Справа № 369/4687/21
Провадження № 1-кс/369/912/21
09.04.2021 м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської областi ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111050000427 від 30.03.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Комсомольськ-на-Амурі Російської Федерації, одруженого, непрацюючого, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,-
До суду надійшло клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене виконувачем обов'язків начальника Бородянського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 28.03.2021 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою вчинення розбійного нападу, шляхом вільного доступу, через відчинені двері, проникли до гаражного приміщення № НОМЕР_1 , яке знаходиться в ОКГО «Мрія», що по вул. Технікумівській, 24 в смт. Немішаєве Бучанського району Київської області, в якому в цей час перебував ОСОБА_11 .
Потрапивши до приміщення, ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , застосували до ОСОБА_11 насильство, небезпечне для його життя та здоров'я, а саме нанесли ОСОБА_11 численні удари (точна локалізація та кількість ударів досудовим розслідуванням не встановлена) у голову та інші частини тіла, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тяжкої відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, півкульної субдуральної гематоми зліва, півкульної субдуральної гематоми праворуч без мас-ефекту, посттравматичного субарахноїдального крововиливу, компресійно-дислокаційного синдрому, множинних переломів кісток склепіння та основи черепа, закритої травми грудної клітини - забою обох легень, лівостороннього пневмотораксу, переломів 5-12 ребер ліворуч та 3-11 ребер праворуч, та надалі незаконно заволоділи майном, яке перебувало у приміщенні, а саме двома обігрівачами «UFO», мийкою «Karcher» жовтого кольору, набором інструментів, зварювальним апаратом, велосипедом спортивним срібно-білого кольору, ключами від трьох автомобілів: Peugeot Boxer, Volkswagen Jetta, Hyundai Creta, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу на авто НОМЕР_2 , мобільним телефоном марки Apple iPhone 11, з сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» та гаманцем.
Після заволодіння чужим майном з місця скоєння кримінального правопорушення втекли в невідомому напрямку, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди.
Крім того, 28.03.2021 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 , яке знаходиться в ОКГО «Мрія», що по вул. Технікумівській, 24 в смт. Немішаєве Бучанського району Київської області, де вчиняли напад з метою заволодіння майном ОСОБА_11 , останній також перебував у вказаному приміщенні.
В цей час у ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , на ґрунті конфлікту, виник кримінально протиправний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_11 , того ж дня, в той же час, перебуваючи за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно-небезпечних наслідків у виді заподіяння умисного тілесного ушкодження потерпілому, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 нанесли численні удари (точна локалізація та кількість ударів досудовим розслідуванням не встановлена) у голову та інші частини тіла ОСОБА_11 , спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тяжкої відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, півкульної субдуральної гематоми зліва, півкульної субдуральної гематоми праворуч без мас-ефекту, посттравматичного субарахноїдального крововиливу, компресійно-дислокаційного синдрому, множинних переломів кісток склепіння та основи черепа, закритої травми грудної клітини - забою обох легень, лівостороннього пневмотораксу, переломів 5-12 ребер ліворуч та 3-11 ребер праворуч, внаслідок яких ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в реанімаційному відділенні Київської обласної клінічної лікарні.
Також, ОСОБА_4 в невстановленому досудовим слідством місті та у невстановлений час, незаконно придбав осколкову наступальну гранату «РГД-5», що відноситься до бойових припасів, яку в подальшому без відповідного дозволу, в порушення вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 зі змінами, останній раз внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 938 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 зі змінами, незаконно зберігав за місцем проживання по АДРЕСА_1 до 07 години 08.04.2021, коли вказана осколкова наступальна граната була виявлена та вилучена працівниками поліції.
08.04.2021 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні даних кримінальних правопорушень підтверджуються зібраними на даний час матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом впізнання особи за фотознімками; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 ; протоколом обшуку від 08.04.2021; іншими матеріалами кримінального провадження.
В даному випадку ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких (ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України) та особливо тяжкого злочинів - ч. 4 ст. 187 КК України санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав, викладених в останньому.
Захисник проти задоволення клопотання заперечував та просив слідчого суддю обрати до підозрюваного захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
30.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, (кримінальному провадженні присвоєно № 12021111050000427) відносно того, що 30.03.2021 до ЧЧ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області звернулась ОСОБА_13 з письмовою заявою про те, що в ніч з 28.03.2021 на 29.03.2021 її чоловік ОСОБА_11 , перебуваючи у власному гаражному приміщенні по АДРЕСА_2 , отримав тілесні ушкодження від невстановлених осіб.
07.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, відносно того, що 30.03.2021 до ЧЧ ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області звернулась ОСОБА_13 з письмовою заявою про те, що в ніч з 28.03.2021 на 29.03.2021 невідомі особи, перебуваючи в гаражному приміщенні по АДРЕСА_2 , спричинивши її чоловіку ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження, заволоділи належним майном, а саме електроінструментами.
Відповідно довідки КНП КОР «Київська обласна клінічна лікарня» від 07.04.2021 № 571, ОСОБА_11 знаходиться на стаціонарному лікуванні в центрі нейрохірургії (ВРІТ) з 29.03.2021 по теперішній час з діагнозом: тяжка відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, півкульна субдуральна гематома ліворуч, півкульна субдуральна гематома праворуч без мас-ефекту, посттравматичний субрахноїдальний крововилив, компресійно-дислокаційний синдром, множинні переломи кісток склепіння та основи черепа, закрита травма грудної клітини - забій обох легень, лівосторонній пневмоторакс, переломи 5-12 ребер ліворуч та 3-11 ребер праворуч, стан після оперативного втручання (29.03.2021) - декомпресивна резекційна трепанація черепа в лівій лобно-скронево-тім'яній ділянці, видалення лівосторонньої півкульної субдуральної гематоми.
08.04.2021 на підставі постанови про проведення обшуку в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук в результаті якого виявлено та вилучено: sim-карту мобільного оператора life серійний номер НОМЕР_3 ; мобільний телефон Redmi model M2003 15SG, IMEI: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 з номером мобільного оператора НОМЕР_6 , як повідомила ОСОБА_14 вказаний телефон належить їй; мобільний телефон Xiaomi model MDG2 IMEI: НОМЕР_7 , IMEI: НОМЕР_8 з номером мобільного оператора НОМЕР_9 , зі слів ОСОБА_14 вказаний телефон належить її дітям; мобільний телефон Xiaomi IMEI: НОМЕР_10 , IMEI: НОМЕР_11 з номером мобільного телефону НОМЕР_12 , як повідомив ОСОБА_4 даний телефон належить йому; флеш-накопичувач з написом «Willi 6»; банківську картку банку «Приватбанк» № НОМЕР_13 , виявлено в чорному гаманці візуального схожому на чоловічий; пластикову картку з sim-картою lifecell № НОМЕР_14 ; коробку з-під мобільного телефону Redmi Note 5A IMEI: НОМЕР_15 , IMEI: НОМЕР_16 ; мобільний телефон iPhone модель А1661 з розбитим екраном та на момент обшуку не вмикається, без зазначення IMEI на корпусі; чотири предмети схожі на набої, один з маркуванням «техкрим 9 мм РА», один з маркуванням «ПНД-9Р 9 мм», один з маркуванням «АЕ9 9 мм», один без маркування «бутилочної форми»; три предмети схожі на гільзи; металеву коробку з написом «Саnnabis» з паперовим згортком, всередині якого наявні насіння невідомого походження; планшет марки «Lenovo» з розбитим екраном, не вмикається; паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія НОМЕР_17 , виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві; розписку від ОСОБА_15 щодо повернення боргу за автомобіль в сумі 9500 грн. від 10.12.2019; предмет за візуальними ознаками ідентичний ручної осколкової наступальної гранати типу РГД-5, після її розрядження шляхом демонтажу на складові частини мається ліпка стрічка чорного кольору довжиною приблизно 20 см, корпус ручної осколкової наступальної гранати типу РГД-5 на якому відсутні сліди механічного втручання та наявне маркування, зазначене у протоколі, які поміщено до спецпакету ВТС № АВ 1005044, та металевий предмет зібраний з різних частин і механізмів, який за візуальними ознаками схожий на бойовий підривач до ручних гранат типу УЗРПМ-2 на важелі якого наявне маркування «144-78 УЗРПМ-2 583», поміщений до спецпакету ВТС № АВ 1005043; маску з написом «вірус»; пару рукавичок; пару тактичних перчаток; пластикову картку з sim-картою «Київстар» № НОМЕР_18 ; пластикову картку з-під sim-карти life № НОМЕР_19 ; паперову коробку з-під sim-карти life з написом на коробці «050-5700553 Юра-дуб»; пластикову картку з-під sim-карти № НОМЕР_20 ; sim-карту мобільного оператора «Київстар» серійний номер НОМЕР_21 ; чотирнадцять предметів схожих на капсули від набоїв 4,5 мм виявлено в рюмці на навісній шафі; коробку з-під набоїв Rabbit Magnum II 4,5 мм - виявлено на навісній шафі; коробку з-під чаю «Lovare 1001 ніч» з сухою речовиною, подрібленою, природнього походження, як повідомила ОСОБА_14 всередині знаходиться трав'яний чай; болгарку фірми Eltos, поміщено до спецпакету № 4325649; sim-карту «МТС» серійний номер НОМЕР_22 ; флеш-накопичувач SanDisk об'ємом 512 Мб; флеш-накопичувач SanDisk об'ємом 64 Мб; флеш-накопичувач чорного кольору без написів; планшет Huawei модель Т1-701u; пластикову картку з-під sim-карти life № 0733236028; мобільний телефон Nokia модель 6100 IMEI: НОМЕР_23 на момент обшуку телефон не вмикається; пластикову картку з-під sim-карти «Київстар» № НОМЕР_24 ; мобільний телефон Nokia модель Х2-02 IMEI: НОМЕР_25 , НОМЕР_26 без батареї; мобільний телефон Samsung GT-E1200I IMEI: НОМЕР_27 не вмикається; мобільний телефон Prestigio з розбитим екраном, не вмикається; мобільний телефон «Lenovo» IMEI: НОМЕР_28 без батареї; мобільний телефон Samsung IMEI: НОМЕР_29 , НОМЕР_30 без батареї з розбитим екраном; прозорий сейф-пакет із залишками порошкоподібної речовини білого кольору, поміщено до спецпакету № 3097006.
На момент проведення обшуку в квартирі знаходились ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та двоє малолітніх дітей.
08.04.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, (кримінальному провадженні присвоєно № 12021111050000516) відносно того, що 08.04.2021 в ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 12021111050000427 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено гранату РГД 5.
08.04.2021 в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Постановою від 08.04.2021 в.о. начальника Бородянського відділення Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 кримінальні провадження № 12021111050000427, № 12021111050000516 об'єднано в одне провадження та присвоєно йому номер 12021111050000427.
08.04.2021 ОСОБА_4 слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_16 за погодженням із прокурором повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
08.04.2021 ОСОБА_4 слідчим СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_16 за погодженням із прокурором повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Зі змісту протоколу допитів свідків, протоколів оглядів, обшуку, проведення слідчого експерименту, протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, вбачається причетність ОСОБА_4 до скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція ч. 2 ст. 121 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до десяти років, санкція ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, санкція ч. 1 ст. 263 КК України - позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Отже, виходячи із кваліфікацій кримінальних правопорушень - ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України - застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
Разом з тим, на підставі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінального провадження.
Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
- чи наявні ризики кримінального провадження;
- індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України;
- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Разом з тим, коли йдеться про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слід також зважати на те, чи наявні у справі специфічні ознаки того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (наприклад, рішення у справі "Лабіта проти Італії" (980_009) (Labita v. Italy), N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV)
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання, досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненими кримінальними правопорушеннями.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України. Санкції відповідних частин статей відносять інкриміновані злочини до тяжких та особливо тяжких і передбачають покарання у виді позбавлення волі до 15 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. Досудове розслідування як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичною, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи, адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним речових доказів, які мають істотне значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. При чому збирання доказів здійснюється протягом всього досудового розслідування, в тому числі, в залежності від попередньо отриманої доказової інформації, методики і тактики досудового розслідування.
Враховуючи, що наразі не проведено всі необхідні дії, направлені на збір доказової інформації, викрадене майно не знайдено, ризик того, що підозрюваний може вчиняти спроби знищення, приховування або спотворення речових доказів суттєвий.
Також досить вірогідним є заявлений ризик можливого впливу на свідків. Свідок, на якого посилається сторона обвинувачення у даному кримінальному провадженні, є знайомою підозрюваного.
Ризик незаконного впливу об'єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Слідчий суддя зазначає, що ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення слідчим та прокурором не доведені.
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує такі обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України;
- інкриміновані злочини КК України відносяться до тяжких та особливо тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років;
- станом на сьогоднішній день ОСОБА_4 виповнилось 31 рік, офіційно непрацевлаштований, має постійне місце проживання, має на утриманні двох дітей;
- підозрюваний раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.
Щодо застосування найбільш суворого запобіжного заходу, то слідчий суддя зазначає наступне.
Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв'язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
В цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за можливе запобігти ризикам кримінального провадження із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки (з урахуванням відсутності потенційних поручителів), адже ці заходи пов'язані з потенційним доступом ОСОБА_4 до місця події, речових доказів, свідків, щодо яких можливий ризик впливу, без належних стримуючих заходів. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, хоча і пов'язаний з ізоляцією підозрюваного від суспільства, однак, зважаючи на встановлені на цьому етапі досудового розслідування ризики, може виявитися неефективним з таких же підстав.
З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Вирішуючи питання про можливість застосування застави відносно підозрюваного, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочинів, вчинених із застосуванням насильства та які спричинили загибель людини, а також встановлені під час розгляду клопотання обставини події, щодо вчинення якої ОСОБА_4 повідомлено про підозру, тому слідчий суддя приходить до переконання про можливість незастосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у виді застави у даному конкретному випадку.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. 176-178, 183, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів до 06.06.2021.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1