Справа№ 953/11031/20
н/п 2-а/953/13/21
"13" квітня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Божко В.В., при секретарі Андрющенко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області (м. Харків, вул. Шевченка, 315а), інспектора 1 взводу 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Денисенко Дмитра Сергійовича (м. Харків, вул. Шевченка, 315а) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
13.07.2020 до Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідачів - Управління патрульної поліції в Харківській області, інспектора 1 взводу 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенанта поліції Денисенко Дмитра Сергійовича, в якому позивач просить визнати дії інспектора протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 578152 від 30.06.2020, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 27.08.2020 року було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду даної справи.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 30.06.2020 інспектором 1 взводу 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Денисенко Д.С. було винесено постанову серії ДП18 №578152 від 30.06.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.9 ст. 133-1 КпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Відповідно до тексту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz н.з. НОМЕР_1 , Харківській області та здійснював перевезення пасажирів, при цьому не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв т.з. та перевезення без проведення передрейсового контролю тех. стану відповідальність за дане правопорушення передбачена ч.9 ст.133-1 КпАП України. Позивач з даною постановою не згодний, вважаючи її такою, що не відповідає дійсності, вимогам закону, зазначає, що за відсутності порушень правил дорожнього руху в діях особи, дана постанова винесена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративного стягнення, оскільки йому не роз'яснено права, не повідомлено про час та місце розгляду справи, постанова ґрунтується на неповному, необ'єктивному і не всебічному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення ним ПДР України, без дослідження доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому вищевказана постанова підлягає скасуванню.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача - адвокат Найда С.С. подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву та заперечень по суті даного позову до суду не надавав.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що інспектором 1 взводу 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Денисенко Д.С. було винесено постанову серії ДП18 №578152 від 30.06.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz н.з. НОМЕР_1 , Харківській області та здійснював перевезення пасажирів, при цьому не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв т.з. та перевезення без проведення передрейсового контролю тех. стану відповідальність за дане правопорушення передбачена ч.9 ст.133-1 КпАП України. (а.с. 10)
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Позивач зазначає, що відповідач упереджено розглядав справу, з порушенням його прав та процесуальних норм, притягнув до відповідальності не за тією нормою, що передбачає відповідальність за не ввімкнення показчика повороту, без врахування пояснень позивача, після надання аосвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ, за відсутності доказів, що підтверджують його винність в порушенні ПДР України. Заперечень, доказів на спростування даної інформації відповідачем до суду не надано.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП).
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно ч. 1 ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, пункти 1 та 2 розділу III якої передбачають: справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, вимога позивача про визнання дій інспектора та оскаржуваної постанови протиправними не підлягає розгляду місцевим загальним судом, як адміністративним, в порядку ст.286 КАС України, тому задоволенню не підлягає.
Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
В зв'язку з чим постанова серії ДП18 №578152 від 30.06.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.9 ст. 133-1 КпАП України, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. підлягає скасуванню.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України.
Керуючись ст. ст.2, 6-10,77, 205, 229, 241-246,255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ДП18 №578152 від 30.06.2020 року, винесену інспектором 1 взводу 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області лейтенантом поліції Денисенко Дмитром Сергійовичем (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) про притягнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, якою було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., закрити провадження у даній справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: В. В. Божко