Справа № 185/1780/21
Провадження № 1-кс/185/578/21
29 березня 2021 року м. Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2021 року за № 12021041370000073, про арешт майна,
25 березня 2021 року старший слідчий СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 після усунення недоліків звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2021 року за № 12021041370000073, про арешт майна.
З клопотання вбачається, що 11.03.2021 року о 09:27 год. до чергової частини Павлоградського РВП надійшло повідомлення про те, що поліцейськими офіцерами громади Павлоградського РВП на ділянці місцевої розташованої поблизу с. Богуслав Богданівської ТГ, було виявлено факт незаконного видобутку піску.
За вказаним фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041370000073 від 11.03.2021 року з попередньою правовою кваліфікацією - ч. 2 ст. 240 КК України, а саме порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
11.03.2021 року о 09.28 год. під час огляду місця події було виявлено та вилучено екскаватор марки «CAT», модель «M315», жовтого кольору, д.н.з. відсутній.
Приймаючи до уваги, що екскаватор марки «CAT», модель «M315», жовтого кольору, д.н.з. відсутній, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, а також можуть містити інші відомості, які будуть використані, як доказ факту чи обставин, під час розслідування кримінального провадження, з метою забезпечення кримінального провадження, а саме збереження та запобігання можливої втрати або знищення речового доказу у кримінальному провадженні, у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на вказаний транспортний засіб.
Дослідивши клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, у провадженні Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041370000073 від 11.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 України.
Відповідно до постанови слідчого СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 12.03.2021 року, вилучений 11.03.2021 року о 09-28 год. під час проведення огляду місця події екскаватор марки «CAT», модель «M315», жовтого кольору, д.н.з. відсутній, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021041370000073.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотання слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинувачем, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує свої доводи клопотання.
Однак, слідчим ані в клопотанні, ні в матеріалах, доданих до нього, не зазначені документи, які підтверджують право власності на екскаватор марки «CAT», модель «M315», жовтого кольору, д.н.з. відсутній, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном, що унеможливлює виклик належної особи в судове засідання та розгляд клопотання по суті.
Статтею 16 КПК України зазначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, без встановлення власник чи володільця майна на яке просить накласти слідчий арешт, слідчий суддя позбавлений можливості врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно ст. 173 КПК України - слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
За таких підстав, оскільки слідчий не зазначив власника чи володільця майна, на яке він просить накласти арешт, при цьому будь-якого обґрунтування доказового значення зазначеного майна також слідчим не наведено, тому підстав для висновку про необхідність накладення арешту на майно немає, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Павлоградського районного ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.03.2021 року за № 12021041370000073, про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1