійної винагороди виконався склала 528343,27 грн.
У відповідності до п.п. 2.2.1, 3.1 Договору, комісійне винагородження за Договором сплачується відповідачем позивачу на підставі підписаних між сторонами у справі актів виконаних робіт, що складені по кожній окремій філії та мають відповідати формі визначеній у Додатку №2 до Договору.
Подані позивачем акти виконаних робіт складені в односторонньому порядку та містять узагальнені відомості, що не відповідає умовам Договору та формі визначеній у Додатку №2 до Договору.
Судом встановлено, що позивачем не подано суду, як то визначено розділом 3 Договору: складених та підписаних актів виконаних робіт; підтвердження направлення відповідачу та отримання відповідачем єдиного рахунку на оплату вартості послуг та актів.
Крім того, подані позивачем акти прийому виконаних робіт по прийманню платежів за спожитий природний газ від побутових платників та акт звіряння від 08.05.2019 - підписані позивачем в односторонньому порядку. Доказів направлення зазначених актів відповідачу, позивачем суду не подано.
Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні”, яким було, зокрема внесені зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з “Достатність доказів” на нову - “Вірогідність доказів” та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування “вірогідності доказів”.
Стандарт доказування “вірогідності доказів”, на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.
Як зазначав Вищий господарський суд України у пункті 2.2. постанови Пленуму №10 від 29.05.2013 “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” стосовно того, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Ураховуючи викладене, суд визначає, що позивачем не доведено належними засобами доказування підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надання послуг у розмірі 528 343, 27 грн., у зв'язку з чим даний позов не підлягає задоволенню з підстав його необґрунтованості, то позовна давність судом не застосовується.
Судовий збір, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.04.2021.
Суддя Н.О. Семенчук