12.04.2021 Справа № 914/156/13
За заявою: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
про:поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. до виконання
у справі:№914/156/13
за позовом:Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів
до відповідача:Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Львів
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівське комунальне підприємство «Бондарівка», м. Львів Приватне акціонерне товариство «Будівельне управління-62», м. Новий Розділ, Львівська обл.
за участі:Львівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Львів
про:стягнення заборгованості в розмірі 290271,00 грн.
Суддя - Р.В. Крупник Секретар - Ю.-М. Пришляк
Представники у судове засідання не з'явилися
На адресу Господарського суду Львівської області від ПрАТ «Львівобленерго» надійшла заява від 19.03.2021р. №119-07-1501, у якій заявник, зокрема, просить суд поновити пропущений строку для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13 до виконання.
Ухвалою суду від 02.04.2021р. прийнято заяву до розгляду, який призначено на 12.04.2021р.; встановлено Галицькому ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) строк до 08.04.2021р. для подання належним чином завірених матеріалів виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13; явку представників сторін та представника Галицького ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у судове засідання визнано обов'язковою, явку представників третіх осіб - необов'язковою.
Представник заявника (стягувача) в судове 12.04.2021р. не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання (вх. №8573/21 від 08.04.2021р.), у якому просить суд розглядати заяву без його участі.
Як вбачається з матеріалів справи, подана заява обґрунтована тим, що із серпня 2015р. на виконанні у Галицькому ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває наказ, виданий Господарським судом Львівської області 01.09.2014р. у справі №914/156/13 про стягнення з Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на користь ПАТ «Львівобленерго» 290271,00 грн. недоврахованої електричної енергії та 5805,42 грн. судового збору. Станом на день подання заяви, рішення суду у справі №914/156/13 залишається невиконаним. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.04.2018р. у справі №914/156/13, зокрема, зобов'язано начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (виконавці) Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області, здійснити перевірку рішень та дій державного виконавця (виконавців) щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13 в межах повноважень, наданих чинним законодавством та зобов'язано державного виконавця Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області провести виконавчі дії щодо стягнення заборгованості за наказом Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13 в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Як стверджує заявник, незважаючи на винесену ухвалу, рішення суду залишається невиконаним і в стягувача відсутня будь-яка інформація про хід виконавчого провадження. Стягувачем впродовж 2019-2021 неодноразово надсилалися до органу ДВС клопотання про хід виконавчого провадження, однак такі залишилися без відповіді та реагування, відповідно будь-яка інформація про виконавче провадження у заявника відсутня. Відтак заявник вважає, що причини пропуску строку для пред'явлення наказу є поважними, а тому просить суд поновити такий строк.
Представник боржника, третіх осіб та Галицького ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у судове засідання 12.04.2021р. не з'явилися.
Відповідно до ч. 3 ст. 329 ГПК України, заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
З урахуванням наведених законодавчих положень, суд прийшов до висновку, що заява підлягає розгляду в цьому судовому засіданні.
Із наявних матеріалів справи судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.08.2014р. у справі №914/156/13 позов задоволено повністю, стягнуто з Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» 290271,00 грн. недоврахованої електричної енергії та 5805,42 грн. судового збору.
На примусове виконання рішення, 01.09.2014р. Господарським судом Львівської області видано відповідний наказ.
20.08.2015р. позивач звернувся до Галицького ВДВС ЛМУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження від 17.08.2015р. №502-2850/2 (з долученим оригіналом наказу), відповідно до якої ПАТ «Львівобленерго» просило, зокрема, прийняти наказ Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13 до виконання, винести постанову про відкриття виконавчого провадження, одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно та кошти боржника, у разі ненадання боржником документального підтвердження повного виконання рішення - розпочати примусове виконання рішення із застосуванням до боржника заходів, передбачених ст. 32, гл. 4, 5 ЗУ «Про виконавче провадження». Заява одержана органом ДВС 20.08.2015р.
26.07.2016р. ПАТ «Львівобленерго» скеровано на адресу Галицького ВДВС ЛМУЮ клопотання вих. №119-2510/2 від 21.07.2016р. про вжиття до боржника заходів примусового стягнення боргу, у випадку втрати наказу вчинити необхідні дії для отримання його дубліката, про що повідомити письмового стягувача. Клопотання одержано органом ДВС 24.04.2017р. ПАТ «Львівобленерго» направило на адресу Галицького ВДВС ЛМУЮ повторне клопотання вих. №119-1442/2 від 20.04.2017р. за змістом, аналогічним попередньому клопотанню.
Згідно п. 1.1. Статуту ПрАТ «Львівобленерго», затв. Загальними зборами ПАТ «Львівобленерго» (Протокол №14 від 13.04.2017р.) Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» було перейменовано на Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго».
Судом встановлено, що у зв'язку з відсутністю інформації (відповіді) щодо стану виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13, 22.06.2017р. позивач звернувся до начальника Галицького ВДВС ЛМУЮ зі скаргою вих. №119-2260/2 від 19.06.2017р. У вказаній скарзі ПрАТ «Львівобленерго» вимагало здійснити перевірку рішень та дій державного виконавця під час виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13 в межах повноважень, наданих чинним законодавством України; зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії щодо стягнення заборгованості за вказаним наказом, а у випадку втрати виконавчого документа, попередньо зобов'язати державного виконавця провести дії, необхідні для отримання дубліката втраченого виконавчого документа. Скарга одержана органом ДВС 26.06.2017р.
У матеріалах справи наявним є клопотання ПрАТ «Львівобленерго» б/н від 22.12.2017р. з проханням вжити до боржника заходів примусового стягнення боргу, у випадку втрати наказу вчинити необхідні дії для отримання його дубліката, про що повідомити письмово стягувача. Однак докази його направлення/вручення органу ДВС у матеріалах справи відсутні.
28.02.2018р. ПрАТ «Львівобленерго» звернулося до Галицького ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській обл. зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця від 27.02.2018р. №119-637/2. У скарзі ПрАТ «Львівобленерго» вимагало здійснити перевірку рішень та дій державного виконавця під час виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13 в межах повноважень, наданих чинним законодавством України; зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії щодо стягнення заборгованості за вказаним наказом, а у випадку втрати виконавчого документа, попередньо зобов'язати державного виконавця провести дії, необхідні для отримання дубліката втраченого виконавчого документа.
Оскільки відповіді на скаргу стягувача від органу ДВС не надійшло, заявник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність органу ДВС.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.04.2018р. у справі №914/156/13 скаргу ПрАТ «Львівобленерго» задоволено частково, зобов'язано начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (виконавці) Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області, здійснити перевірку рішень та дій державного виконавця (виконавців) щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13 в межах повноважень, наданих чинним законодавством; зобов'язано державного виконавця Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області провести виконавчі дії щодо стягнення заборгованості за наказом Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13 в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»; відмовив у задоволенні решти вимог скарги.
У листопаді 2018р. стягувач звернувся до Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області із клопотанням від 06.11.2018р. вих. №119-3839/2, у якому просив вжити заходів щодо примусового виконання наказу від 01.09.2014р. №914/156/13, а у випадку втрати виконавчого документу - вчинити дії щодо отримання дублікату виконавчого документу
Як вбачається із матеріалів справи, у листопаді 2018р. Галицький ВДВС м. Львів звернувся до Господарського суду Львівської області з поданням про видачу дубліката наказу від 01.09.2014р. у справі №914/156/13, оскільки такий був втрачений при пересилці.
Ухвалою суду від 30.11.2018р. у видачі дубліката наказу від 01.09.2014р. №914/156/13 відмовлено з підстав несплати органом ДВС судового збору за видачу дубліката виконавчого документа. У зазначеній ухвалі судом було роз'яснено заявникові, що він не позбавлений права звернутися повторно до суду із поданням про видачу дубліката наказу після усунення допущених недоліків, з урахуванням строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, або клопотанням про його поновлення.
Попри це, орган ДВС після винесення судом вищезазначеної ухвали повторно не звертався до суду з поданням про видачу дубліката наказу у справі №914/156/13.
У подальшому, зважаючи на відсутність інформації щодо стану виконавчого провадження, невиконання рішення суду, стягувач звертався до органу ДВС із клопотаннями вих. №119-4127 від 23.09.2019р., вих. №119-523 від 29.01.2020р., вих. №119-07-3856 від 14.07.2020р., вих. №119-07-794 від11.02.2021р., у яких просив повідомити про хід виконавчого провадження, а у випадку втрати виконавчого документу - вчинити дії щодо отримання дублікату наказу. Докази надіслання клопотань знаходяться у матеріалах справи.
З огляду на те, що рішення суду у справі №914/156/13 залишається невиконаним боржником, клопотання, адресовані органу ДВС залишилися без відповіді, а ухвала суду від 11.04.2018р. без виконання, стягувач вважає, що наказ є втраченим, строк пред'явлення його до виконання є пропущеним з поважних причин, а тому просить суд поновити такий строк.
Детально ознайомившись з поданою заявою та наявними матеріалами справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Так, приписами ч. 1 ст. 329 ГПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Приписами ч. 1-2 ст. 18 Закону визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на неодноразово подані стягувачем клопотання щодо надання інформації про хід виконавчого провадження, такі залишилися без відповіді та реагування зі сторони органу ДВС. Також, станом на день розгляду заяви, без виконання Галицьким ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), залишається ухвала Господарського суду Львівської області від 11.08.2018р. у справі №914/156/13. Доказів протилежного органом ДВС не подано.
У поданні про видачу дубліката виконавчого документу (у задоволенні якого відмовлено ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.11.2018р.) начальник Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області вказував, що з метою примусового виконання наказу від 01.09.2014р. №914/156/13 державним виконавцем винесені наступні постанови у ВП №48563467: 31.08.2015р. - постанова про відкриття виконавчого провадження, 15.09.2015р. - постанова про арешт майна боржника, 29.09.2015р. - постанова про арешт коштів на рахунках боржника, 20.11.2015р. - постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві (підстава п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» - відсутність у боржника майна).
Відповідно до ч. 2, 5 ст. 25 Закону (в редакції, котра діяла на момент відкриття ВП №48563467), державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Положеннями п. 2 ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 47 Закону (в редакції, котра діяла на момент повернення виконавчого провадження ВП №48563467), виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону (в редакції, котра діяла на момент винесення державним виконавцем постанов (про факт винесення яких стверджує у згаданому вище поданні начальник органу ДВС), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалою від 02.04.2021р. у справі №914/156/13 суд встановлював органу ДВС строк для подання матеріалів виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. №914/156/13. Попри це, станом на день розгляду заяви, матеріали виконавчого провадження представлені органом ДВС не були. Відповідно, у матеріалах справи відсутні докази того, що стягувачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення надсилалася, зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві у ВП №48563467. Належним доказом надсилання зазначених постанов є відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень, які у свою чергу, у матеріалах справи відсутні.
Так, ч. 5 ст. 47 Закону (в редакції, котра діяла на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві) передбачалося, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону (в редакції, котра діяла на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Враховуючи те, що постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві у ВП №48563467 винесена державним виконавцем 20.11.2015р., відповідно наказ Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13 стягувач мав право повторно пред'явити до примусового виконання протягом року, тобто до 20.11.2016р. Натомість, ненадходження на адресу стягувача постанов, винесених у межах виконавчого провадження №48563467 та, зокрема, постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 20.11.2015р., а також неповідомлення стягувача на його неодноразові звернення про хід виконавчого провадження, невиконання ухвали суду від 11.04.2018р. у справі №914/156/13, позбавила заявника можливості скористатися наданим йому правом на повторне пред'явлення наказу до виконання у строк, передбачений Законом.
Статтею 2 Закону визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень;3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Незважаючи на винесення Господарським судом Львівської області ухвали від 11.04.2018р. у справі №914/156/13, якою зобов'язано начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (виконавці) Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області, здійснити перевірку рішень та дій державного виконавця (виконавців) щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13 в межах повноважень, наданих чинним законодавством та зобов'язано державного виконавця Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області провести виконавчі дії щодо стягнення заборгованості за наказом Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13 в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», а також незважаючи на винесення судом ухвали від 30.11.2018р. про відмову у задоволенні подання про видачу дублікату наказу з підстав несплати судового збору, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про виконання Галицьким ВДВС ухвали від 11.04.2018р. та усунення останнім недоліків за результатами прийняття судом ухвали від 30.11.2018р. (шляхом повторного звернення до суду із поданням про видачу дубліката наказу) суду та вчинення останнім виконавчих дій щодо примусового виконання наказу у справі №914/156/13.
У рішеннях ЄСПЛ у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Суд зазначає, що відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що стягувачем неодноразово вживалися заходи щодо отримання інформації про хід виконавчого провадження, у матеріалах справи відсутні належні докази надіслання стягувачеві Галицьким ВДВС, зокрема, постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, а докази, які б спростовували наведені обставини органом ДВС суду не надано, відтак суд прийшов до висновку, що причини пропуску заявником строку пред'явлення наказу до виконання є поважними та такий строк підлягає поновленню.
Керуючись ст.ст. 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву ПрАТ «Львівобленерго» задовольнити.
2. Поновити пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.09.2014р. у справі №914/156/13.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.04.2021 року.
Суддя Р.В. Крупник