Справа № 404/3871/19
Номер провадження 2/404/1361/20
05 квітня 2021 року м. Кропивницький
Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Варакіної Н.Б.
за участю секретаря - Гуйван О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-
05 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів. В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2011 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Зазначає, що на його утриманні, крім сина ОСОБА_5 , є син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також на його утриманні знаходиться хворий (інсульт) батько - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач просить зменшити розмір аліментів до 1/6 частини заробітку.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2019 року матеріали цивільної справи передано на розгляд до Сєвєродонецького міського суду Луганської області.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 березня 2020 року матеріали цивільної справи передано на розгляд до Кіровського районного суду м. Кіровограда.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 серпня 2020 року суддею Варакіною Н.Б. відкрито спрощене провадження по справі.
31 грудня 2020 року ОСОБА_2 надіслала до суду заперечення. В обґрунтування зазначила, що є матір'ю неповнолітнього сина ОСОБА_5 . Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2011 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. ОСОБА_1 почав сплачувати аліменти з 2017 року, а попередні роки ОСОБА_1 посилався то на відсутність роботи, то відсутність грошей. ОСОБА_1 не приймає участі у вихованні дитини та його розвитку. На даний момент ОСОБА_2 не в шлюбі, має малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Перебуває в декретній відпустці, тому не в змозі матеріально забезпечувати в повному обсязі спільну дитину ОСОБА_5 .. Крім того, в ОСОБА_5 з дитинства вроджена короткозорість, що потребує додаткових витрат. ОСОБА_1 зазначив, що на його утриманні знаходиться хворий (інсульт) батько - ОСОБА_7 . Однак в свою чергу, хворий батько отримує пенсію, є сестра та племінниця, які можуть надати допомогу по догляду за батьком. За останніми відомостями позивач працює водієм в Польщі. Вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та просить відмовити в задоволенні позову повністю.
20 січня 2021 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_5 . Зазначає, що навчається в 9 класі Балашівської гімназії №23. Батько ОСОБА_1 мав заборгованість по аліментам, та в цьому році почав виплачувати. На даний час учні активно користуються дистанційним навчанням, тому разом з матір'ю прийняли рішення взяти комп'ютер в кредит, поки є виплати від ОСОБА_1 . Батько не цікавиться життям дитини, а всім необхідним забезпечує матір ОСОБА_2 . Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача - ОСОБА_9 в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позові. Суду пояснила, що змінився сімейний та матеріальний стан позивача, він має хворого батька на утриманні, тому просить зменшити розмір аліментів. Позивач офіційно не працював, мав мінливі заробітки.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини, викладені у запереченні. Зазначила, що доказів на підтвердження погіршення матеріального стану позивача не надано. При вирішенні рішення про стягнення аліментів він також не працював, офіційного доходу не мав, він ніколи не працював, тому його матеріальний стан не змінився. Те, що він перебуває на обліку у центрі зайнятості не свідчить про погіршення матеріального стану, а свідчить про намагання штучно створити видимість відсутності роботи. Відповідач мав заборгованість по сплаті аліментів, яку почав виплачувати, та на яку вона придбала синові комп'ютер. Син має діагноз короткозорість, який потребує періодичного обстеження, придбання окулярів, тощо. Зауважила, що вона не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Коли трапляється підробіток, вона виконує цю роботу. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 3289, а саме батька позивача ОСОБА_7 не є підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини. Просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2011 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (а.с.5).
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2019 Фортечного ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Барахманською А.М. стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку -щомісяця. Стягнення розпочато з 07.10.2010 і продовжуючи по 12.06.2024
Позивач посилається на те, що визначений рішенням суду розмір аліментів підлягає зменшенню, оскільки на його утриманні перебуває ще син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час розгляду справи, 30.11.2020, позивач надав наказ Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01.06.2020 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_10 2012 року народження.
На момент звернення до суду з позовом, зазначеного доказу не існувало.
Крім того, докази того, що наказ звернений до виконання відсутні.
Відповідач, на момент винесення рішення суду про стягнення аліментів, розмір яких він бажає зменшити, не працював. Зазначений факт підтверджують сторони.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд ураховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Оскільки аліменти - це кошти, спрямовані саме на утримання дитини, розмір яких повинен бути достатнім для цього, та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, діти сторін будуть захищеними та будуть отримувати належне утримання від батька, що гарантовано як нормами національного так і норами міжнародного законодавства.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789Х11 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, зменшення розміру аліментів можливе при настанні певних умов, які мають бути доведені в суді належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивач, зазначаючи підставою для зменшення розміру аліментів погіршення свого матеріального стану, не надав суду жодного доказу на підтвердження свого матеріального стану на час ухвалення рішення суду про стягнення аліментів, розмір яких він просить зменшити, та жодного доказу на підтвердження свого матеріального стану на момент звернення до суду із зазначеним позовом. Наявність на утриманні ще однієї дитини, не є беззаперечною підставою для зменшення розміру аліментів. Перебування позивача на обліку в центрі зайнятості, при встановленому факті того, що позивач протягом тривалого часу не працює, також не дає підстав дійти висновку про погіршення його матеріального стану.
Та обставина, що позивач утримує свого батька не є обставиною, яка впливає на визначення судом розміру аліментів на утримання дитини, оскільки є добровільним вчинком відповідача і свідчить про наявність матеріальних можливостей на це.
Враховуючи інтереси дитини, обов'язок її батька належно утримувати та створювати умови для її повноцінного розвитку, позов задоволенню не підлягає.
На підставі ст. 192 СК України, керуючись ст. 265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.
Рішення суду складено 15.04.2021.
Відомості про учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5
АДРЕСА_1
ІН НОМЕР_1
ОСОБА_2
ІН НОМЕР_2
АДРЕСА_2
Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна
районного суду
м.Кіровограда