Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 634/335/21
№ провадження 3/624/92/21
Іменем України
смт. Кегичівка 15 квітня 2021 року
Суддя Кегичівського районного суду Харківської області Куст Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, протокол серії №137 від 15 травня 2021 року, за якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт Сахновщина, Харківської області, українка, громадянка України, одружена, на утриманні неповнолітніх дітей не має, освіта середня спеціальна, ІПН НОМЕР_1 , присяжна Сахновщинського районного суду Харківської області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 будучи присяжним Сахновщинського районного суду Харківської області, відповідно до п.п. «г» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45, п.2-1 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» цього Закону , несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну подання декларації (до 00 години 00 хвилин 01 червня 2020 року), а саме 11 грудня 2020 року о 10 год 19 хв, подала на офіційному веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2019 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та в письмовій заяві пояснила, що у неї не було умислу на несвоєчасне подання декларації, просила закрити справу про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення. Так як декларацію нею за 2019 рік було подано вчасно, а саме 19 березня 2020 року, про що надає підтвердження, однак декларація була подана з технічною помилкою, в розділі «Тип декларації» замість правильного зазначено «кандидата».
Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти закриття справи за відсутністю складу правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши докази у справі, встановив наступне.
Відповідно до вимог частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідальність за частиною 1 статті 172-6 КУпАП настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зокрема визначені у підпункті "ґ" п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону присяжні (під час виконання ними обов'язків у суді), зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 "Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", суб'єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
У зв'язку із набранням чинності 17 березня 2020 року Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-IX, було доповнено розділ ХІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" пунктом 2-1, згідно якого декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на несвоєчасне подання без поважних причин декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його суб'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне неподання декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов'язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання декларації.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму інформаційному листі № №223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» зазначив, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідальність особи настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, або мала непрямий умисел, свідомо допускаючи наслідки у вигляді неподання або несвоєчасного подання декларації, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Матеріалами справи не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 саме прямого чи непрямого умислу щодо несвоєчасного подання декларації.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 після послідовного виконання дій, спрямованих на заповнення декларації, успішно подала 19 березня 2020 року о 14 год 14 хв декларацію, що підтверджується копією витягу з офіційної електронної пошти ОСОБА_1 та роздруківкою декларації за 2019 рік поданої 19 березня 2019 року. Тип декларації «кандидат».
Згідно пояснень 11 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала виправлену декларацію, тип декларації «щорічна», оскільки в 19 березня 2020 року була допущена технічна помилка і подана декларація кандидата на посаду, натомість щорічної.
Відповідно до вимог статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що будь-які докази того, що ОСОБА_1 діла умисно, усвідомлювала протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Викладені обставини свідчать про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, що виключає можливість притягнення її до адміністративної відповідальності за вказаною правовою нормою.
Повно та всебічно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, керуючись нормами закону, суддя дійшов висновку про те, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, відповідно до якого провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 172-6, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 283, 284, 287, 289 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу в апеляційний суд Харківської області через Кегичівський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Н.М. Куст