Справа № 215/6416/20
2/215/942/21
05 квітня 2021 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Науменко Я.О.,
за участю: секретаря Головко Д.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Радченка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач 19.11.2020 подала до суду вказану позовну заяву, в якій просить визнати за нею право власності на спадщину за законом на 1/2 частину житлового будинку з господарчими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 , яка відкрилася після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому посилається на те, що спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно є вона та її брат ОСОБА_2 . Вона була зареєстрована разом із матір'ю на момент її смерті, звернулась в шестимісячний строк із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, тому вона прийняла спадщину після смерті матері. Її брат, хоча і був зареєстрований разом із матір'ю, але з травня 2015 року в домоволодінні взагалі не проживав, із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, свідоцтво про право на спадщину йому не видавалось. Тому вона вважає, що відповідач не може вважатися спадкоємцем, що прийняв спадщину. Вона отримала свідоцтво від 07.05.2020 про право на спадщину лише на 1/2 частину спірного домоволодіння. На іншу 1/2 частину вона не може отримати свідоцтво, оскільки відповідач був зареєстрований у спірному домоволодінні на момент смерті спадкодавця.
Ухвалою від 11.12.2020 відкрито провадження у даній справі, визначено проводити її розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення підготовчого судового засідання на 20.01.2021.
Ухвалою від 20.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судове засідання на 25.02.2021, витребувано від приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Убієнних Лідії Михайлівни копію спадкової справи №16/207, відкритої після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні 25.02.2021 після заслуховування вступного слова позивача та його представника оголошено перерву до 19.03.2021 для виклику та допиту заявлених ними свідків.
У судовому засіданні 19.03.2021 суд без виходу до нарадчої кімнати, з'ясувавши думку позивача та її представника, постановив проводити заочний розгляд справи та після допиту свідків і закінчення дослідження доказів перед судовими дебатами було оголошено перерву до 05.04.2021.
У судовому засіданні 05.04.2021 після судових дебатів було оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено сторони про дату складення повного рішення.
Згідно з довідкою відділу місця проживання громадян виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №8378 від 26.11.2020 відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований з 03.09.1998 за адресою: АДРЕСА_1 . Знятий із реєстрації 03.11.2020 за повідомленням про зняття з реєстрацією за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач відзив на позов не подав, у судові засідання не з'явився.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою і судові повістки, направлені на зареєстровану адресу відповідача, повернуті до суду з відміткою про причини невручення: адресат відсутній.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, а також покази свідків, судом встановлені такі обставини, що мають значення для справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16 липня 1982 року, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (а.с. 6).
Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 виданого відділом реєстрації цивільного стану Тернівського районного управління юстиції міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_6 (копія, а.с.7).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого 21.03.2017 Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №363 (копія, а.с.10).
Довідкою відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №5055 від 12.04.2017 підтверджено, що ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 02.08.1990. Померла ІНФОРМАЦІЯ_4 і знята з реєстрації 11.04.2017 у зв'язку зі смертю. На момент смерті ОСОБА_3 були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - донька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - син та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - зять (копія, а.с.11).
Відповідно до акту від 31.10.2020 ОСОБА_2 з травня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 не проживає і його особистих речей у будинку немає. На момент смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у вищевказаному будинку фактично проживали: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (копія, а.с.12).
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.07.2013 ОСОБА_3 після смерті її матері, ОСОБА_9 , 1918 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (копія, а.с.13).
У витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №6784567 від 24.07.2013 зазначено, що ОСОБА_3 належить на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом житловий будинок із господарчими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 (копія, а.с.14).
У технічному паспорті на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 вказані технічні характеристики вказаного будинку з господарчими побудовами (копія, а.с.15-19).
11.08.2017 позивач після смерті своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Убієнних Л.М.. У цій заяві позивач повідомила, що крім неї спадкоємцем за законом першої черги є син померлої - ОСОБА_2 (копія, а.с.56).
З витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №48734948 від 11.08.2017 вбачається реєстрація приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області спадкової справи №16/2017 після смерті ОСОБА_3 (копія, а.с.20).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №48734463 від 11.08.2017, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №48734499 від 11.08.2017 щодо ОСОБА_3 інформація у Спадковому реєстрі відсутня (копія, а.с.59, 60).
07.05.2018 позивач звернулась із заявою до приватного нотаріусу Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Убієнних Л.М. про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна. У цій заяві позивач повідомила, що крім неї спадкоємцем за законом першої черги є син померлої - ОСОБА_2 , місце знаходження якого не відоме, але зареєстрований він за адресою: АДРЕСА_1 (копія, а.с.65).
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом ОСОБА_1 , дочка, та ОСОБА_2 , син, є спадкоємцями після смерті їх матері ОСОБА_3 , 1944 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/2 частки майна - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (копія, а.с.21).
Відповідно до витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №51817911 від 07.05.2018 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 видане спадкоємцю ОСОБА_1 на 1/2 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (копія, а.с.22).
У витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №123037743 від 07.05.2018 зазначено, що житловий будинок з господарчими побудовами за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом на праві приватної спільної часткової власності у розмірі 1/2 частки належить ОСОБА_1 (копія, а.с.23).
Зі звіту з незалежної оцінки житлового будинку з господарчими побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що ринкова вартість 1/2 частини об'єкту оцінки в цінах, діючих в м. Кривий Ріг станом на 17.11.2020 складає 40000 грн. (копія, а.с.24-27).
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 із 2003 року. На час смерті матері позивача ОСОБА_3 , яка померла весною 2017 року, у будинку АДРЕСА_1 проживала позивач зі своїм чоловіком та двома дітьми. Відповідач ОСОБА_2 постійно у вказаному будинку не проживав починаючи з 2015 року, інколи відвідував ненадовго свою матір. На похороні матері його не було.
Свідок ОСОБА_11 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пояснив суду, що відповідача ОСОБА_2 знає давно, проте не бачив його з 2011 року, на похоронах своєї матері ОСОБА_3 він не був. У будинку АДРЕСА_1 проживали ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 із своїм чоловіком та дітьми.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 статті 1221 ЦК України).
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Частиною 3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не відмовився від неї в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем, для прийняття спадщини має подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Положеннями ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Отже, сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.
Дослідженими судом доказами підтверджено факт постійного не проживання відповідача ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації з 2015 року, в тому числі станом на 20.03.2017 день смерті спадкодавця - ОСОБА_3 ..
Також суд враховує ту обставину, що відповідач, не проживаючи разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, та протягом достатньо тривалого часу до цього (до 20.03.2017), впродовж строку, встановленого ст.1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подав, тому не може вважатися особою, яка прийняла спадщину.
У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не передбачено законом або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання за позивачем права власності на 1/2 частку спадкового домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті її матері.
Суд вважає, що таке набуття права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, направлено на захист охоронюваних законом прав та інтересів спадкоємця, у якого на теперішній час існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 77-81, 89, 206, 247, 258, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на спадщину за законом, а саме: на 1/2 частину житлового будинку А-1 загальною площею 49,6 кв.м, в тому числі: житловою площею 23,8 кв.м із господарчими побудовами: літня кухня - Б, погріб Б п/б, вбиральня - В, огорожа №1-4, водоколонка І, замощення ІІ, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка відкрилась після смерті її матері, ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне судове рішення складено 14.04.2021.
Суддя