вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" квітня 2021 р. Справа № 911/3497/20
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Пясецький Д. В. (адвокат - довіреність № 14-15 від 15.01.2021 р.);
від відповідача: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради, м. Тетіїв, Київська область
про стягнення 4 751 629, 97 грн
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради про стягнення 4 071 588, 49 грн основної заборгованості, 310 649, 86 грн пені, 200 915, 54 грн 3 % річних, 164 859, 24 грн інфляційних втрат та 3 616, 84 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо своєчасної оплати у повному обсязі поставленого позивачем природного газу за договором № 2509/18-БО-17 від 03.10.2018 р. постачання природного газу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.12.2020 р. відкрито провадження у справі № 911/3497/20 за позовом НАК «Нафтогаз України» до КП «Тетіївтепломережа» про стягнення 4 751 629, 97 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 13.01.2021 р.
13.01.2021 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині нарахування 310 649, 86 грн пені, 200 915, 54 грн 3 % річних, 164 859, 24 грн інфляційних втрат та 3 616, 84 грн збитків, а також у разі задоволення позовних вимог зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 70 %.
13.01.2021 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 27.01.2021 р.
25.01.2021 р. на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 39/5-596-21 від 22.01.2021 р., що долучена судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 17.02.2021 р.
17.02.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 03.03.2021 р.
03.03.2021 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 31.03.2021 р.
09.03.2021 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 39/5-1826-21 від 05.03.2021 р. про долучення належних доказів у справі № 911/3497/20, що долучені судом до матеріалів справи.
31.03.2021 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 07.04.2021 р.
07.04.2021 р. перед судовим засіданням на електронну адресу (пошту) суду від відповідача надійшло клопотання б/н б/д про відкладення розгляду справи, у якому він просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю представника відповідача прибути в судове засідання.
07.04.2021 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки у даному випадку неможливим є відкладення розгляду справи, у зв'язку із закінченням строків її вирішення, достатністю матеріалів справи для вирішення спору по суті, а також тим, що відповідач не зазначив у клопотанні обставини необхідності присутності у даному судовому засіданні та причини неможливості прибуття у судове засідання будь-якого іншого представника так, як відповідач не обмежений у праві на направлення у судове засідання для представництва його інтересів будь-якого іншого представника.
07.04.2021 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на відзив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд повідомив.
За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
03.10.2018 р. між позивачем (надалі - постачальник) та відповідачем (надалі - споживач) було укладено договір № 2509/18-БО-17 постачання природного газу, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.
Згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник передає споживачу з 01.10.2018 р. по 17.10.2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 10,490 тис. куб. метрів (десять тисяч чотириста дев'яносто куб. метрів).
Відповідно до п. 3.1. Договору постачальник передає споживачу у потоці імпортований газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному періоді постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному періоді постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.
Згідно з п. 5.1. Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється Положенням. На дату укладання договору ціна на природний газ становить 4 942,00 гривні за 1000 куб. м (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6. У разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов'язковою для сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Пунктом 5.2. Договору встановлено, що ціна за 1000 куб. м газу за цим договором на дату його укладання становить 7 907,20 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 9 488,64 грн (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім грн. 64 коп.).
Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 10.3 Договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 р. до 17.10.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 12.1 Договору).
22.10.2018 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 до договору постачання природного газу від 03.10.2018 р. № 2509/18-БО-17, положеннями якої передбачено, зокрема:
- викласти п. 2.1. Договору в наступній редакції:
« 2.1. Постачальник передає споживачу з 01.10.2018 р. по 26.10.2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 15,600 тис. куб. метрів (п'ятнадцять тисяч шістсот куб. метрів).»
- викласти п. 12.1. Договору в наступній редакції:
« 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 р. до 26.10.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.»
Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 1 від 22.10.2018 р. до Договору дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.10.2018 р.
27.10.2018 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 2 до договору постачання природного газу від 03.10.2018 р. № 2509/18-БО-17, положеннями якої передбачено, зокрема:
- викласти п. 2.1. Договору в наступній редакції:
« 2.1. Постачальник передає споживачу з 01.10.2018 р. по 31.10.2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 15,900 тис. куб. метрів (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот куб. метрів).»
- викласти п. 12.1. Договору в наступній редакції:
« 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 р. до 31.10.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.»
Відповідно до п. 6 Додаткової угоди № 2 від 27.10.2018 р. до Договору дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.10.2018 р.
02.11.2018 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 3 до договору постачання природного газу від 03.10.2018 р. № 2509/18-БО-17, положеннями якої передбачено, зокрема:
- доповнити п. 2.1. Договору абазцом в наступній редакції:
« 2.1. Постачальник передає споживачу з 01.11.2018 р. по 30.11.2018 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 59,500 тис. куб. метрів (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот куб. метрів).»
- викласти п. 5.2. Договору в наступній редакції:
« 5.2. Ціна за 1000 куб. м газу з 01.11.2018 р. становить 6 235, 51 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7 482, 61 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 61 коп.)»
- викласти п. 12.1. Договору в наступній редакції:
« 12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 р. до 30.11.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.»
Відповідно до п. 9 Додаткової угоди № 3 від 02.11.2018 р. до Договору дана додаткова угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.11.2018 р. та діє протягом строку дії Договору.
26.11.2018 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 4 до договору постачання природного газу від 03.10.2018 р. № 2509/18-БО-17, відповідно до якої розділи 1-12 Договору викладено в новій редакції, зокрема:
- пункт 2.1. в наступній редакції:
« 2.1. Постачальник передає Споживачу в період з 01.10.2018 р. по 30.04.2019 р. (включно) замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 717,984 тис. куб. метрів (сімсот сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири куб. метрів), в тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди):
МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг
Жовтень 20182,984Січень 2019155Квітень 201955
Листопад 201868Лютий 2019150
Грудень 2018138Березень 2019149
Всього208,984Всього454Всього55
»
- пункт 3.13. в наступній редакції:
« 3.13. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1 цього Договору), Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7 цього Договору. При цьому розмір збитків визначається таким чином:
3.13.1. якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
3.13.2. якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф-Vп) х Ц х К, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений Постачальником Споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу; Vп - замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5».
- пункт 4.2. у наступній редакції:
« 4.2. Ціна за 1000 куб. м газу становить 6 235, 51 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього разом з податком на додану вартість - 7 482,61 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 61 коп.).»
- пункт 5.7. у наступній редакції:
« 5.7. Відшкодування Постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином: Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо Споживач порушив п. 3.9 цього Договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1 цього Договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 цього Договору; Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати Постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії. У разі, якщо протягом зазначеного періоду Споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) Постачальнику збитки, Споживач несе відповідальність перед Постачальником на загальних умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України.»
- підпункт 8 пункту 6.2. у наступній редакції:
«Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13 цього Договору.»
- підпункт 4 пункту 6.3. у наступній редакції:
«Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення споживачем умов п. 2.1 цього Договору, у разі якщо відхилення фактично використаних Споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених».
- пункт 11.1. у наступній редакції:
« 11.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підпису Постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.»
- пункт 11.2. у наступній редакції:
« 11.2. Пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7, абз. 5 підп. 5) п. 6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абз. 3 підп. 2) п. 6.4 цього Договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні Постачальника, яке направляється не електронну адресу Споживача, зазначену в п. 12 цього Договору та розміщується на офіційному сайті Постачальника.»
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 4 від 26.11.2018 до Договору дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання Сторонами і діє з 01.12.2018 р.
18.03.2019 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 5 до договору постачання природного газу від 03.10.2018 р. № 2509/18-БО-17, положеннями якої передбачено, що пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз. 2) підп. 3.9.2 п. 3.9, 3.13, 5.7 абз. 5 підп. 5) п. 6.2, підп. 8) п. 6.2, підп. 4) п. 6.3, абз. 3 підп. 2 п. 6.4 цього Договору застосовуються Сторонами з 01.03.2019 р.
Пункти 3.2.1, 3.4.1, 3.8.1, абз. 1) підп. 3.9.2 п. 3.9, абз. 4 підп. 5) п. 6.2, абз. 2 підп. 2) п. 6.4 цього Договору з 01.03.2019 р. втрачають чинність.
20.03.2019 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 6 до договору постачання природного газу від 03.10.2018 р. № 2509/18-БО-17, положеннями якої передбачено, зокрема:
- викласти пункт 2.1. в наступній редакції:
« 2.1. Постачальник передає Споживачу в період з 01.10.2018 р. по 30.04.2019 р. (включно) замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 573,921 тис. куб. метрів (п'ятсот сімдесят три тисячі дев'ятсот двадцять один куб метрів), в тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди):
МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсяг
Жовтень 20182,984Січень 2019154,654Квітень 201931
Листопад 201865,623Лютий 201994,134
Грудень 2018137,526Березень 201988
Всього206,133Всього336,788Всього31
»
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 6 від 20.03.2019 р. до Договору дана додаткова угода поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склались з 01.10.2018 р.
29.03.2019 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 7 до договору постачання природного газу від 03.10.2018 р. № 2509/18-БО-17 .
15.04.2019 р. між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 8 до договору постачання природного газу від 03.10.2018 р. № 2509/18-БО-17, положеннями якої передбачено викласти п. 2.1. договору в наступній редакції:
«
МісяцьОбсяг (тис. куб. м)
Квітень 201920,182
Сторони домовились, що загальний обсяг (об'єм) природного газу, який Постачальник передає Споживачу в період з 01.10.2018 р. по 30.04.2019 р. (включно) визначається з врахуванням вищезазначених змін.»
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 8 від 15.04.2019 р. до Договору дана додаткова угода поширює свою дію на відносини Сторін, що фактично склались з 01.04.2019 р.
На виконання умов договору позивачем у період з жовтня 2018 р. по квітень 2019 р. було передано у власність (продано) відповідачу природний газ на загальну суму 4 099 902, 59 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2018 р. на суму 28 314, 10 грн, актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 р. на суму 491 031, 44 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2018 р. на суму 1 029 053, 70 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 р. на суму 1 157 215, 87 грн, актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2019 р. на суму 704 368, 20 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 р. на суму 540 177, 24 грн, актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 р. на суму 149 742, 04 грн, наявними у матеріалах справи.
За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті природного газу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 28 314, 10 грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача за період з 23.11.2018 р. по 28.11.2018 р., виписками по операціях з відповідачем, підписаними заступником головного бухгалтера НАК «Нафтогаз України», розрахунком ціни позову позивача, наявними у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати природного газу у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 4 071 588, 49 грн, що підтверджується договором № 2509/18-БО-17 від 03.10.2018 р. постачання природного газу та відповідними та додатковими угодами до нього, актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2018 р. на суму 28 314, 10 грн, актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2018 р. на суму 491 031, 44 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2018 р. на суму 1 029 053, 70 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2019 р. на суму 1 157 215, 87 грн, актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2019 р. на суму 704 368, 20 грн, актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 р. на суму 540 177, 24 грн, актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 р. на суму 149 742, 04 грн, виписками по операціях з відповідачем, підписаними заступником головного бухгалтера НАК «Нафтогаз України», розрахунком ціни позову позивача, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку по оплаті природного газу за договором № 2509/18-БО-17 від 03.10.2018 р. постачання природного газу.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 4 071 588, 49 грн за договором № 2509/18-БО-17 від 03.10.2018 р. постачання природного газу є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 2509/18-БО-17 від 03.10.2018 р. постачання природного газу, за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 27.11.2018 р. по 27.11.2019 р. всього на загальну суму 310 649, 86 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього Договору він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним.
Також, як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві б/н б/д на позовну заяву просить суд у разі задоволення позовних вимог позивача зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 70 %
Згідно з ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи, тощо.
Разом з тим, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 р. у справі № 922/2932/18.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність обставин, що є підставою у відповідності до положень ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України для реалізації судом права на зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, балансів, звітів про фінансові результати тощо.
При цьому, судом враховано, що розмір заявленої до стягнення пені від суми основної заборгованості не є значним чи надмірно великим, виходячи із загальної суми вартості поставленого природного газу за договором - 4 099 902, 59 грн, з якої відповідачем було здійснено оплату лише на суму 28 314, 10 грн.
Також, пунктом 6.3. договору № 2509/18-БО-17 від 03.10.2018 р. постачання природного газу сторони погодили, що відповідач в будь-якому випадку зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1. цього договору, у разі якщо на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу.
У зв'язку із тим, що відповідач не зазначив достатніх обставин та доказів їх підтвердження, передбачених положеннями ст. 233 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, то у суду відсутні правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру пені, заявленої позивачем, а тому суд дійшов висновку про залишення клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених до стягнення сум штрафних санкцій без задоволення.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 310 649, 86 грн.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 01.01.2019 р. по 30.09.2020 р. на загальну суму 164 859, 24 грн та 3 % річних за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 27.11.2018 р. по 19.10.2020 р. на загальну суму 200 915, 54 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 164 859, 24 грн.
Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 200 915, 54 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 3 616, 84 грн, спричинені внаслідок використання відповідачем природного газу у обсязі, що перевищує замовлений обсяг природного газу у березні 2019 року.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.
Пунктом 3.13. (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 4 від 26.11.2018 р.) Договору передбачено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1 цього Договору), Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 договору. При цьому, розмір збитків визначається таким чином:
- 3.13.1. якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, Споживач зобов'язаний відшкодувати Постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;
- 3.13.2. якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, Споживач зобов'язаний відшкодувати збитки за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф-Vп) х Ц х К, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником Споживачу протягом розрахункового періоду за цим договором відповідно до акту приймання-передачі природного газу;- замовлений обсяг природного газу на розрахунковий період, зазначений в п. 2.1 Договору; Ц - ціна природного газу за цим договором; К - коефіцієнт, який дорівнює 0,5.
Пунктом 5.7 Договору визначено, що відшкодування Постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього Договору, здійснюється наступним чином: Постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо Споживач порушив пункт 3.9 договору та не надав акт приймання передачі, то використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м.) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 договору; Постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає Споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; Споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов'язаний відшкодувати Постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.
Відповідно до пункту 6.2. Договору, Споживач зобов'язаний, зокрема, відшкодувати Постачальнику збитки, розраховані відповідно до пункту 3.13. договору.
Згідно з умовами пункту 6.3. Договору, Постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків, що виникли через порушення Споживачем умов пункту 2.1 договору у разі якщо відхилення фактично використаних споживачем в розрахунковому періоді обсягів газу більш ніж на 5% (як в бік збільшення, так і зменшення фактично використаних обсягів) відрізняється від замовлених.
Пунктом 1 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2496 встановлено, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим, постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках: 1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період; 2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х K, де: Vф - об'єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; K - коефіцієнт, який визначається у договорі постачання та не може перевищувати 0,5. При цьому, якщо перевищення об'єму (обсягу) природного газу стало наслідком відмови в доступі до об'єкта споживача, у результаті чого постачальник не здійснив пломбування запірних пристроїв на газових приладах споживача, або Оператор ГРМ/ГТС не здійснив обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу споживачу, або коли споживач не обмежив (припинив) споживання природного газу на письмову вимогу постачальника, коефіцієнт може бути збільшений постачальником до 1; 3) у разі відмови в доступі до об'єкта споживача, в результаті чого представник постачальника не здійснив звіряння фактичних об'ємів (обсягів) споживання природного газу, що завдало постачальнику шкоди, споживач відшкодовує її за власної згоди або на підставі рішення суду.
Згідно з пунктом 3 Розділу VI Правил постачання природного газу за результатами виявлених порушень представником постачальника складається акт-претензія, який оформлюється з урахуванням таких вимог: 1) форма акта-претензії є довільною; 2) при порушенні, зазначеному в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, акт-претензія складається представниками постачальника після пред'явлення ними відповідних посвідчень у присутності уповноваженого представника споживача (власника або наймача) і скріплюється їхніми підписами. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це зазначається в акті-претензії. Акт-претензія щодо відмови споживача у доступі до території об'єкта споживача вважається дійсним, якщо його підписали представник постачальника та одна незаінтересована особа за умови посвідчення їх осіб або три представники постачальника. У разі відмови споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка в обох примірниках цього акта, і другий його примірник надсилається споживачеві реєстрованим поштовим відправленням.
Акт-претензія, у якому зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків, складається в двох примірниках, один з яких надсилається (надається) споживачу (з позначкою про вручення), а споживач зобов'язаний протягом двадцяти робочих днів з моменту його отримання відшкодувати постачальнику завдані збитки або написати мотивовану відмову від їх повного або часткового відшкодування.
У випадку нереагування у встановлений строк на акт-претензію або невідшкодування завданих збитків постачальник має право звернутись до суду.
Пунктом 2.1. Договору (у редакції Додаткової угоди № 6 від 20.03.2019 р.) передбачено, що Постачальник передає Споживачу у березні 2019 р. 88 тисяч куб. метрів природного газу.
Як вбачається із матеріалів, позивачем у березні 2019 р. було передано у власність (продано) відповідачу природний газ обсягом 72 191, 00 куб. метрів на суму 540 177, 24 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 р., наявним у матеріалах справи.
У травні 2019 р. позивач звернувся до відповідача з актом-претензією № 26-1036-19 від 16.05.2019 р. на суму 42 585, 33 грн, у якій він повідомив відповідача про те, що за підсумками березня 2019 року різниця між замовленим обсягом природного газу та фактичним обсягом використаного природного газу за договором № 2509/18-БО-17 від 03.10.2018 р. перевищує 5 % і є меншим від замовленого, внаслідок чого позивач вимагав протягом 20 робочих днів після отримання вказаного акта-претензії сплатити розраховану суму збитків у розмірі 42 585, 33 грн.
У відповідь на вказаний акт-претензію відповідач у своєму листі зазначив, що збитки є не доведеними та такими, що розраховані не на підставі умов договору, зокрема, відповідач зазначив, що п. 3.13. договору № 2509/18-БО-17 від 03.10.2018 р. передбачена відповідальність тільки за споживання природного газу більше ніж заявлено в п. 2.1. договору об'єму понад 5 %.
У листопаді 2019 р. позивач звернувся до відповідача з листом-перерахунком № 26-3607-19 від 19.11.2019 р. по акту-претензії, у якому він повідомив відповідача що за результатами здійсненого перерахунку суми збитків, виставлених в акті № 26-1036-19 від 16.05.2019 р., нова сума збитків складає 3 616, 84 грн. Факт направлення вказаного листа-перерахунка відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 0050411 0046003 від 22.11.2019 р., описом вкладення у цінний лист № 0100174485458 від 22.11.2019 р., відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання, наявними у матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у процесі розгляду справи, фактичний обсяг використаного відповідачем природного газу в березні 2019 року згідно з актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 р. становить 72,191 тис. куб. м, в той час як відповідачем замовлено та в подальшому погоджено з позивачем обсяг газу обсягом 88 тис. куб. метрів, що підтверджується підписаною між сторонами додатковою угодою № 6 від 20.03.2019 р., наявною у матеріалах справи.
Таким чином, різниця між замовленим обсягом та використаним відповідачем обсягом становить 15,809 тис. куб. метрів, що у відповідності до положень п. 3.13., 5.7. та п. 1 Розділу VI Правил постачання природного газу є підставою для нарахування та відшкодування збитків, що підтверджується договором № 2509/18-БО-17 від 03.10.2018 р. постачання природного газу та додатковими угодами до нього, актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 р., актом-претензією позивача № 26-1036-19 від 16.05.2019 р., листом позивача № 26-3607-19 від 19.11.2019 р., іншими документами, наявними у матеріалах справи
Розрахунок суми збитків, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача збитків у розмірі 3 616, 84 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Тетіївтепломережа» Тетіївської міської ради (09800, вул. Соборна, буд. 19А, м. Тетіїв, Тетіївський район, Київська область; ідентифікаційний код 24879282) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, м. Київ; ідентифікаційний код 20077720) 4 071 588 (чотири мільйони сімдесят одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім) грн 49 (сорок дев'ять) коп. основної заборгованості, 310 649 (триста десять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн 86 (вісімдесят шість) коп. пені, 200 915 (двісті тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн 54 (п'ятдесят чотири) коп. 3 % річних, 164 859 (сто шістдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн 24 (двадцять чотири) коп. інфляційних збитків, 3 616 (три тисячі шістсот шістнадцять) грн 84 (вісімдесят чотири) коп. збитків та судові витрати 71 274 (сімдесят одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн 45 (сорок п'ять) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
14 квітня 2021 р.