Справа № 638/14950/20
н/п 2-а/953/101/21
12 квітня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Медведєвої Я.А.,
розглянувши в залі суду в м.Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа інспектор роти № 6 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Ковальов Сергій Олександрович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом про визнання протиправною та скасування постанови ЕАМ №3337636 від 25.10.2020 у справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю в діях пскладу правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що постановою інспектора лейтенанта поліції Ковальова С.О. 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області серії ЕАМ № 3337636 від 25.10.2020 його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн за ч.1 ст.122 КУпАП за фактом того, що 25.10.2020 о 15-39 години в селище Травневе, дорога М03 448 км., він керуючи транспортним засобом Chevrolet Nubira, р.н. НОМЕР_1 , здійснив перевищння швидкості на 28 км/год у населенному пункті, де дозволена швидкість 50 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. Вказаний технічний засіб, за допомогою якого здійснювалося вимірювання швидкості - пристрій 000755. Крім того, зазначив, що в постанові не вказано технічний засіб, а вказано пристрій, за допомогою якого здійснювалося вимірювання швидкості. Вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Штих Т.В. від 23.11.2020 справу передано для розгляду до Київського районного суду м. Харкова.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020 справа розподілена судді Лисиченко С.М.
Ухвалою суду від 24.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Позивач в установлений судом строк усунув недоліки позовної заяви, про що 26.01.2021 подана відповідна заява.
Ухвалою суду від 28.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
23.02.2021 самопредставником Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції - Рвачовим О.О. подано відзив на позовну заяву, в якому представник повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позову з наступних підстав. Перевищення швидкості руху позивачем підтверджується даними з приладу TruCAM, на відеозаписі з вказаного приладу видно номерний знак автомобіля під керуванням позивача та зафіксовано швидкість руху, яка становила 78 км/год. Крім того, вказав, що підтвердження факту перевищення позивачем швидкості руху саме в межах населеного пункту є дані з приладу TruCAM, де зазначено географічні координати с. Травневе Харківської області. Також вказав, що розміщення с. Травневе Харківської області з адресною прив'язкою дорожніх знаків на 448+090/448+992 км. автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський підтверджується у відповіді Служби автомобільних доріг у Харківській області за № 1290/05 від 14.06.2019. Інформація щодо місць проведення фіксації порушень ПДР оприлюднена у ЗМІ та розміщена на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції. Крім того, Рвачов О.О. вказав, що в постанові серії ЕАМ № 3337636 від 25.10.2020 міститься посилання на технічний засіб, за допомогою якого було здійснено фіксацію правопорушення, вчиненого позивачем.
26.03.2021 позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем не надано жодного доказу про те, що дорожній знак населений пункт «Травневе» встановлений згідно з ДСТУ-4100:2014. Крім того, позивач вказує, що дорожній знак був закритий одним із вантажних автомобілів, які рухалися праворуч від нього та останній не міг бачити дорожній знак 5.45 «Травневе». Також, позивач наголошує на тому, що фотознімок з приладу TruCAM ТС000755, скріншот з відеоматеріалу приладу TruCAM та оптичний диск з місця події не відповідають вимогам ст. 99 КАС України і не підпадають під визначення електронних доказів, оскільки мають бути засвідчені електронним цифровим підписом. Вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що прийнята без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
06.04.2021 у судовому засіданн позивач не заперечував факту того, що 25.10.2020 він, керуючи автомобілем допустив перевищення швидкості руху на 28 кмг в населеном пункті " Травневе", дорога 448 км.М.03. Але, вважає, що поліцейський під час складання спірної постанови не врахував те, що в порушення ПДР, знак п.5.45 "Початок населенеого пункту" Травневе встановлений не на фактичній межі забудови та не дублювався , що і стало причиною руху його автомобіля зі швидкістю, яка перевищувала 50 км/г. Враховуючи зазначене, а також обставини, зазщначені у позові прохав вимоги задовольнити у повному обсязі.
06.04.2021 у судовому засіданні представник відповідача Рвачов О.О. проти задоволення позову заперечував, посилаючи на підстави зазначені у відзиву на позов. В обгрунтування своїх заперечень, зокрема, дотримання вимог та правил щодо розміщення дорожних знаків, надав суду відповідь Служби автомобільних доріг у Харківській області №290\05 на запит з додатками, зміст яких містмить данні щодо місць встановлення дорожніх знаків 5.45 "Початок населеного пункту" та 4.46 "Кінець населеного пункту", які розміщені на автомобільних дорогах М-03. Прохав у задоволені позову відмовити.
Позивач в судове засідання, призначене на 12.04.2021, не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Представник відповідача Рвачов О.О. в судове засідання, призначене на 12.04.2021, не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Згідно ч астини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕАМ № 3337636 від 25.10.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі вбачається, що 25.10.2020 о 15-35 годин в п. Травневе, дорога 448 км. М03, позивач керуючи транспортним засобом у населеному пункті, де максимально допустима швидкість руху 50 км. на годину перевищив швидкість на 28 км/год. Пристрій 000755. Чим порушив п. 12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України "Про дорожній рух".
Статтею 1 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; не створювати перешкод для проїзду спеціалізованого санітарного транспорту бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, який рухається з включеними проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом; у випадках, визначених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як встановлено пунктом 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, порушення визначеного п. 12.4 ПДР обмеження швидкості руху, встановлено відповідачем за допомогою відповідного технічного засобу TruCAM ТС000755.
На підтвердження вчинення позивачем порушення п.12.4 ПДР відповідачем надано до матеріалів справи відеозапис та фотографію, зроблені за допомогою приладу лазерного вимірювача швидкості TruCAM серійний номер ТС000755 (а.с.60,61,66).
Так, на вказаних відеозаписі та фотографії, зроблених за допомогою приладу TruCAM серійний номер ТС000755, зафіксовано рух транспортного засобу Chevrolet Nubira, р.н. НОМЕР_1 , зі швидкістю 78 км/год, при встановленому ліміті швидкості 50 км/год, та зазначено дату і час фіксації: 25.10.2020 о 15-24 годин.
Також на фотознімку зафіксовано місце руху автомобіля Chevrolet Nubira, р.н. НОМЕР_1 - географічні координати місця здійснення правопорушення: географічна широта: 49° 57' 21.82" N і географічна довгота: 35° 49' 10.29" E. При перенесенні вказаних координат за допомогою загальнодоступних карт Google Maps судом апеляційної інстанції встановлено, що прилад знаходився в межах населеного пункту с. Травневе. При цьому, як вбачається із вказаного фотознімку, відстань від приладу до автомобіля, яким керував позивач становила 247 м, а відтак і сам автомобіль позивача знаходився в межах населеного пункту.
Крім того, факт руху позивача в межах населеного пункту підтверджується також наявною в матеріалах справи інформацією Служби автомобільних доріг у Харківській області від 14.06.2019 щодо місць встановлення дорожніх знаків 5.45 "Початок населеного пункту" та 5.46 "Кінець населеного пункту", які розміщені на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, з якої вбачається, що дорожні знаки, які визначають початок та кінець населеного пункту, зокрема, розташовані на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, в межах с. Травневе з адресною прив'язкою км. 448+090 та км. 448+992 (а.с.64 на звороті).
Позивачем не надано доказів, які б вказували на відсутність вказаних знаків на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, в межах с. Травневе з адресною прив'язкою км. 448+090 та км. 448+992 на момент винесення оскаржуваної постанови, або розміщення їх з порушенням правил, передбачених діючим законодавством, навпаки, у додатках до позовної заяви міститься роздруківка, на якій зображено знак 5.45 «Травневе» (а.с.37).
Суд вважає за необхідне зазначити, що відомості про технічний засіб, яким зафіксовано правопорушення, - TruCAM серійний номер ТС000755, у відповідності до п. 4 ч.2 ст.283 КУпАП, внесені до оскаржуваної постанови. Зокрема, після опису обставин вчиненого правопорушення у постанові зазначено серійний номер приладу 000755.
Доводи позивача про те, що дані з приладу TruCAM серійний номер ТС000755 не можна вважати належними доказами, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За визначенням, наведеним у ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Суд зазначає, що у спірних відносинах предметом доказування є встановлення факту наявності або відсутності факту правопорушення в діях позивача п.12.4 ПДР України обмеження швидкості руху.
Відповідач, стверджуючи про вчинення позивачем вказаного правопорушення посилається на відеозапис, зроблений за допомогою відповідного технічного засобу TruCAM серійний номер ТС000755.
Згідно зі ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/20579 від 01.12.2020, виданим Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ»), в якому зазначено, що за результатами перевірки лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 № ТС000755, виробник Laser Technology Inc., США відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, діапазон вимірювань швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах 2 км/год. Строк дії вказаного свідоцтва до 01.12.2021 (а.с.67).
Згідно з копією листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Щодо надання інформації з питань метрології та технічного регулювання» прилади «ТruCAM», які введено в експлуатацію з 2012 року по 2015 рік, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки (а.с.69-71).
Крім того, можливість використання виробу TruCам LTI 20/20 виробництва Laser Technology Inc. підтверджена експертним висновком від 27.09.2018 № 04/02/03/-3008, виданим Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якому зазначено, що в об'єкті експертизи правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечено конфіденційність, цілісності та автентичності зареєстрованих даних. Строк дії вказаного експертного висновку до 27.09.2021 (а.с.72).
Згідно з додатком до вказаного експертного висновку, в якому перелічено номери зразків об'єкта експертизи, на які розповсюджується дія експертного висновку, включено виріб з серійним номером ТС000755 (а.с.73).
На підставі викладеного, суд зазначає, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 зареєстрований в Державному реєстрі транспортних засобів вимірювальної техніки та дозволений для використання на території України, а прилад TruCam LTI 20/20 з серійним номером ТС000755 пройшов періодичну повірку, сертифікат якої був чинним станом на дату винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, суд приходить до висновку, що свідоцтво про повірку № 22-01/20579 від 01.12.2020 є свідченням належної повірки того приладу, яким зафіксований рух автомобіля позивача 14.09.2020, та вважає, що показання приладу TruCam LTI 20/20 з серійним номером ТС000755 є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення п.12.4 ПДР у розмінні 73-75 КАС України.
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про те, що вчинення позивачем порушення п.12.4 ПДР підтверджено належними і допустимими доказами.
Суд зауважує, що позивач не заперечує самого факту руху зі швидкістю 78 км/год на автомобільній дорозі М-03 (Київ-Харків-Довжанський), однак, вважає, що оскільки факт вчинення ним порушення не зафіксовано належним чином, а також те, що він був позбавлений побачити знак 5.45 при в"їзді в населений пункт, у зв"язку з тим, що він розміщенний з порушенням правил, передбаченими діючим законодавством, постанова про накладення на нього адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Разом з тим, твердження позивача про те, що під час фіксації приладом 000755 позивач не бачив знаку 5.45 «Травневе», вважав, що автомобіль перебував поза межами населеного пункту - с. Травневе, тому рух зі швидкістю 78 км/год не є порушенням п.12.4 ПДР, суд вважає необґрунтованими, оскільки географічні координати, зафіксовані приладом TruCam, свідчать про рух позивача з вказаною швидкістю саме в межах зазначеного населеного пункту.
Крім того вказані доводи спростовуються даними, що містяться у вищезазначеному листі Служби автомобільних доріг № 290/09 та додатку до нього.
Доводи позивача з приводу неможливості застосування в якості доказу вчинення ним адміністративного правопорушення наданого відповідачем відеозапису з огляду на незасвідчення останнього електронним цифровим підписом, як того вимагає ч.1 ст. 99 КАС України, суд відхиляє, оскільки, як зазначено вище, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП встановлено судом з наявних в матеріалах доказів у їх сукупності, серед яких, зокрема, фотознімок з приладу TruCam LTI 20/20 №ТС000755, копія якого завірена належним чином та в силу приписів ст.ст. 73, 74 КАС України є належним та допустимим доказом. На відеозаписі, який на думку позивача є недопустимим доказом, зафіксовано інформацію, яка є тотожною тій, що відображена на вказаному фотознімку.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» ("O'Halloran and Francis v. the United Kingdom") будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Отже, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України, не розраховуючи на те, що факт вчинення правопорушення не буде належним чином зафіксований.
Факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач діяв на підставі, та в межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 284 КУпАП встановлено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Суд зазначає, що під час розгляду даної справи судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача в порушенні КУпАП, а перевіряються дії відповідача щодо прийняття певного рішення, тобто питання протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що повноваження вирішувати питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належать виключно органу (посадовій особі), що уповноважені розглядати такі справи. Адміністративний суд не може підміняти такий орган (посадову особу), та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу (посадової особи).
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду від 08.04.2020 у справі № 337/346/17 (К/9901/22443/18).
Отже, в межах розгляду даної справи у суда відсутність правові підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за результатами розгляду якої винесена спірна постанова.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Кожна сторона повиннав довести ті обставини , на яких грунтуються її вимоги та запереченя. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, діїх чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на вищевикладене, за таких обставин суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.2 ,3, 77, 94, 139, 143, 242-246, 250, 255, 286 КАС України, ст. 9, 33, ч.8 ст.121, 222, 251, 258, 280, 283, КУпАП, п. 12.4 Правил дорожнього руху України, ст.19 Конституції України суд,-
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3337636 від 25 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа інспектор роти № 6 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Ковальов Сергій Олександрович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - без задоволення.
З урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця перебування: АДРЕСА_2 ;
Відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3;
Третя особа - інспектор 2 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департамент патрульної поліції лейтенант поліції Ковальов Сергій Олександрович, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-а.
Повний текст рішення складений "12" квітня 2021 року.
Суддя С.М. Лисиченко