ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.04.2021Справа № 910/19538/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"
до Фізичної особи-підприємця Шквіріна Дмитра Леонідовича
про стягнення 75 999,39 грн
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі"
Представники учасників справи:
від позивача Гончар М.С. адвокат за довіреністю № 148 від 03.07.2020
від відповідача не з'явились
від третьої особи не з'явились
До Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (позивач) надійшла позовна заява до Фізичної особи-підприємця Шквіріна Дмитра Леонідовича (відповідач) про стягнення заборгованості договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 № 420021963 в розмірі 75 999,39 грн, з яких: 66 580,93 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, 6 444,78 грн пені, 1 196,42 грн 3% річних, 1 777,26 грн інфляційних нарахувань.
Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 № 420021963.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.12.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" залишив без руху, встановив Товариству з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" п'ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановив позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення в позовній заяві вірного коду відповідача та подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі (2 102,00 грн) за вірними реквізитами саме за подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва (оригінал квитанції або платіжного доручення).
29.12.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.01.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання на 09.02.2021, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі", встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.
Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У засідання суду 09.02.2021 з'явився представник позивача, підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, представник третьої особи подав письмові пояснення по справі.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника у засідання суду не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином (ухвала суду від 11.01.2021 була надіслана на адресу згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням №0105472584525) та повернена до суду 25.01.2021 з зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою»). Судом відкладено розгляд справи на 04.03.2021.
22.02.2021 до суду надійшли до суду додаткові пояснення по справі.
04.03.2021 у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 16.03.2021.
У засідання суду 16.03.2021 з'явились представник позивача та третьої особи, відповідач не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату та час наступного засідання 06.04.2021 повідомлений в порядку ст. 120 ГПК України.
30.03.2021 від позивача засобами поштового зв'язку надійшли додаткові пояснення по справі.
У засідання суду 06.04.2021 з'явився представник позивача, підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи у засідання суду не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином в порядку ст. 120 ГПК України.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повідомлення інших адрес перебування відповідача, то відповідно до приписів ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.
При цьому, приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У судовому засіданні 06.04.2021, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
За загальним правилом, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 Цивільного кодексу України).
Частина 1 статті 205 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 2 статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - Правила/ПРРЕЕ).
Так, пунктом 1.2.7 Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018, копія якої долучена до справи.
Пунктом 1.2.15 Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Підпунктом 3.1.5 пункту 3.1 Правил передбачено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.
Відповідно до підпункту 3.1.7 пункту 3.1 Правил, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (пункт 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії».
01.01.2019 між фізичною особою-підприємцем Шквіріним Дмитром Леонідовичем (споживач за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна Енергопостачальна компанія" (постачальник) шляхом фактичного споживання електричної енергії по об'єкту: Київська область, Броварський район, с. Зазим'я, вул. Лісова, 43А та часткової оплати, був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 420021963 (далі - договір).
Відповідно до п 2.1 договору визначено, що за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього договору (п. 3.3 договору).
Пунктом 4.2 договору передбачено, що постачальник зобов'язується забезпечити комерційну якість послуг, які надаються споживачу за цим договором, що передбачає вчасне та повне інформування споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз'яснень положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання.
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору (п. 5.1 договору).
Згідно з п. 5.2 договору узгоджено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п. 5.8 договору).
Відповідно до п. 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно з п. 5.13 договору споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції. При виставленні рахунку за спожиту електричну енергію споживачу постачальник зобов'язаний окремо вказувати нарахування за послугу з розподілу електричної енергії.
Сторонами узгоджено, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні (13.1 договору).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.11. ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14. ПРРЕЕ).
Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов'язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 (далі - ККОЕЕ).
Відповідно до пп. 6.1. п. 6. Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ККОЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один місяць. Зчитування показів лічильника провадиться постачальником послуг комерційного обліку та/або оператором мережі, та/або споживачем щомісяця відповідно до умов договору.
Згідно пп. 7.1. п 7. Розділу ХШ «Перехідні положення» ККОЕЕ до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно - комунікаційну платформу визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують оператори електричної мережі.
З огляду на вищевикладені положення чинного законодавства України, ТОВ «Київська обласна ЕК» не здійснює функції з обліку електричної та не визначає обсяги спожитої електричної енергії споживачами. В силу покладених на електропостачальника функцій та обов'язків, позивач не здійснює фіксацію (зйом) показників електролічильників, не визначає обсяг проданої електричної енергії.
Пунктом 4.3. ПРРЕЕ встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку Адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Відповідно до п. 4.3. ПРРЕЕ, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (попереднє найменування - ПрАТ «Київобленерго», ідентифікаційний код 23243188), (Оператор системи розподілу та Адміністратор комерційного обліку) було надано ТОВ «Київська обласна ЕК» інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем за період січень 2019 року - листопад 2020 року (лист №04/540/10208 від 27.11.2020).
У період з січня 2019 по листопад 2020 позивачем було поставлено та виставлено для оплати рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, копії яких додані до справи, а відповідачем отримано поставлену електричну енергію, вартістю 163 081,94 грн.
Відповідно до наданих позивачем платіжних документів, відповідачем в оплату за виставленими рахунками перераховано на користь позивача за спірний період грошові кошти всього на суму 96 501,01 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості поставленої/спожитої електричної енергії за період 01.01.2019-19.11.2020 належним чином та у повному обсязі, у нього виникла заборгованість у сумі 66 580,93 грн, також за прострочення оплати позивачем нараховано до стягнення з відповідача 6 444,78 грн пені, 1 196,42 грн 3% річних, 1 777,26 грн інфляційних нарахувань.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Зобов'язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до Комерційної пропозиції «УНІВЕРСАЛ» (додаток № 3 до договору), визначено умови оплати вартості спожитої електричної енергії: попередня оплата: 100% від вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Рахунок на попередню оплату надається постачальником споживачу до початку відповідного розрахункового періоду, рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше 5 робочого дня з дня завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом 5 робочих днів з дати отримання.
Судом встановлено, що загальна вартість спожитої протягом спірного періоду з 01.01.2019 по 19.11.2020 відповідачем електричної енергії становить 163 081,94 грн, що підтверджується рахунками-фактурами (з відображенням нарахувань, тарифів та суми боргу), а також актами приймання-передавання електричної енергії, копії яких додані до справи.
При цьому судом враховано, що у рахунках-фактурах та актах приймання-передачі електричної енергії невірно зазначено ідентифікаційний номер споживача « НОМЕР_1 », у т.ч. як ФОП Шквірін Дмитро Леонідович має ідентифікаційний номер « НОМЕР_2 ».
Крім того, у платіжних документах на оплату платником є Політехнічне відділення (код 21685166), однак призначення платежу містить дані про ФОП Шквіріна Дмитра Леонідовича та договір № 420021963 або рахунки-фактури за спірний період.
Відповідно до пояснень позивача, поданих у процесі розгляду справи, невірне зазначення ідентифікаційного номера споживача виникло в результаті технічної помилки, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, жодної фізичної особи-підприємця за кодом « НОМЕР_1 » не значиться.
З наданих матеріалів судом встановлено, що до 01.01.2019 постачання електроенергії до об'єкта Київська область, Броварський район, с. Зазим'я, вул. Лісова, 43А здійснювалося ВАТ «А.Е.С.Київобленерго» на підставі договору № 1538 від 17.06.2005, укладеного з ФОП Шквіріним Дмитром Леонідовичем (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 248369300 від 16.03.2021, сформованої на запит суду у межах даної справи, нежитлова будівля: Київська область, Броварський район, с. Зазим'я, вул. Лісова, 43А зареєстрована 08.04.2008 на праві приватної власності за Шквіріним Дмитром Леонідовичем (реєстровий номер № 7106981).
Враховуючи викладене, суд визнає належним споживачем/платником послуг поставки електроенергії у спірних правовідносинах до об'єкта Київська область, Броварський район, с. Зазим'я, вул. Лісова, 43А за договором № 420021963 від 01.01.2019 саме відповідача у справі - ФОП Шквіріна Дмитра Леонідовича (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ).
За відсутності доказів оплати вартості спожитої відповідачем активної електричної енергії у повному обсязі, враховуючи, що строк оплати є таким, що настав, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 66580,93 грн вартості спожитої електричної енергії, що залишилась неоплаченою, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень Комерційної пропозиції «УНІВЕРСАЛ» (додаток № 3 до договору) пеня та/або штраф встановлені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 6 444,78 грн пені за період 08.02.2019-31.10.2020 прострочення виконання зобов'язання, нарахування якої здійснено по кожному рахунку на оплату, суд дійшов висновку, що належною до стягнення з відповідача є сума 6 365,85 грн пені.
Здійснивши перевірку заявлених позивачем 1 196,42 грн 3% річних за період з 08.02.2019 по 31.10.2020 прострочення та 1 777,26 грн інфляційних нарахувань за період з 08.02.2019 по 30.09.2020 прострочення виконання зобов'язання, суд задовольняє заявлені вимоги в частині стягнення 1 196,42 грн 3% річних (в межах розрахунку позивача) та інфляційних втрат у сумі 1 187,88 грн.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, належними засобами доказування обставин справи та стверджувань позивача не спростував.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову в частині стягнення 66 580,93 грн основного боргу, 6 365,85 грн пені, 1 196,42 грн грн 3% річних, 1 777,26 грн інфляційних втрат. В решті позову належить відмовити у зв'язку із безпідставністю нарахування.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Шквіріна Дмитра Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, код 42094646) основний борг у розмірі 66 580,93 грн (шістдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 93 коп), пеню у розмірі 6 365,85 грн (шість тисяч триста шістдесят п'ять гривень 85 коп), 3% річних у розмірі 1 196,42 грн (одна тисяча сто дев'яносто шість гривень 42 коп), інфляційні втрати у 1 187,88 грн (одна тисяча сто вісімдесят сім гривень 88 коп), судовий збір у розмірі 2 083,52 грн (дві тисячі вісімдесят три гривні 52 коп).
3. В решті позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 16.04.2021.
Суддя О.Г. Удалова