Справа№ 953/1163/21
н/п 3/953/900/21
"14" квітня 2021 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова у складі: Садовський К.С., розглянувши адміністративні матеріали направлені з Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого приватним підприємцем, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
14.01.2021 о 12.00 год. ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Раєвських, 13, ТЦ біля ст.м. Барабашово, в торгівельному об'єкті 10.04.78 здійснив господарську діяльність з продажу електроінструменту, чим порушив п. 4 п.п. 3 Постанову Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, судом вживались заходи щодо своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду, шляхом направлення йому смс-повістки про виклик до суду.
Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З огляду на вказане, суд розглядає справу у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико - санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS - CoV-2», на усій території України з 12 березня 2020 року, встановлено карантин, який на даний час не скасовано.
Відповідно до п.п. 4 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (в редакції, яка діяла на час вчинення правопорушення), додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р. на території України забороняється: приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, підтверджується матеріалами справ про адміністративні правопорушення в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 068791 від 14.01.2021; фотокартками, залученими до матеріалів справи, на яких зображений торгівельний павільйон № НОМЕР_2 , який відкритий для прийняття відвідувачів; витягом з реєстру про реєстрацію ОСОБА_1 як приватного підприємця одним з видів діяльності якого є роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.
У зв'язку з вищевикладеним, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність за кожне з адміністративних правопорушень, не встановлені.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати до правопорушника адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 44-3 КпАП України у вигляді штрафу.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст. 40-1, ст. 44-3 КУпАП, ст.ст. 275-280, 283-287 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач: УК Київськ/м.ХарКиївський/21081100, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA928999980314020542000020649, кодкласифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: сплата штрафу).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови, через Київський районний суд м. Харкова.
Строк пред'явлення постанови до виконання складає три місяці.
Суддя К.С. Садовський