Справа № 761/40072/20
Провадження № 2/761/3317/2021
08 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
у складі:
головуючого судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Вольда М.А.
представників позивача та відповідача: Пісковенко І.А., ОСОБА_1
представника третьої особи: Кульги О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви Департамента культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Шевченківського районна в м. Києві державна адміністрація, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виселення та вселення,
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа, в якій ухвалою суду від 28.01.2021 р. відкрито провадження в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
В підготовчому засіданні представник відповідачів подала заяву про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 257 ч.1 п. 1 ЦПК України, оскільки позовну заяву підписано не уповноваженою особою.
Представники позивача та третьої особи 2 заперечують щодо задоволення клопотання.
Представник третьої особи 1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
В грудні 2020 р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Департамента культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Шевченківського районна в м. Києві державна адміністрація, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виселення та вселення. 27.01.2021 р. до суду надійшла уточнена позовна заява Департамента культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Судом встановлено, що як позовна заява, так і уточнена позовна заява підписані представником Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за довіреністю Пісковенко І.А.
Згідно ст. 175 ч.2 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Що стосується представництва, то за визначенням, наведеним у статті 237 ЦК України, ним є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частини перша, третя вказаної статті).
Змінами, внесеними до ЦПК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року № 390-IX, які набули чинності 29 грудня 2019 року, розширено випадки самопредставництва юридичної особи.
Водночас, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
За положеннями ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно з ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом, а саме Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов'язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.
Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Позовна заява та уточнена позовна заява подана від імені Департамента культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та підписана ОСОБА_4 , на підтвердження повноважень якої надано Положення про Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), копію довіреності № 060-433 від 27.01.2021, наказ про призначення ОСОБА_4 на посаду головного спеціаліста сектору правового забезпечення, Положення про сектор правового забезпечення, посадову інструкцію головного спеціаліста сектору правового забезпечення.
Між тим, зі змісту вказаних документів не вбачається наявність повноважень у ОСОБА_4 в порядку самопредставника підписувати процесуальні документи від імені Департамента культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Крім того, відомості про ОСОБА_4 як особу, яка може вчиняти дії від імені Департамента культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Варто також зазначити, що відомостей про те, що ОСОБА_4 є адвокатом матеріали справи також не містять.
Крім цього, зі змісту ч. ч. 3, 6, 8 ст. 62 ЦПК України вбачається, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. При цьому оригінал такої довіреності, її копія, засвідчена суддею, або її копія, засвідчена у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання позовної заяви має особисто керівник або представник на підставі довіреності. При цьому копія довіреності може засвідчуватись лише суддею або у визначеному законом порядку.
Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верхового Суду, викладеною, зокрема, в ухвалах від 19.02.2018 року у справі №826/3094/17 та у справі №813/2868/17.
Як вбачається з позовної заяви та уточненої позовної заяви, вони підписані ОСОБА_5 , яка визначає себе представником Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Разом з тим, до позовної заяви не додано оригінал довіреності останньої або належним чином завіреної її копії, адже завірена безпосередньо Пісковенко І. копія довіреності № 060-433 від 27.01.2021 за умови відсутності в останньої таких правомочностей, не вважається документом, який підтверджує повноваження представника у розумінні процесуального закону.
Відповідно до п. п. 6, 7 глави 3 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємства, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року №1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності. У посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.
Згідно п. 8 глави 10 розділу ІІ вказаних Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Водночас, у матеріалах справи відсутній оригінал чи належним чином засвідчена копія довіреності на ім'я Пісковенко І.А. на представництво Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із правом подання та підписання позовної заяви, а додана до копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження такої особи на підписання позовної заяви, оскільки не засвідчена у визначеному законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі № 754/12087/17, від 07.05.2018 року у справі № 459/2302/17.
Згідно ст. 257 ч.1 п. 1 ЦПК України Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;
Керуючись ст.ст. 257, 259-261 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 від 08.04.2021 року про залишення позову без розгляду, - задовольнити.
Позовну заяву Департамента культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Шевченківського районна в м. Києві державна адміністрація, Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виселення та вселення, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.
Повна ухвала виготовлена 13.04.2021 р.
Суддя: Осаулов А.А.