14.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/2117/21
Провадження № 2-а/205/40/21
14 квітня 2021 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терешенко Т.П., ознайомившись із матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Київської області старшого лейтенанта Єгорова Євгенія Олеговича про скасування постанови серії БАА № 127383 про притягнення до адміністративної відповідальності,
15 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом.
16 березня 2021 року відповідно до ч. 3 ст. 171 КАС України надісланий запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області для визначення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання позивача.
Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 09 квітня 2021 року позивач зареєстрований на території Новокодацького району м. Дніпра..
Інформація про зареєстроване місце проживання позивача передана судді 12 квітня 2021 року.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_1 без руху, оскільки вищевказаний адміністративний позов не відповідає вимогам ст. ст. 160 - 161 КАС України.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У позовній заяві зазначена невірна назва суду: замість «Ленінський районний суд м. Дніпропетровська», вказано «Новокодацький районний суд».
Таким чином, позивачу необхідно зазначити вірне найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу) сторін та відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача.
Відповідно до п. п. 4, 5, 7, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Також відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч вищевказаним вимогам, позивачем надано копію оскаржуваної постанови, з якої неможливо дослідити (прочитати) її зміст, оскільки копію постанови виконано неякісно.
Згідно із ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, отже, позивачу необхідно вмотивовано викласти свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтувати.
Як вбачається із змісту адміністративного позову позивач звернувся із вказаним позовом до посадової особи відповідного правоохоронного органу.
За нормами ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті та інші.
При цьому, частиною 2 вказаної статті встановлено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Вказані висновки суду узгоджуються із висновками Верховного Суду про застосування норми права, викладеними у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17, реєстраційний номер рішення 91642924.
При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа. Вказані висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17.
З огляду на вищевикладене позивачу необхідно уточнити коло осіб у справі, оскільки інспектора УПП в м. Бориспіль Київської області старший лейтенант ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП при складанні оскаржуваної постанови діяв від імені Управління патрульної поліції в Київській області.
Також частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Разом із тим, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» передбачено, що з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 гривень, тобто позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454 грн.
Згідно із ч. ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, копії долучених до позову документів не засвідчені в порядку передбаченому ст. 94 КАС України.
Крім того, в порушення п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів, або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем не зазначено інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також позивачу слід додати до виправленої позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї для сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути зазначені недоліки.
Керуючись ст. ст. 106 - 161, 169 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Київської області старшого лейтенанта Єгорова Євгенія Олеговича про скасування постанови серії БАА № 127383 про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки, вказані в ухвалі суду, не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.П. Терещенко
.