Справа № 450/3475/17 Провадження № 2/450/245/21
"22" березня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кукси Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Воронцова В.В.
третьої особи ОСОБА_3
представника третьої особи Дмитришин М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМС ПОЛІЕСТЕР», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди,-
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача):
20.11.2016 р. біля 16 год. на 552 км. + 580 м. а/д Київ - Чоп поблизу села Солонка Пустомитівського району Львівської області водій автомобіля Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , проявив неуважність до дорожньої обстановки, не реагував на її зміну, під час вибору безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки та стан транспортного засобу щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед початком обгону не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані та, що після обгону зможе не створювати перешкоди транспортному засобу, який він обганяє та повернутися на займану смугу, порушив п. 2.3б; 12.1; 14.2 (в, г) Правил дорожнього руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Honda ACCORD д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , в якому як пасажир перебувала ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП автомобіль Honda ACCORD отримав пошкодження. Згідно Звіту № 906/17 про оцінку автомобіля Honda ACCORD реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеного 17.05.2017 р. оцінювачем ОСОБА_6 , станом на 20.11.2016 р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля Honda ACCORD реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП приймається рівним дійсній (ринковій) вартості автомобіля на момент дослідження без врахування аварійних пошкоджень і становить 483962.62 грн.
В серпні 2017 р. страховою компанією мені відшкодовано матеріальну шкоду в розмірі 100 000 грн. (страховий поліс АІ9432273). 28.01.2017 р. постановою слідчого СВ Пустомитівського ВП Франківського ВП ГУ НВП у Львівській області закрито кримінальне провадження № 12016140270002523, а матеріали справи направлені для притягнення водія ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. 10.03.2017 р. постановою Залізничного районного суду м. Львова по справі № 462/975/17 встановлено, що вчинене ОСОБА_3 адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, мало місце 20.11.2016 року. В судовому засіданні правопорушник свою вину у скоєному визнав. Крім цього, вина правопорушника стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 117680 та іншими матеріалами справи. Провадження в адміністративній справі за ст. 124 КпАП України відносно ОСОБА_3 закрито в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.
Вважає, що оскільки ОСОБА_3 керував службовим автомобілем ТзОВ «УМС Поліестер», то шкода підлягає стягненню з юридичної особи. На підставі викладеного просив позовні вимоги задоволити та стягнути з відповідача 383 962, 62 грн. матеріальної шкоди. Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити.
Позиція відповідача ТзОВ «УМС Поліестер»: представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , вважає такі безпідставними, про що подав до суду відзив на позовну заяву. Зазначає, що дійсно автомобіль Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ТОВ «УМС Поліестер» на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 28.03.2012 року. Актом приймання-передачі транспортного засобу №02 від 04.09.2012 року на виконання Наказу №51/1 від 03.09.2012 вказаний транспортний засіб був переданий у користування керівнику відділу продажу ТОВ «УМС Поліестер» ОСОБА_7 з метою виконання ним своїх трудових обов'язків. Водночас, громадянин ОСОБА_3 , який перебував за кермом автомобіля Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , під час скоєння ДТП ніколи не був співробітником ТОВ «УМС Поліестер» та не перебував з товариством у договірних правовідносинах. Крім того, ТОВ «УМС Поліестер» ніколи не надавало ОСОБА_3 права користування та/або володіння на будь-якій правовій підставі автомобілем Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 . Також зазначає, що датою ДТП є 20.11.2016 року, тобто вихідний день, а згідно правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «УМС Поліестер» субота та неділя є неробочими днями. Вважають, що ОСОБА_7 самовільно, без будь-яких правових підстав та без погодження з ТОВ «УМС Поліестер» допустив до керування автомобілем сторонню особу. На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позиція третьої особи ОСОБА_3 : третя особа та його захисник в судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечили, вважає, що він не має відношення до вищевказаного транспортного засобу. ОСОБА_7 попросив його переїхати автомобілем на постійне місце паркування, оскільки останній погано себе почував. Рухаючись по дорозі Київ-Чоп поблизу с. Солонка під час обгону автомобіль занесло та винесло на смугу зустрічного руху де відбулось зіткнення з автомобілем марки Honda Accord НОМЕР_2 . Вважає, що він не є відповідальною особою за завдану шкоду внаслідок ДТП. Також зазначають, що звіт №906/17 про оцінку автомобіля від 17.05 2017 року не підтверджує розмір матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 20.11.2016 року. На підставі викладеного вважають, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
14.12.2017 року ухвала про відкриття провадження у справі; 10.02.2018 року попередній розрахунок суми судових витрат; 16.02.2018 року відзив на позовну заяву; 27.03.2018 року заперечення на відзив на позовну заяву; 28.03.2018 року заява в порядку ст. 49 ЦПК України; 16.04.2018 року заперечення на відзив; 02.05.2018 року клопотання в порядку ст. 43 ЦПК; 02.05.2018 року клопотання про призначення експертизи та витребування доказів; 05.06.2018 року заява про відкладення розгляду справи; 16.11.2018 року ухвала про витребування доказів;21.02.2019 року клопотання про відкладення розгляду справи; 19.04.2019 року ухвала про призначення судової авто товарознавчої експертизи; 30.05.2019 року клопотання експерта; 06.08.2019 року клопотання про відкладення розгляду справи; 12.09.2019 року клопотання експерта; 22.10.2019 року висновок експерта; 10.12.2019 року ухвала про поновлення провадження у справі; 10.12.2019 року ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 29.10.2020 року ухвала про привід свідка; 17.12.2020 року клопотання про відкладення розгляду справи; 28.12.2020 року матеріали щодо виконання ухвали про привід.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
20.11.2016 р. біля 16 год. на 552 км. + 580 м. а/д Київ - Чоп поблизу села Солонка Пустомитівського району Львівської області водій автомобіля Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , проявив неуважність до дорожньої обстановки, не реагував на її зміну, під час вибору безпечної швидкості руху не врахував дорожньої обстановки та стан транспортного засобу щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перед початком обгону не переконався, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані та, що після обгону зможе не створювати перешкоди транспортному засобу, який він обганяє та повернутися на займану смугу, порушив п. 2.3б; 12.1; 14.2 (в, г) Правил дорожнього руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Honda ACCORD д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , в якому як пасажир перебувала ОСОБА_5 . Внаслідок ДТП автомобіль Honda ACCORD отримав пошкодження.
28.01.2017 року постановою слідчого СВ Пустомитівського ВП Франківського ВП ГУНП у Львівській області закрито кримінальне провадження №12016140270002523, матеріали справи направлені для притягнення водія ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
10.03.2017 року постановою Залізничного районного суду м. Львова по справі №462/975/17, провадження відносно ОСОБА_3 закрито в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. В судовому засіданні правопорушник вину у вчиненому правопорушенні визнав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, згідно якої юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.
Пленум ВСС України в п. 6 постанови від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», роз'яснив:
«Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).»
Відповідачем не заперечується і знаходить своє підтвердження доказами, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 28.03.2012 року автомобіль
Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_1 , належить ТОВ «УМС Поліестер».
Актом приймання-передачі транспортного засобу №02 від 04.09.2012 року на виконання Наказу №51/1 від 03.09.2012 року вказаний транспортний засіб був переданий у користування керівнику відділу продажу ТОВ «УМС Поліестер» ОСОБА_7 з метою виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
За загальними правилом частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Така конструкція цивільно-правової відповідальності надає потерпілому можливість більш ефективно та оперативно захистити свої права та інтереси.
Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.
Суд, дослідивши повно та всебічно матеріали цивільної справи, встановивши, що шкоду завдано внаслідок ДТП, що сталася з вини ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом, належним на праві власності ТОВ «УМС Поліестер», дійшов висновку про її відшкодування саме товариством.
Наявна в матеріалах справи пояснювальна записка ОСОБА_7 від 22 листопада 2016 року не підтверджує факт незаконного заволодіння ОСОБА_3 автомобілем.
Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості з яких вбачається, що керівник відділу продажу ОСОБА_7 , призначений відповідальним за використання службового автотранспорту на підприємстві, не повідомив керівництво про використання службового автомобіля без отримання шляхового листа у вихідний день в особистих потребах. Відомості про звернення відповідальних осіб товариства до правоохоронних органів щодо незаконного заволодіння автомобілем підприємства у матеріалах справи відсутні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , підтвердив, що він на правовій підставі, згідно наказу 55/1 від 03.09.2012 року користується службовим автомобілем Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_1 . 20.11.2016 року забираючи вказаний автомобіль з попереднього місця зустрічі для постановки автомобіля на постійне місце паркування відчував себе погано та допустив до керування ОСОБА_3 рухаючись по дорозі Київ- Чоп поблизу с. Солонка обганяючи автомобіль, їх транспортний засіб занесло і відбулось зіткнення з автомобілем Honda ACCORD д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що представником відповідача не надано належних та допустимих доказів неправомірного заволодіння працівником товариства ОСОБА_7 транспортним засобом, який передав право його керування ОСОБА_3 тому дані факти є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, та додаткового правового аналізу не потребують.
З цих підстав суд приходить до переконання, що в даному випадку шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який на відповідній правовій підставі коритсувався автомобілем, належним роботодавцю на праві власності, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 28 лютого 2018 року у справі № 759/4049/16-ц.
Відповідно до статті 1194 ЦК, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
В серпні 2017 року страховою компанією позивачу ОСОБА_1 відшкодовано матеріальну шкоду у розмірі 100 000 грн. відповідно до страхового полісу АІ9432273.
Згідно висновку експерта № 9/689 від 11.10.2019 року, який складено судовим експертом Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Яровим О.Д. вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки Honda ACCORD д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП яке відбулось 20.11.2016 року становить 453 285, 30 грн.
Згідно звіту №906/17 про оцінку автомобіля Honda ACCORD д.н.з. НОМЕР_2 проведеного оцінювачем «Експерт-Сервіс» ОСОБА_6 вартість працездатних та ліквідних складових вказаного автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та коефіцієнту ліквідності за мінусом вартості робіт по їх демонтажу та вартості металобрухту складових, які залишилися, складає 167 931, 72 грн.
Враховуючи те, що розмір матеріального збитку за пошкодження автомобіля позивача, згідно висновку експерта визначено у розмірі 453 285, 30 грн., зважаючи на те, що позивачу страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 100 000 грн., а також те, що вартість автомобіля у пошкодженому після ДТП стані, становить 167 931, 72 грн. та такий позивачем відчужено, що унеможливлює передачу залишків такого відповідачу, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі 185 353, 58 грн., що становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди та отриманою страховою виплатою і вартістю пошкодженого транспортного засобу, який відчужено (453 285, 30 грн. - 100 000 грн. - 167 931, 72 грн. = 185 353, 58 грн.).
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог в розмірі 1 853, 53 грн.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 161, 170, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УМС ПОЛІЕСТЕР'на користь ОСОБА_1 185 353, 58 грн. завданої матеріальної шкоди.
Сятгнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УМС ПОЛІЕСТЕР» на користь ОСОБА_1 1 853, 53 грн. суму сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ТзОВ «УМС ПОЛІЕСТЕР», 03083, м. Київ вул. Пирогівський шлях, 34.
Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 31.03.2021 року.
СуддяД. А. Кукса