Справа №947/4832/21
Провадження № 2/204/1278/21
іменем України
12 квітня 2021 року м. Дніпро
Суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про визнання договорів недійсними, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про визнання недійсними кредитного договору №445-013/ФКВІП-08 від 09 липня 2008 року та іпотечного договору №455-013/Z/ФКВІП-08 від 09 липня 2008 року, що укладені між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом враховується наступне.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 41, 42 постанови від 1 березня 2013 року N 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" роз'яснив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Разом із тим, у пункті 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зазначено, що правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно тощо.
Також судом враховується висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 911/2390/18 від 16 лютого 2021 року з приводу того, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення (п.7.25).
Відповідно до п.1.2. спірного іпотечного договору №455-013/Z/ФКВІП-08 від 09 липня 2008 року предметом іпотеки є земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Київського районного суду м. Одеси.
Згідно ч.1 ст. 378, п.6 ч.1 ст. 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо воно ухвалено судом з порушенням правил територіальної юрисдикції.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що спір пов'язаний з правом позивача на нерухоме майно, позов у цій справі про визнання недійсними договорів має пред'являтися за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.
З огляду на викладене, дана справа не підсудна Красногвардійському районному суду м.Дніпропетровська.
Згідно ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За наведених обставин, позовна заява повинна бути за територіальною юрисдикцією (підсудністю) передана на розгляд до Київського районного суду м. Одеси.
Керуючись ст.ст.27, 31 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" про визнання договорів недійсними передати на розгляд Київському районному суду м. Одеси.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: