Справа № 953/6624/21
н/п 2-а/953/263/21
про залишення адміністративного позову без руху
"13" квітня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М., дослідивши адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Чухраєва Надія Сергіївна, до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (61033, м. Харків, вул. Шевченко, 315-а) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
09.04.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чухраєва Н.С, до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, у якому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 684172 від 20.01.2021, передбачене ч.8 ст.121 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 09.04.2021, визначено головуючого суддю у справі: Лисиченко С.М.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України з наступних підстав.
Приписами ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положенням ст. 268 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Тобто, КАС України зокрема визначено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, з доданих до позовної заяви документів вбачається, що спірна постанова була прийнята відповідачем та вручена позивачу 20.01.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом 09.04.2021.
Разом з тим, позивачем до суду не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а також доказів поважних причин пропуску строку.
Крім того, в порушення ч.3 ст.161 КАС України, позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказана постанова набрала законної сили з дати її прийняття.
Однак, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18.03.2020, розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення повинен складати 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2021 року складає 2270,00 грн.
Враховуючи положення ч.3 ст. 6 Закону України « Про судовий збір», позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18.03.2020, розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення повинен складати 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454 грн. Судовий збір сплачується на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, які вказані в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ki.hr.court.gov.ua (адреса сайту суду http://court.gov.ua/sud2018/), та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду: заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із належним чином засвідченими доказами поважних причин пропуску строку звернення до суду; документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 454 грн.00 коп.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані недоліки поданої позовної заяви в строк, наданий судом.
Керуючись ст. 160-161, 169, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Чухраєва Надія Сергіївна, до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (61033, м. Харків, вул. Шевченко, 315-а) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати позивачу 7-денний строк з моменту отримання ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недолік позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде вважатися неподаною та повернута йому.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Лисиченко