Справа № 953/6908/21
н/п 1-кс/953/3621/21
"15" квітня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221130000343 від 11.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -
13.04.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221130000343 від 11.04.2021 про накладення арешту майна, а саме на розкладний ніж, вилучений у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході огляду місця події 11.04.2021 в період часу з 04.05 до 04.12.
В обґрунтування клопотання зазначає, що в провадженні СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221130000343 від 11.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, за фактом того, що 11.04.2021 близько 03.15 до ХРУП № 1 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що в ресторані «Мафія», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Я.Мудрого, 37, відбувається бійка 5-6 чоловік, в результаті якої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді різаних поранень стегна та грудної клітини.
11.04.2021 в період часу з 04.05 до 04.12 проведений огляд місця події поблизу будинку № 37 по вул. Я. Мудрого в м. Харкові, в ході якого у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був вилучений добровільно ним наданий розкладний ніж, яким, з його слів, він наніс тілесні ушкодження. Таким чином, за результатами вказаного вище огляду, були отримані належні докази вказаної вище протиправної злочинної діяльності, які підтверджують фактичні дані встановлені під час розслідування цього провадження, інформація про що зазначена вище. Враховуючи викладене, є необхідність у накладенні арешту на ці речі з метою збереження речових доказів і позбавлення права при розслідуванні провадження на його відчудження, розпорядження та користування цим майном, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Накладення арешту також необхідне і з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення та відчудження.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання просив задовольнити. Його неявка, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання слідчого не заперечує.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено та як вбачається зі змісту витягу з ЄРДР № 12021221130000343, що слідчим відділом Харківського районного управління поліції №1 головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12021221130000343 від 11.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
Згідно протоколу огляду місця події, 11.04.2021 р. проведено огляд, під час якого у ОСОБА_5 був вилучений та добровільно ним наданий розкладний ніж.
Постановою слідчого СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 від 12.04.2021 року вказаний розкладний ніж визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021221130000343 від 11.04.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно п. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Враховуючи, що майно було вилучено 11.04.2021 року, клопотання про накладення арешту направлено до суду рекомендованим поштовим відправленням 12.04.2021 року, тобто у передбачений кримінальним процесуальним законодавством строк, таким чином стороною обвинувачення дотримано вимоги ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221130000343 від 11.04.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на розкладний ніж, вилучений у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході огляду місця події 11.04.2021 в період часу з 04:05 год. до 04:12 год.
Місцем зберігання арештованого майна, відповідно до порядку, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», визначити камеру схову Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.
Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя -