15.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/8097/20
Провадження №1-кп205\171\21
Єд.унік.№205\8097\20
15 квітня 2021 року Ленінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Дніпро, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Привітне Сакського району АР Крим, громадянина України, освіта середня, розлученого, раніше не засудженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.15 ч.3-186 ч.2 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 , 31 серпня 2020 року, близько 09 години 30 хвилин, знаходився навпроти буд. АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, в той же день та час, діючи відкрито, із корисливих міркувань, обвинувачений ОСОБА_5 , застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_6 , штовхнув останнього, а коли потерпілий впав на землю, вихопив з його рук двоколісний самокат рожевого кольору марки «Scooter», вартістю 359 грн.55 коп., після чого намагався з викраденим майном з місця злочину зникнути та таким чином заволодіти майном потерпілого, однак не зміг довести свій умисел до кінця з причин, що не залежать від його волі, оскільки його дії були припинені потерпілим.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив суду, що 31 серпня 2020 року, близько 09 години 30 хвилин, перебуваючи біля буд. АДРЕСА_2 , він дійсно забрав у ОСОБА_6 самокат, однак заперечував наявність у нього корисливого мотиву, пояснюючи свої дії бажанням налякати потерпілого з метою припинення знущання з боку потерпілого та його друзів.
Винуватість ОСОБА_5 повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, потерпілий ОСОБА_6 пояснив суду, що 31 серпня 2020 року, близько 09 години 30 хвилин, коли він перебував біля буд. АДРЕСА_2 та спілкувався з обвинуваченим ОСОБА_5 , останній штовхнув його, а коли він впав на землю, вихопив з його рук самокат та став тікати. Він піднявся та побіг за обвинуваченим ОСОБА_5 , а коли наздогнав його, забрав свій самокат та побіг до себе додому, де розповів про все своїй матері, яка викликала поліцію.
Законний представник неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_7 , також підтвердив суду, що 31 серпня 2020 року, вдень, коли він перебував на роботі, йому подзвонила дружина та повідомила, що у їх сина невідома особа намагалася забрати самокат, на що він порекомендував їй викликати поліцію, після чого поїхав додому, де неповнолітній син розповів йому обставини злочину.
Зазначені обставини також повністю підтверджуються: протоколом огляду місця події від 31 серпня 2020 року (а.с.7-8); протоколом огляду самоката «Scooter» від 31 серпня 2020 року (а.с.12-13); протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (а.с.33-34), згідно з яким потерпілий ОСОБА_6 впізнав обвинуваченого ОСОБА_5 як особу, яка намагалася заволодіти його самокатом; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (а.с.40-41), згідно з яким свідок ОСОБА_8 впізнав обвинуваченого ОСОБА_5 як особу, яка намагалася заволодіти самокатом потерпілого ОСОБА_6 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (а.с.90-91), згідно з яким свідок ОСОБА_9 впізнав обвинуваченого ОСОБА_5 як особу, яка 31 серпня 2020 року підходила до нього та потерпілого ОСОБА_6 ; висновком судової товарознавчої експертизи №3795-20 від 30 вересня 2020 року (а.с.75-78), згідно з яким вартість двоколісного самоката марки «Scooter», складає 359,55 грн.; а також долученими до справи речовими доказами (а.с.14), якими визнано самокат «Scooter», яким намагався заволодіти обвинувачений ОСОБА_5 .
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №74 від 01 жовтня 2020 року (а.с.82-84), обвинувачений ОСОБА_5 у період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інше хворобливе порушення психічної діяльності не страждав і в теперішній час не страждає; у період інкримінованого діяння і в теперішній час міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про відсутність корисливого мотиву не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_6 та його законного представника, а також дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.
Таким чином, допитавши обвинуваченого, а також потерпілого та його законного представника, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує його дії за ст.15 ч.3-186 ч.2 КК України, як замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, неповнолітніх дітей на утриманні не має, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбачених ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбаченою ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо малолітньої дитини.
При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 , а також попередження нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м'якого, ніж передбачене законом, судом не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи у сумі 326,88 грн.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.15 ч.3-186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з 31 серпня 2020 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_5 - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі: самокат рожевого кольору марки «Scooter» - залишити у ОСОБА_7 .
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи №3795-20 від 30 вересня 2020 року в розмірі 326 гривень 88 копійок.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1