09 квітня 2021 року Справа № 160/7956/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до начальника управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради Мурашко Константина Віталійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить про:
- визнання протиправною бездіяльність начальника управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради Мурашко Константина Віталійовича, яка виявилася у порушенні права позивача на попередження за можливістю страждань і болю, на медичні профілактичні заходи, у невизначеності способу захисту інтересів правової позиції ст. 49 Конституції України, ч.1 ст. 3 п.7 ст.4, ст. 6, 10, п. “а”, “б” ст. 10, ст. 31, 32, 42, ч.1 ст.43, ст.53, п. “а”, ст. 78 закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” та постановити окрему ухвалу згідно 249 КАСУ;
- визнання протиправною бездіяльності начальника управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_2 , яка виявилася у не підкоренні ч. 3 ст. 49 Конституції України ч. 4 ст. 4 п. “д” ч.1 ст. 38, ч.3 ст.43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” відповідно до звернення від 16.08.19р. вх. С-767;
- визнання протиправною бездіяльності начальника управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради ОСОБА_2 , яка виявилася у не підкоренні ч. 1 ст.49 Конституції України п. “д” ст.6, п. “а” ст. 78 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” та порушення права на якісну медичну допомогу..
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду продовжено строк для усунення недоліків.
Щодо клопотань позивача про звільнення від сплати судового збору, суд вважає за необхідне повторно зазначити таке.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” частиною 2 статті 8 якого визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
На підтвердження неможливості сплатити судовий збір позивачем надані довідки з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради а саме: від 15.04.2020, у якій зазначено, що він отримав компенсацію по догляду за інвалідом І групи у період з квітня 2018 року по березень 2020 року у сумі 779грн. 38коп; від 04.03.2021 що він отримав компенсацію по догляду за інвалідом І групи у період з сіяня 2019 року по грудень 2019 року у сумі 400грн. 58коп.; від 01.09.2020 що він отримав компенсацію по догляду за інвалідом І групи у період з вересня 2018 року по серпень 2020 року у сумі 811грн. 56коп. Слід зазначити, що з цих довідок неможливо визначити розмір річного доходу позивача, як того вимагає стаття 8 Закону України “Про судовий збір”.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду, а саме: в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 10 жовтня 2019 року у справі №215/3329/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 ; в ухвалі про відмову у відкритті касаційного провадження ОСОБА_1 від 16 жовтня 2019 року у справі №215/5288/18; в ухвалі про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху від 17 жовтня 2019 року у справі №215/3786/18.
Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в ухвалі про відмову у звільненні від сплати судового збору та повернення касаційної скарги ОСОБА_1 від 18 жовтня 2019 року у справі №215/5427/18 та ухвалі від 21 жовтня 2019 року у справі №215/1025/19 про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, копія довідки, надана позивачем, не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу. З урахуванням наведенного суд відмовляє у звільненні від сплати судового збору за подання позовної заяви.
У зв'язку з чим, недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалах суду, позивачем не усунуті.
Крім того, позивач так і не усунув інші недоліки позовної заяви, які вказані в увалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.169, 241, 243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника управління охорони здоров'я виконавчого комітету Криворізької міської ради Мурашко Константина Віталійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати разом з оригіналом позову та додатками до нього:
- позивачу за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова