Єдиний унікальний номер 205/818/19
09 квітня 2021 року Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -
До Ленінського районного суду міста Дніпропетровська в порядку п.3 ч.2 ст.283 КПК України надійшов зазначений обвинувальний акт.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 , заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокуророві через його невідповідність вимогам ст.291 КПК України. Так, на думку захисника, викладене у обвинувальному акті обвинувачення є незрозумілим та неконкретизованим, у його змісті лише зазначено обставини, які прокурор вважав встановленими в ході досудового розслідування, та посилання на правову кваліфікацію дій обвинуваченого. При цьому зі змісту обвинувального акту неможливо чітко встановити час вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки в змісті обвинувального акту фігурують фактично різні дати скоєння злочину, що унеможливлює однозначне і об'єктивне розуміння пред'явленого його підзахисному обвинувачення, та свідчить про його неповноту та необґрунтованість. Зазначені обставини, на переконання захисника, вказують на невідповідність обвинувального акту вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства, що свідчить про необхідність його повернення прокуророві для усунення зазначених недоліків.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акта.
Суд, заслухавши клопотання захисника та прокурора, думку обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали обвинувального акту, вважає, що обвинувальний акт не може бути призначений до судового розгляду, оскільки не відповідає вимогам, викладеним у ст.291 КПК України, а тому підлягає поверненню прокуророві з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, у якій, в свою чергу, викладено вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Відповідно до ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Так, у ч.1 ст.91 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), що, виходячи з суті цієї статті, має відображатися в обвинувальному акті, відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Як вбачається з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист в кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 року, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб пред'явлене особі обвинувачення було конкретним за змістом. Зокрема, воно повинно містити дані про злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, час, місце та інші обставини його вчинення, наскільки вони відомі слідчому.
Вказаний принцип закріплений у ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» більш ґрунтовно тлумачить зазначену норму, вказуючи на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу, так як деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. Оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 р. у справі «Камінські проти Австрії» №9783/82 п.79).
Крім того, Суд нагадує, що положення пп.«а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»; рішення від 25.07.2000 року у справі «Матточіа проти Італії»; рішення від 20.04.2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії»).
До того ж право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого пп.«b» п.3 ст.6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», а також «Даллос проти Угорщини»).
Обвинувальний акт встановлює початок і основу судового розгляду, пред'являє обвинуваченому дані, якими обґрунтовано обвинувачення, що надає останньому можливість підготуватись до захисту. Він також вказує суду межі, в яких повинний відбуватись розгляд, та межі відповідальності обвинуваченого.
Дослідженням обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що в ньому, всупереч вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення викладені суперечливо, не конкретизовано в розумінні положень діючого КПК України, в ньому розбігаються дати його фактичного вчинення. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані, в своїй сукупності, не дають повного уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, яке інкриміновано обвинуваченому, що, у свою чергу, не дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Згідно вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам діючого КПК України, суд приходить до однозначного і безсумнівного висновку про необхідність його повернення прокуророві для усунення зазначених вище недоліків. При цьому клопотання прокурора про призначення судового розгляду на його підставі та виклик учасників судового розгляду суд залишає без задоволення.
Керуючись ст.ст.110, 291, 314, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 , про повернення обвинувального акту прокуророві - задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України - повернути прокуророві, у зв'язку з його невідповідністю вимогам ст.291 КПК України.
Клопотання прокурора про призначення судового розгляду на підставі вказаного обвинувального акту - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1 .
З оригіналом згідно: Суддя -
Секретар -