Справа № 638/176/21
Провадження № 2/638/135/21
15 квітня 2021 року
Дзержинський районний суду м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю секретаря судового засідання позивача представника відповідача - ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про надання строку на примирення по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу,-
12 січня 2021 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2021 року заяву ОСОБА_6 про залишення позову в частині визначення місця проживання дитини без розгляду задоволено. Позов в частині позовних вимог про визначення місця проживання дитини залишено без розгляду.
10 березня 2021 року представник відповідача надав до суду заяву про надання строку для примирення тривалістю шість місяців.
В судовому засіданні позивач - ОСОБА_6 категорично заперечувала проти надання строку для примирення, вважає, що примирення не можливе, оскільки шлюбно-сімейні відносини фактично припинені з 2019 року, сторони однією сім'єю не проживають, будь-які спроби примирення не нададуть результатів, між сторонами постійно виникають конфлікти, подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. Намір відновлення подружніх відносин відсутній. Зважаючи на що, ОСОБА_6 просила суд у задоволенні заяви про надання строку на примирення відмовити.
Представник відповідача - ОСОБА_4 заяву про надання строку на примирення підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що відповідач станом на цей час перебуває у іншій країні, не має можливості приїхати до України, проте намагається отримати візу з метою приїзду до України, спілкування в родиною та відновлення подружніх стосунків.
Дослідивши матеріали справи та пояснення позивача та представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до ст. 111 Сімейного Кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд зазначає, що наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення. При цьому надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком, що узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного суду № 442/6319/16-ц від 30 травня 2019 року.
Примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Зазначений вище правовий висновок висловлений в постанові Верховного Суду України від 26 листопада 2018 року по справі № 761/33261/16-ц.
Провадження в справі відкрито 28 січня 2021 року, однак за цей час примирення між сторонами не відбулось. До суду дані про вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на примирення з позивачем, не надані.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що з літа 2019 року позивач з дитиною перебуває на території України, що підтверджує надані позивачем пояснення щодо припинення шлюбно-сімейних відносини.
Таким чином, з огляду на те, що позивач категорично заперечував проти надання строку на примирення та вважав збереження шлюбу неможливим, суд дійшов висновку, що надання подружжю строку для примирення, всупереч бажанню позивача, суперечитиме закону та моральним засадам суспільства, оскільки примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених фактичних взаємовідносин подружжя, підстави для надання терміну для примирення відсутні, оскільки сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально, збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування ст. 111 Сімейного Кодексу України та надання сторонам строку для примирення.
Керуючись ст. 111 СК України, ст. 258-260 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про надання строку на примирення по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Поволяєва