Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
16 квітня 2021 рокуСправа № 912/450/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/450/21
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6
до: Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді, 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, 80-А
про стягнення 30 488,14 грн
Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді про стягнення коштів в сумі 30 488,14 грн, з яких: 1 364,52 грн пені, 267,55 грн - 3% річних та 28 856,07 грн збитків, з покладенням на відповідача судових витрат,
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору постачання природного газу №5353/18-БО-18 від 09.10.2018 в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ та недотримання об'єму споживання замовленого обсягу природного газу.
Ухвалою від 16.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/450/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
03.03.2021 від Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді надійшов відзив на позовну заяву у якому зазначено, що ч. 2 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" не встановлює обов'язку споживача з відшкодування шкоди постачальнику. Договір від 09.10.2018 №5353/18-БО-18 укладено відповідно до Примірного договору, затвердженого постановою КМУ від 29.04.2016 № 357 у якому відсутні положення щодо права постачальника на вимогу збитків, Додаткова угода № 4 від 26.11.2018 не мотивована, а її положення не відображають вимог Примірного договору. Законодавчі акти не регулюють питання щодо виплати таких збитків, крім того порушенням на ринку природного газу за п. 3 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про ринок природного газу" є використання природного газу споживачами у обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками. Пункт 1 розділу VI Правил постачання природного газу не містить положень про збитки, які просить стягнути позивач. Встановлений у Договорі досудовий порядок врегулювання спору позивачем не дотримано, оскільки акти-претензії надсилались без розрахунків збитків. Позивач жодних доказів понесення збитків за невикористання замовленого відповідачем об'єму природного газу у березні, квітні 2018 року не надав. Причиною не відібрання відповідачем попередньо замовленого газу стало значне потепління, а тому вина комунального підприємства відсутня, а заявлені збитки є необґрунтовані.
12.03.2021 до суду від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погоджується із викладеними відповідачем доводами щодо відмови у стягненні збитків. Позивачем зазначено, що умовами Договору сторони погодили обов'язок відповідача відшкодувати збитки у разі відхилення планових обсягів природного газу від фактично спожитих. право на стягнення збитків передбачено ч. 1 ст. 661, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України, п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, якими зокрема передбачено підстави та механізми розрахунків збитків, відповідно до якого обсяг природного газу вираховується за договором на постачання природного газу. Позивачем здійснено розрахунок та нарахування збитків відповідно до умов договору, які були узгоджені сторонами без заперечень. Відповідач необґрунтовано посилається на положення п.1 розділу VI Правил постачання природного газу в редакції чинній з 12.10.2019.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Дослідивши докази у справі та письмові пояснення, викладені сторонами, судом встановлено наступні обставини.
09.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді (Споживач) укладено Договір постачання природного газу №5353/18-БО-18 (далі - Договір) (а.с. 16-25), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачеві у 2018 році природний газ, а Споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього Договору.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №226 від 06.03.2019 постановлено змінити тип публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з публічного на приватне та перейменування його в акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
За пунктом 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
Відповідно до п. 2.1. Договору (тут і надалі в редакції Додаткової угоди № 4 від 26.11.2018) постачальник передає споживачу у період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 1022,019 тис. куб. метрів в тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди): жовтень 2018 - 7,019, листопад 2018 - 150, грудень 2018 - 200, січень 2019 - 260, лютий 2019 - 190, березень 2019 - 160, квітень 2019 - 55.
Згідно умов Договору, приймання-передача природного газу оформлюється актом приймання-передачі (пункт 3.7.Договору).
Розділом 3 Договору у редакції Додаткової угоди № 4 від 26.11.2018 визначено порядок та умови передачі газу.
Оплата за природний газ здійснюється Споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 5.1. Договору).
У разі прострочення Споживачем оплати згідно пункту 5.1., 5.6. цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахованої від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 7.2. Договору).
За п. 3.13. Договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 Договору), Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 Договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
3.13.1 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
3.13.2 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:
В = (Vф - Vп) х Ц х К.
де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений Постачальником Споживачу протягом розрахункового періоду за цим Договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;
Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 цього Договору;
Ц - ціна природного газу за цим Договором;
К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
В розділі 4 Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 26.11.2018 сторонами узгоджено ціну газу.
Так, згідно з пунктом 4.2. Договору ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором становить 6 235,51 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість -7 482,61 грн.
Пунктом 4.3. Договору визначено, що загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу.
Пунктом 5.7 Договору передбачено, що відшкодування Постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов п. 3.13 цього Договору, здійснюється наступним чином:
- Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо Споживач порушив п. 3.9 цього Договору та не надав акт приймання-передачі використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 цього Договору, розраховує збитки відповідно до підп. 3.13.1 або 3.13.2 п. 3.13 Договору;
- Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;
- Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати Постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до підп. 8 п. 6.2 Договору, Споживач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати Позивачу збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 Договору.
Згідно з підп. 4 п. 6.3 Договору, Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування Постачальнику збитків, що виникли через порушення Споживачем умов п.2.1 цього Договору у разі, якщо відхилення фактично використаних Споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Додатковою угодою № 4 від 26.11.2018 сторони змінили строк дії Договору, передбачивши, що Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису Постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 26.11.2018).
Пунктом 11.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 26.11.2018) встановлено, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп. 5) п. 6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абз. третій підп. 2) п. 6.4 цього Договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні Постачальника, яке направляється не електронну адресу Споживача, зазначену в п. 12 цього Договору та розміщується на офіційному сайті Постачальника.
Сторонами також підписано Додаткові угоди до Договору постачання природного газу від 09.10.2018 № 5353/18-БО-18 № 1 від 26.10.2018, № 2 від 27.10.2018, № 3 від 31.10.2018 №4 від 26.11.2018 та № 5 від 29.03.2019 (а.с. 27 - 40)
Договір та Додаткові угоди до нього підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
На виконання умов Договору позивачем в період жовтень 2018 - квітень 2019 передано Комунальному підприємству "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді природний газ на загальну суму 3 992 547,70 грн, про що складено акти приймання-передачі природного газу, а саме: акт від 31.10.2018 на суму 66 600,77 грн, акт від 30.11.2018 на суму 2 913 175,40 грн, акт від 31.12.2018 на суму 888 807,10 грн, акт від 31.01.2019 на суму 954 504,43 грн, акт від 28.02.2019 на суму 718 413,06 грн, акт від 31.03.2019 на суму 612 204,86 грн, акт від 30.04.2019 на суму 39 104,14 грн (а.с. 41 -47).
Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень до них.
Згідно листа позивача від 20.02.2019 № 26-1144/1.17-19 у порядку встановленому п. 11.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 26.11.2018) відповідача повідомлено про те, що з 01.03.2019 року застосовуються наступні пункти Договору - 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абз. п'ятий підп. 5) п. 6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абз. третій підп. 2) п. 6.4 цього Договору. (а.с. 26)
На підтвердження здійснення відповідачем розрахунків за поставлений газ відповідно до умов укладеного договору, позивачем надано суду виписки по особовому рахунку. (а.с. 48 - 125)
23.05.2019 на адресу відповідача позивачем направлено Акт - претензію на суму 210 604,64 грн за вих. № 26-1497-19 із вимогою сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору за різницю між замовленим в березні 2019 обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного природного газу згідно наведеного у акті розрахунку. Докази направлення та отримання листа з претензією відповідачем наявні у матеріалах справи. (а.с. 128 - 133)
Відповідачем направлено позивачу відповідь на претензію № 26-1497-19 викладену у листі від 12.06.2019 № 888/01-08 у якій повідомлено, що оскільки березень 2019 виявився теплим, комунальне підприємство з незалежних від нього обставин не змогло використати замовлений обсяг природного газу. Також зазначено про перебування комунального підприємства у скрутному матеріальному становищі, а тому просило не застосовувати до нього нараховані штрафні санкції. (а.с. 134 - 135)
03.06.2019 позивачем направлено відповідачу акт - претензію на суму 130 353,80 грн за вих. № 26-1623-19 із вимогою сплатити збитки на підставі п. 3.13 та 5.7 Договору за різницю в квітні 2019 згідно наведеного в акті розрахунку. Докази направлення та отримання листа з претензією відповідачем наявні у матеріалах справи. (а.с. 136 - 146)
Відповідачем направлено позивачу відповідь на претензію № 26-1623-19 викладену у листі від 11.07.2019 № 1080/01-08 у якій повідомлено, що оскільки березень 2019 виявився теплим, комунальне підприємство з незалежних від нього обставин не змогло використати замовлений обсяг природного газу. Також зазначено про перебування комунального підприємства у скрутному матеріальному становищі, а тому просило не застосовувати до нього нараховані штрафні санкції. (а.с. 147 - 148)
22.11.2019 позивач направив відповідачу листи щодо перерахунку по акту - претензії, у яких зазначив, що збитки березень 2019 склали 17 886,97 грн, а за квітень 2019 - 10 969,10 грн. Докази направлення та отримання листа з перерахунками відповідачем наявні у матеріалах справи. (а.с. 149 - 154)
Як повідомляє позивач, відповідач розрахувався за поставлений природний газ з порушенням встановлених договором строків, у зв'язку з чим позивач нарахував 1364,52 грн пені та 267,55 грн 3 % річних, а також за порушення Договору щодо обсягів споживання газу позивач просить стягнути 28 856,07 грн збитків.
Норми права, застосовані судом при вирішенні спору, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до частини 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Окрім того, відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п. 7.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 26.11.2018) сторони узгодили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього Договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з розрахунком позивача (а.с. 10-12) сума пені та 3% річних за невчасну сплату заборгованості за газ, отриманий у грудні 2018 на суму боргу 888 807,10 грн за період з 26.01.2019 по 28.01.2019 складає 1 117,71 грн пені та 219,16 грн 3% річних; на суму боргу 588 807,10 грн за період 29.01.2019 пеня склала 246,82 грн та 48,40 грн 3% річних. Всього 1364,52 грн пені та 267,55 грн 3% річних.
Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені порушень норм чинного законодавства та умов договору судом не встановлено. Нарахування пені проведено у відповідності до встановленого договором розміру (15,3% річних), що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ. Розрахунок 3% річних також є правильним.
За вказаних обставин позовні вимоги в частині стягнення 1 364,52 грн пені та 267,55 грн 3% підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо заявлених позивачем до стягнення збитків у розмірі 28 856,07 грн суд зазначає наступне.
Частиною другою ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини боржника.
Відповідно до частини 1 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Судом встановлено, що згідно пункту 3.13. Договору в редакції Додаткової угоди 4 від 26.11.2018 сторонами погоджено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 Договору), Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 Договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
3.13.1 якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період.
Згідно з пунктом 11.2 Договору та на підставі листа позивача від 20.02.2019 № 26-1144/1.17-19, вказані вище пункти 3.13, 5.7. Договору застосовуються з 01.03.2019 .
Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу у березні 2019 року замовлений обсяг природного газу в кількості 160 тис.куб.м та у квітні 2019 року - 55 тис.куб.м.
Актом приймання-передачі від 31.03.2019 сторони зазначили розмір фактично переданого природного газу у березні в обсязі 81,817 тис.куб.м та за Актом приймання - передачі від 30.04.2019 у квітні в обсязі 5,226 тис.куб.м.
Таким чином, відповідач в березні 2019 фактично спожив природний газ, в обсязі меншому на 78,183 тис.куб.м, а у квітні 2019 в обсязі меншому на 49,774 тис.куб.м, ніж було узгоджено сторонами відповідно до п.2.1 Договору, що є підставою для нарахування збитків відповідно до підпункту 3.13.1. пункту 3.13. Договору.
Матеріалами справи встановлено, що у відповідності до пункту 5.7. Договору позивачем складено акти-претензії щодо відшкодування збитків, в яких наведено розрахунок таких збитків, а згідно листів від 20.11.2019 надано перерахунок суми збитків по актам-претензіям.
Відповідачем під час розгляду справи та у наданих на претензії відповідях не заперечено підстав для застосування положень пункту 3.13. Договору з урахуванням вимог пункту 11.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №4 від 26.11.2018), та підтверджено фактичне отримання зазначених вище актів-претензій.
Згідно пункту 3 розділу VI Правил, форма акта-претензії є довільною.
Отже, матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо споживання природного газу в обсягах менших, ніж погоджено Договором, за що, згідно Договору, передбачено відповідальність у вигляді стягнення збитків в розмірі, встановленому Договором.
Пункт 3.13. Договору узгоджується з положеннями п.1 Розділу VI Правил постачання природного газу (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, а саме: відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках, зокрема, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період.
При цьому, зміни до вказаного пункту Правил, які внесено згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 07.10.2019 N 2081, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням приписів частини 2 ст. 5 Цивільного кодексу України.
Як слушно звертає увагу позивач у відповіді на відзив, положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Вказане тлумачення наведено у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.99 N1-рп/99.
В силу положень ст. ст. 6, 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. !79 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.
Наведене спростовує заперечення відповідача щодо відсутності підстав для застосування умов Додаткової угоди № 4 від 16.11.2018.
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсною вказаної угоди у відповідній частині, тоді як норми ст. 204 Цивільного кодексу України закріплюють принцип презумпції правомірності правочину.
Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України, наявність вини є обов'язковою умовою для відповідальності у вигляді стягнення збитків, а доведення відсутності вини покладається на особу, яка порушила зобов'язання.
Між тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності його вини у порушенні договірного зобов'язання, за яке передбачено стягнення збитків.
За своєю правовою природою заявлені до стягнення збитки є компенсацією за упущену вигоду продавця товару у зв'язку з відмовою покупця від його прийняття, а розмір такої компенсації (збитків) сторони самостійно визначили в договорі.
Оскільки обсяги природного газу, які відповідач замовив та мав намір отримати у березні та квітні 2019 року, з власної волі останній не отримав та не спожив, відповідач тим самим порушив умови Договору, та під час розгляду справи не довів, що вказане порушення відбулось не з його вини, а тому суд дійшов висновку, що позов в цій частині є обґрунтований.
Розрахунок розміру збитків відповідає умовам Договору та визначено правильно, з підстав чого з відповідача підлягають стягненню 28 856,07 грн збитків за порушення умов Договору щодо об'ємів споживання у березні та квітні 2019 року природного газу.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати.
Згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача тому, що спір виник з його вини (п. 9).
Інших судових витрат сторонами не заявлено.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, 80-А, ідентифікаційний код 36188893) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 1 364,52 грн пені, 267,55 грн 3% річних, 28 856,07 грн збитків, а також 2 270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Належним чином засвідчені копії рішення направити Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за адресою: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 та Комунальному підприємству "Долинське міське комунальне господарство" при Долинській міській раді за адресою: 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, 80-А.
Повне рішення складено 16.04.2021.
Суддя В.В.Тимошевська