Справа № 375/111/21
Провадження № 2/375/251/21
15 квітня 2021 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі :
головуючої судді Чорненької О.І.
при секретарі судового засідання Киричок В.В.,
за участю представника позивача Калікіної Г.К.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство", код ЄДРПОУ 00992119, юридична адреса: 09130, Київська область, Білоцерківський район, с. Дрозди, урочище "Товста", квартал 50, до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа: Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ 04358997, зареєстрованої за адресою: 09601, Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 2 про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок незаконного вирубування дерев, -
Представник позивача - директор Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" Вітряк А.В., звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області збитки, заподіяні порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, у розмірі 4442,97 гривень, та стягнути на користь Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» сплаченого, при поданні позовної заяви, судового збору у розмірі 2270 гривень.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 07 грудня 2020 року в адміністративних межах Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області працівниками ДП "Білоцерківське лісове господарство" був затриманий ОСОБА_1 , який скоїв самовільну порубку трьох дерев породи акація в кварталі 82, виділ 24 Сухоліського лісництва Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство».
За вказаним фактом провідним інженером з охорони та захисту лісу Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» Хоменком О.Ю. відносно ОСОБА_1 був складений протокол № 000077 від 07 грудня 2020 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаче6ного статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За наслідками розгляду зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Діями ОСОБА_2 , які проявились у самовільній порубці дерев, завдано шкоди лісовим насадженням на загальну суму 4442,97 гривень. Розрахунок завданої шкоди здійснено з урахуванням Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665 (зі змінами) та підтверджено копіями польової перелікової відомості, розрахунком шкоди, що додаються до позовної заяви.
Ухвалою Рокитняннського районного суду від 22 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02 квітня 2021 року.
02 квітня 2021 року до Рокитнянського районного суду надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату у зв'язку з неможливістю його прибуття до суду.
У зв'язку з цим, проведення підготовчого судового засідання у справі було відкладено на 16 годину 15 квітня 2021 року.
У підготовчому судовому засіданні предстиавник позивача - Калікіна Г.К., яка діє на підставі довіреності серії НМК № 519197 від 24 листопада 2020 року, поданий підприємством позов підтримала в повному обсязі та просила його задоволити.
Відповідач - ОСОБА_1 , заявлений до нього позов про відшкодування завданих його діями збитків лісовому госпордарству визнав повністю, та не заперечував проти постановлення рішення по суті у підготовчому судовому засіданні.
Представник позивача також не заперечувала проти постановлення судом рішення по суті позову у підготовчому судовому засіданні.
Предвстаник третьої особи - Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, до суду не з'явився, на томість подав заяву про розгляд справи у його відсутність. При вирішенні спору по суті покладаються на розсуд суду та на наявні матеріали і докази.
Суд, дослідивши письмові докази надані позивачем, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
07 грудня 2020 року в адміністративних межах Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області працівниками ДП "Білоцерківське лісове господарство" був затриманий ОСОБА_1 , який скоїв самовільну порубку трьох дерев породи акація в кварталі 82, виділ 24 Сухоліського лісництва Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство».
За вказаним фактом провідним інженером з охорони та захисту лісу Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» Хоменком О.Ю. відносно ОСОБА_1 був складений протокол № 000077 від 07 грудня 2020 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаче6ного статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За наслідками розгляду зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень, що підтверджується копією постанови про накладення адміністративного стягнення від 07 грудня 2020 року за № 000077.
Діями ОСОБА_2 , які проявились у самовільній порубці дерев, завдано шкоди лісовим насадженням на загальну суму 4442,97 гривень. Розрахунок завданої шкоди здійснено з урахуванням Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665 (зі змінами) та підтверджено копіями польової перелікової відомості, розрахунком шкоди, що додаються до позовної заяви.
Згідно з вимогами Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України від 31 серпня 2010 року № 262, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2010 року за № 863/18158, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 49, 63-70, 73, 75, 77, 188'5 КУпАП, розглядаються посадовими особами органів лісового господарства, зазначеними в частині другій статті 241 КУпАП, за місцем вчинення правопорушення.
Враховуючи положення вищевказаної Інструкції, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , було вручено протокол № 000077 від 07 грудня 2020 року, із зазначеною датою, місцем та часом розгляду справи про адміністративне правопорушення, на якому він проставив особистий підпис. Постанова про накладення адміністративного стягнення від 07 грудня 2020 року № 000077, також, була вручена під особистий підпис ОСОБА_1 . Однак, шкода, завдана в результаті вчинення адміністративного правопорушення в добровільному порядку відшкодована не була.
Таким чином, позивачем вжито відповідні дії для досудового врегулювання спору.
Згідно із вимогами статті 7 Лісового кодексу України, ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до статті 8 Лісового кодексу України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
Згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України (далі - ЛКУ): «До здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, що до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується лланово-картографічними матеріалами лісовпорядкування».
За планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, земельні ділянки в кварталі 82, виділі 24 Сухоліського лісництва відносяться до земель лісогосподарського призначення і в цілому є землями державного лісового фонду.
Окрім того, право позивача на користування земельними лісовими ділянками підтверджується Проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Білоцерківське лісове господарство» Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.
Згідно зі статтею 24 Лісового кодексу України права власників лісів, лісокористувачів та громадян охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами; збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.
Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону; відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників (частина перша, пункт 1 частини другої статті 105 Лісового кодексу України).
Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Приписами статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» також передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність; застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також має право на захист свого інтересу, який не суперечить іагальним засадам цивільного законодавства; способом захисту цивільних прав та інтересів ноже бути, зокрема, відшкодування майнової та моральної (немайнов'ої) шкоди.
Згідно з частинами першою та другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками є, зокрема, втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, за якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За роз'ясненням, викладеним у пункті 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкбди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди слід довести такі факти як: неправомірність поведінки особи; вина завдавана шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх цих умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди; відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. При цьому у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавана шкоди (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 364/1080/16-ц).
З огляду на наведене, матеріальна шкода в розмірі 4442 гривні 97 копійок, заподіяна внаслідок знищення (порубки) трьох дерев породи акація неправомірними діями ОСОБА_1 , винуватість якого у вчиненні зазначених дій доведена постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 65 КУпАП від 07 грудня 2020 року №000077, тому між протиправною поведінкою відповідача та заподіяною внаслідок порушення лісового законодавства шкодою наявний причинний зв'язок.
На підставі пункту 7 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині походів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 69-1 названого Кодексу до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Отже, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 364/1080/16-ц).
Відповідно до статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Статтею 206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В підготовчому судовому засіданні судом з'ясовано, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає до задоволенння.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 1 статті 142 ЦПК України, передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 142 ч.1, 174-177, 184 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 7, 8, 69, 105, 107 Лісового Кодексу України, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -
Позов Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство" до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок незаконного вирубування дерев - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04358997, збитки, завдані державі внаслідок незаконного вирубування дерев у розмірі 4442 (чотири тисячі чотириста сорок дві) гривні 97 копійок.
Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути Державному підприємству "Білоцерківське лісове господарство", код ЄДРПОУ 00992119, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до платіжного доручення № 14890 від 21 січня 2021 року (оригінал якого знаходиться у справі), у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство», код ЄДРПОУ 00992119, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в AT «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме через Рокитнянський районний суд Київської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуюча суддя О.І.Чорненька