Справа №587/1868/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Степаненко О. А.
Номер провадження 33/816/70/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 124 КУпАП
Іменем України
13 квітня 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 587/1868/20 за апеляційною скаргою представника потерпілого КУЗНЄЦОВА А. С. на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 24.11.2020, якою закрите провадження у справі за ст. 124 КУпАП відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1
у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
потерпілого - ОСОБА_2 ,
представника потерпілого - адвоката Кузнєцова А. С.,
захисника - адвоката Неговської І. В.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат КУЗНЄЦОВ А. С. просить змінити постанову суду в частині відсутності доказів вини ОСОБА_3 , виключивши ці обставини, та визнати його винним за ст. 124 КУпАП, оскільки суд дійшов одночасного висновку про недоведеність вини ОСОБА_3 та закриття провадження через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, що суперечить вимогам ст. 247 КУпАП, при цьому суд не взяв до уваги доказів, які свідчать про порушення ОСОБА_3 пунктів ПДР, які призвели до ДТП.
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 24.11.2020 провадження у справі за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 15.08.2020 о 14:00 на а/ш Н-12 Суми-Полтава 8 км + 200м (об'їзд м. Суми) ОСОБА_3 , керуючи т/з Cherry н. з. НОМЕР_1 , під час виконання маневру обгону на нерегульованому пішохідному переході був неуважний, допустив зіткнення з т/з ВАЗ н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду та здійснював маневр повороту ліворуч. У результаті зіткнення т/з отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 Б, 14.6 В ПДР.
Зважаючи на те, що на момент винесення постанови суддею суду першої інстанції неможливо було вирішити питання про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, а також сплив строк накладення стягнення з дня вчинення правопорушення, то провадження в справі суддею суду першої інстанції закрито через закінчення на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Вислухавши доводи потерпілого ОСОБА_2 та його представника Кузнєцова А. С., які підтримали апеляційну скаргу, доводи захисника Неговської І. В. про залишення постанови судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 КУпАП).
Враховуючи, що ОСОБА_2 не був присутній під час прийняття суддею рішення, копію постанови отримав лише 09.12.2020, а апеляційна скарга подана його представником 21.12.2020, строк на апеляційне оскарження судового рішення підлягає поновленню, оскільки цей строк пропущений з поважних (об'єктивних) причин.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 032344 від 27.08.2020, суддя суду першої інстанції дійшов висновку про неможливість вирішення питання щодо наявності в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, а також, що на момент винесення постанови сплив строк накладення стягнення з дня вчинення правопорушення та ухвалив рішення про закриття провадження в справі через закінчення на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Однак таке рішення судді суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права та не відповідає завданням КУпАП і провадження в справах про адміністративні правопорушення (ст. 1, 245 КУпАП), так як дійшовши одночасного висновку про недоведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і сплину строку накладення стягнення, суддя прийняв рішення про закриття провадження у справі саме через закінчення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, хоча вказані обставини є взаємовиключними (п. 1 і п. 7 ст. 247 КУпАП). При цьому закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП не є реабілітуючою обставиною та тягне за собою відповідні правові наслідки, які з цього випливають, у той час як встановлення відсутності події та складу правопорушення є офіційною констатацію того, що особа реально цього правопорушення не вчиняла. При цьому необхідно зазначити, що згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП (в ред. ЗУ № 114-IX від 19.09.2019), якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч. 3-5 цієї статті.
Зі змісту наведеної правової норми та її аналізу вбачається, що закриття провадження на підставі ч. 2 ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: 1) вчинення особою адміністративного правопорушення; 2) сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).
Необхідно зауважити, що під строком розуміють тривалість часу, з початком перебігу або із спливом якого правові норми пов'язують настання певних юридичних наслідків. При цьому строк розглядається у двох формах існування: позитивній (коли юридичні наслідки пов'язуються із спливом строку) і негативній (коли юридичне значення має саме перебіг строку).
Як вбачається зі змісту п. 7 ст. 247 КУпАП, законодавець розглядає встановлений трьохмісячний строк у його позитивній формі, адже передбачає такі правові наслідки його спливу як закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. При визначенні початку перебігу вказаного строку законодавець використовує суб'єктивні та об'єктивні критерії. Використання об'єктивного критерію передбачає обчислення строку з моменту вчинення правопорушення, суб'єктивного - з моменту, коли уповноважена особа отримала чи повинна була отримати інформацію щодо порушення належного йому права, свободи чи охоронюваного законом інтересу. Для обчислення встановленого законом строку для накладення стягнення та закриття провадження в справі у зв'язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Таким чином, закриття провадження у справі за п. 7 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки правопорушення. Наявність можливого правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі з цих підстав.
Водночас необхідно зауважити, що однією з самостійних підстав для закриття провадження у справі законодавець визначає відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ст. 247 КУпАП), тобто у разі, якщо факту вчинення правопорушення встановлено не буде, то провадження у справі підлягатиме закриттю на підставі п. 1, а не п. 7 ст. 247 КУпАП.
Повертаючись до матеріалів справи, суддя суду першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону, оскільки не навів і не проаналізував наявні в матеріалах справи докази, дійшовши передчасного висновку про неможливість вирішення питання наявності в діях ОСОБА_3 складу правопорушення з урахуванням закінчення строку накладення адміністративного стягнення, що є істотним порушенням норм процесуального права, які завадили ухвалити законне, обгрунтоване та вмотивоване судове рішення, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню в цій частині.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду встановлено, що 15.08.2020 о 14:00 на а/ш Н-12 Суми-Полтава 8 км + 200м (об'їзд м. Суми) ОСОБА_3 , керуючи т/з Cherry н. з. НОМЕР_1 , під час виконання маневру обгону на нерегульованому пішохідному переході був неуважний, допустив зіткнення з т/з ВАЗ н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду та здійснював маневр повороту ліворуч, у результаті чого т/з отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 Б, 14.6 В ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи і об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
- показаннями в апеляційному суді потерпілого ОСОБА_2 , згідно яких 15.08.2020 керуючи т/з по головній дорозі в районі Червоного села, він завчасно увімкнув покажчик лівого повороту та почав пригальмовувати. Впевнившись, що на смузі зустрічного руху відсутні автомобілі, він почав дивитися у дзеркало заднього виду, де побачив т/з, який здійснював обгін його та інших т/з, що рухались поза нього. Дочекавшись коли вказаний автомобіль проїде, він впевнився у безпечності свого маневру, почав повертати ліворуч і в цей момент відчув удар у ліву частину свого автомобіля іншим т/з Cherry н. з. НОМЕР_1 ;
- відеозаписом з відеореєстратора т/з Cherry н. з. НОМЕР_1 , з якого вбачається, що водій цього автомобіля ( ОСОБА_4 ) проїхавши дорожній знак, який вказував на перехрестя попереду, пересік вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки та до знаку «Пішохідний перехід» почав здійснювати обгін т/з, які знаходилися попереду. В результаті чого на смузі зустрічного руху сталося зіткнення з т/з ВАЗ н. з. НОМЕР_2 ;
- план-схемою до протоколу ДТП та протоколом огляду місця ДТП від 15.08.2020, на яких зафіксовано дорожню обстановку після зіткнення т/з Cherry н. з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 і т/з ВАЗ н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , а також пошкодження цих т/з.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП, настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження, крім іншого, т/з. Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі присутнє посилання на порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.3 Б, 14.6 В ПДР, згідно яких: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом.
Апеляційний суд не може взяти до уваги доводи сторони захисту відносно того, що зіткнення т/з відбулося внаслідок дій водія т/з ВАЗ н. з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , оскільки останній, здійснюючи поворот ліворуч у дозволеному місці, мав право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ПДР, а водій т/з Cherry н. з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 в усякому разі не мав права здійснювати обгін ближче ніж за 100 м перед пішохідним переходом поза населеним пунктом. При цьому з відеозапису вбачається, що ОСОБА_3 , окрім порушення зазначених пунктів ПДР, також перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки та здійснював обгін на перехресті.
Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, наведеними вище, у своїй сукупності та взаємозв'язку є достатніми для прийняття рішення про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги потерпілого у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП (в ред. ЗУ № 114-IX від 19.09.2019) якщо справи відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате - підлягає закриттю (п. 7 ст. 247 КУпАП).
Зважаючи на те, що правопорушення вчинене 15.08.2020, то строк накладення стягнення сплинув 15.11.2020, внаслідок чого після скасування постанови судді від 24.11.2020 провадження у справі стосовно ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП (в ред. ЗУ № 114-IX від 19.09.2019).
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Поновити представнику потерпілого ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 24.11.2020.
Апеляційну скаргу представника потерпілого КУЗНЄЦОВА А. С. задовольнити.
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 24.11.2020 відносно ОСОБА_1 скасувати через неправильне застосування норми матеріального права та порушення норм процесуального права, а провадження у справі за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП (в ред. ЗУ № 114-IX від 19.09.2019).
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов