79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.04.2021 Справа № 914/218/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Банзули М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні
заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут",
про: стягнення витрат на професійну правову допомогу
у справі № 914/218/21
позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м. Львів
до відповідача: Приватного підприємства «Територія МЖК», смт. Славське, Сколівський район
про: стягнення заборгованості, інфляційних витрат та 3 % річних
представники сторін:
від позивача: Стернюк В.А.
від відповідача: не з'явився.
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/218/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до Приватного підприємства «Територія МЖК» про стягнення заборгованості, інфляційних витрат та 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.04.2021 року у справі №914/218/21 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Приватного підприємства «Територія МЖК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» 21 821,18 грн. заборгованості за спожитий природний газ, 615,25 грн. інфляційних втрат, 472,89 грн. - три відсотки річних та 2102,00 грн. витрат на оплату судового збору.
Через відділ документообігу суду, 12.04.2021 року (вх. №8749/21) Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» подало заяву від 09.04.2021 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Судове засідання для розгляду питання відшкодування витрат на професійну правову допомогу призначено на 14.04.2021 року о 14:15 год.
В судовому засіданні 14.04.2021 року представник позивача заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу підтримав, просив суд стягнути з Приватного підприємства «Територія МЖК» витрати на правничу допомогу адвокату в розмірі 7 000,00 гривень.
В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду: копію договору від 30.11.2017 №38Slvz3434-17 про надання правової допомоги, копію Додаткової угоди №21 від 17.04.2020 року до Договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року, копію Додаткової угоди №29 від 11.01.2017 року до Договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року, копію акту приймання - передачі наданих послуг від 06.04.2021 року за додатковою угодою №29 від 11.01.2021 року до Договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року.
Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 2 ч.8 ст.129 ГПК України, докази у підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається із матеріалів справи №914/218/21 в судовому засіданні 05.04.2021, до оголошення рішення, представник позивача заявив про понесені судові витрати пов'язані із правничою допомогою адвоката. Рішенням суду призначено засідання для розгляду питання відшкодування витрат на правову допомогу.
Заяву про стягнення витрат на правову допомогу подано до суду 12.04.2021 року.
Отже виходячи із положень ч. 7 ст. 116 ГПК України, докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, подані позивачем в межах строків визначених ч. 8 ст. 129 ГПК України, а їх поданню передувала відповідна заява позивача до закінчення судових дебатів.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витрат.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» представляло Адвокатське об'єднання «Гарант Груп», яке діяло на підставі договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 № 38Slvz3434-17 та Додаткової угоди №29 від 11.01.2021 року до Договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року.
Як вбачається із укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням вказаного Договору, адвокат взяв на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу.
Відповідно до Акту приймання - передачі послуг від 06.04.2021 року за Додатковою угодою №29 від 11.01.2021 до Договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 № 38Slvz3434-17 АО надало, а ТОВ «Львівгаз збут» прийняло:
- підготовка адвокатського запиту щодо підтвердження обсягу поставки газу;
- підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3 % річних;
- підготовка розрахунку інфляційних витрат та 3 % річних;
- представництво інтересів в суді під час розгляду справи на судових засіданнях: 01.03.2021 року, 22.03.2021 року, 05.04.2021 року, 14.04.2021 року.
Загальна кількість наданих послуг згідно акту приймання - передачі послуг від 06.04.2021 року за Додатковою угодою №29 до Договору складає 7 людино - годин на загальну суму 7 000,00 грн.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Суд звертає увагу на те, що критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.
Відповідно до позиції Об'єднаної палати Верховного Суду висловленій у постанові у справі №922/445/19 від 03.10.2019, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Відтак, суд звертає увагу на те, що критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.
Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, беручи до уваги ціну позову, характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки даного позову, значення справи для сторін, суд дійшов висновку, що розмір гонорару, який має бути сплачено відповідачем адвокату, відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути повністю з відповідача у розмірі 7 000,00 грн.
Керуючись статтями 74, 78, 123, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" про стягнення витрат на професійну правову допомогу по справі №914/218/21 - задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Територія МЖК» (82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 32188423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаззбут» (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 111А, ЄДРПОУ 39594527) 7 000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено 16.04.2021 року.
Суддя З.В. Горецька