79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.04.2021 справа № 914/46/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. розглянув справу за позовом: Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді», м. Львів
до відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів,
про стягнення 92304,56 грн.
За участі представників: не викликались, розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.
Суть спору: Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді», м. Львів, звернуся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів, 92304,56 грн. заборгованості як відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач у позовній заяві посилається на п.1.1., 6.1.11 Договору оренди нерухомого майна № 34/09, п. 2.2.7 Договору № 1/ДН-1-103 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, п.2.2.3, п.5.1. Договору № Л/ДН-1-152609/410 від 27.10.2015р., а також на ст.ст. 509, 526, 525, 530, 549, 550, 599, 611, 629 ЦК України. Позивач повідомляє, що до складу 92304,56грн. заборгованості входять витрати на відшкодування вартості оплати праці опалювачів за період з 01.01.2015р. по 31.03.2018р. на суму 70645,18грн.; відшкодування нарахування ЄСВ та заробітну плату у період з 01.01.2015р. по 31.03.2018р. на суму 17317,17грн.; відшкодування вартості газу відповідно до зміни відсотка займаної площі у період з 01.01.2015р. по 31.03.2018р. на суму 4342,2грн.
Позивачем 12.02.2021р. подано заяву про зменшення позовних вимог до 89977,76грн. відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг. Позивач зазначає, що вказана сума складається з: 69026,16грн. витрат на відшкодування вартості оплати праці опалювачів за період з 01.01.2015р. по 31.03.2018р.; 16609,4грн. відшкодування нарахування ЄСВ та заробітну плату у період з 01.01.2015р. по 31.03.2018р.; 4342,2грн. відшкодування вартості газу відповідно до зміни відсотка займаної площі у період з 01.01.2015р. по 31.03.2018р.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач у відзиві просить закрити провадження у справі або відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідач зазначає, що ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником ДТГО «Львівська залізниця».
Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» перебуває в стані припинення з 16.07.2014р.
Відповідач вважає, що позивачем пред'явлено позовну заяву до неналежного відповідача.
Враховуючи відсутність статусу юридичної особи у Виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», останній не може бути третьої стороною у спорі, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідач додатково повідомляє, що у Господарському суді Львівської області перебувала на розгляді справа № 914/509/19 за позовом Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді», м. Львів до Виробничого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії ПАТ «Укрзалізниця».
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.07.2019р. у справі № 914/509/19 провадження у справі закрито.
Відповідач посилається на ч.3 ст.231 ГПК України та вважає, що повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Тому, на думку відповідача, провадження у справі № 914/46/21 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України.
Відповідач заперечує проти позовних вимог з таких підстав.
Згідно з протоколом розбіжностей, який підписано сторонами, п.2.2.7 Договору № 1/ДН-1-103 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.09.2009р. виключено.
Вказаний Договір не переукладався. Між сторонами у справі укладались нові Договори, у яких змінювалися умови щодо відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг. У цих Договорах відсутній обов'язок відповідача відшкодовувати частину витрат, пов'язаних з ремонтом та заміною котла, повіркою та заміною лічильника.
Пунктом 5.1 Договору № Л/ДН-1-152609/410 від 27.10.2015р. не передбачено відшкодування вартості оплати праці опалювачів, нарахування ЄСВ на заробітну плату.
Заміна котла (придбання нового котла) не є передбаченим пунктом 2.2.3 Договору технічним обслуговуванням будівлі.
Відповідач вказує, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували факт купівлі нового котла, його вартість, факт встановлення цього котла у будівлі, котру орендує відповідач.
Відповідач вважає, що позов подано з пропущенням позовної давності.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.01.2021р. позовну заяву Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді», м. Львів залишено без руху.
12.02.2021р. від позивача надійшов лист від 10.02.2021р. з додатками, на виконання вимог ухвали суду від 16.01.2021р., та заява про зменшення позовних вимог.
Ухвалою суду від 17.02.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін. Цією ж ухвалою прийнято заяву Комунального закладу Львівської обласної ради “Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді” про зменшення позовних вимог від 12.02.2021р. до розгляду.
У цій ухвалі суд також зазначив про відсутність підстав для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Виробничого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця ПАТ «Укрзалізниця», оскільки згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань такий виробничий підрозділ припинив свою діяльність.
Ухвалою суду від 18.03.2021р. відмовлено Державному територіально-галузевому об”єднанню “Львівська залізниця”, м.Львів у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву, яке викладено у відзиві на позовну заяву (Вхідн. №6113/21 від 16.03.2021р.). Цією ж ухвалою продовжено Державному територіально-галузевому об”єднанню “Львівська залізниця”, м.Львів з ініціативи суду строк на подання відзиву на позовну заяву від 10.03.2021р. (Вхідн. №6113/21 від 16.03.2021р.) до 16.03.2021р.
Позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві на позовну заяву допущено описки у номері Договору від 27.10.2015р. Сторони посилаються на Договір № Л/ДН-1-152609/410 від 27.10.2015р., тоді як Договір від 27.10.2015р. має № Л/ДН-1-152609/НЮ. Той факт, що Договір від 27.10.2015р. має номер Л/ДН-1-152609/НЮ підтверджується Додатковою угодою № 1/Л/ДН-1-152609/НЮ-Д-1 від 30.12..2015р. до цього договору (а.с.26-27).
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування: факту укладення між сторонами у справі Договорів, про які йдеться у позовній заяві; факту порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за цими договорами; факту звернення з позовом до спливу позовної давності або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має у справі протилежний процесуальний інтерес.
Вичерпний перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, зазначено сторонами в додатках до позовної заяви, відзиву на позовну заяву та інших заявах у справі.
Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини.
Між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та відповідачем укладено 18.11.2009р. Договір оренди № 34/09 нерухомого майна. Предметом Договору оренди було майно, яке знаходилось на балансі позивача, про вказане зазначено у п.1.1. Договору.
Між сторонами у справі 01.09.2009р. укладено Договір № Л/ДН-1-103 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг і підписано Акт прийняття-передачі нежитлових приміщень за адресою: м.Львів, вул.Івана Франка,156, загальною площею 125 кв.м.
Вказаний Договір підписано відповідачем з урахуванням Протоколу розбіжностей, який додано до Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Протокол розбіжностей підписано представниками сторін. Відповідно до редакції відповідача, у цьому Договорі відсутні пункти 2.2.4 -2.2.8. Пункти 2.2.1 - 2.2.3 викладено в новій редакції.
Між сторонами у справі укладено: 01.09.2011р. Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг; 09.10.2013р. Договір № Л/ДН-1-133494/НЮ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг; 27.10.2015р. Договір № Л/ДН-1-152609/НЮ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг з Додатковою угодою до нього від 30.12.2015р. У цих Договорах (п.1.1.) йдеться про використання відповідачем частини першого поверху будівлі, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Івана Франка, 156, площею 125 кв.м.
У матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами у справі при укладенні Договору № Л/ДН-1-103 від 01.09.2009 р. досягнуто згоди щодо наявності у ньому п.2.2.7 та обов'язку відповідача відшкодовувати позивачу частину витрат, пов'язаних з ремонтом та заміною котла, повіркою та заміною лічильників.
Відповідач, укладаючи Договір, зазначив, що підписує його з Протоколом розбіжностей. Протокол розбіжностей до Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг не містить п.2.2.7 та обов'язку відповідача відшкодовувати згадані вище витрати. Протокол розбіжностей підписано представником позивача, який укладав Договір № Л/ДН-1-103.
Згідно з частинами 4-6 ст.181 ГК України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем надано в письмовій формі згоду на укладення Договору № Л/ДН-1-103 від 01.09.2009р. в такій редакції пункту 2.2. Розділу 2, як викладено ним у Протоколі розбіжностей.
Нормами Розділів 2 Договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 01.09.2011р., від 09.10.2013р. № Л/ДН-1-133494/НЮ, від 27.10.2015р. № Л/ДН-1-152609/НЮ не передбачено обов'язку відповідача відшкодовувати позивачу вартість оплати праці опалювачів, нарахування ЄСВ на заробітну плату та вартість газу, відповідно до зміни відсотка займаної площі.
Між сторонами у справі погоджено Додатки до згаданих Договорів, в яких за взаємною згодою визначено розрахунок відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг. У цих розрахунках сторонами у справі погоджено: відсоток опалювальної площі, яку орендує відповідач (33,3%) від загальної опалювальної площі будівлі; частку працівників відповідача (29,4%) від загальної кількості працівників, які працюють в будівлі; плату за водопостачання та водовідведення, а також плату за вивіз та утилізацію сміття пропорційно кількості працівників (29,4%) .
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що позивачем у період з 01.01.2015р. по 31.03.2018р. понесено витрати на таку комунальну послугу, як опалення приміщення, і 33,3% розміру від понесених позивачем витрат на опалення приміщення становить 4342,2грн.
Крім цього, відповідачем у відзиві зазначається про сплив позовної давності та необхідність застосування наслідків спливу позовної давності.
Пунктами 2.2.3. Договорів від 01.09.2011р., від 09.10.2013р. № Л/ДН-1-133494/НЮ, від 27.10.2015р. № Л/ДН-1-152609/НЮ передбачено обов'язок відповідача вносити плату на рахунок позивача за комунальні послуги не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Позовну заяву подано позивачем 28.12.2020р. Вказане свідчить про подання цієї позовної заяви після спливу загального строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України, щодо позовних вимог про відшкодування позивачу його витрат за комунальні послуги, строк відшкодування яких настав з 01.01.2015р. до 25.12.2017р.
Позивачем до матеріалів справи в якості доказів зміни відсотків займаної відповідачем площі долучено Акт від 14.05.2018р., який складено в односторонньому порядку представниками позивача. Вказаний Акт не є доказом погодження між сторонами у справі у встановлений законом спосіб зміни відсотка займаної площі за період з 01.01.2015р. по 31.03.2018р. Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Цей Акт складено в односторонньому порядку позивачем. Докази досягнення між сторонами у справі домовленості щодо зміни відсотків займаної відповідачем площі (з 33,3% до 35,27%) сторонами суду не надані.
За наведених обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги наявність ухвали Господарського суду Львівської області від 10.07.2019р. у справі № 914/509/19, яка набрала законної сили, та є обов'язковою до виконання, відповідно ст.326 ГПК України, враховуючи обставини, встановлені цією ухвалою суду, підстави для закриття провадження у справі № 914/46/21 відсутні.
З огляду на встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин між сторонами у справі, суд при вирішенні справи, крім вище наведених правових норм, застосував норми права, встановлені ч. 2 ст. 11, ч. 1 статті 15, ст.ст. 509, 510, 526, 530, 599, 610, 612, 626, 629, 759 ЦК України, статей 179, 180, 193, 283, 284 ГК України.
Відповідно до цих правових норм, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів та інших правочинів.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Об'єктом оренди може бути, зокрема й нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Судовий збір у справі на підставі вимог статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді» (79026, м.Львів, вул.І.Франка, 156, код ЄДРПОУ 22364151) до Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79007, м.Львів, вул.Гоголя,1, код ЄДРПОУ 01059900) відмовити повністю.
2. Судовий збір у справі № 914/46/21 за розгляд справи судом першої інстанції покласти на Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді» (79026, м.Львів, вул.І.Франка, 156, код ЄДРПОУ 22364151).
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.Ю. Бортник