Справа № 947/6373/21
Провадження № 1-кс/947/4846/21
Іменем України
15.04.2021 року м. Одеса
Слідча суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 від 09.04.2021 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року,
І. Суть скарги
1.1. 13.04.2021 року ОСОБА_3 звернулась до слідчої судді зі скаргою, в якій просила:
(І) скасувати постанову прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 від 09.04.2021 року про відмову у визнанні потерпілою;
(ІІ) зобов'язати прокурора повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання потерпілою.
1.2. Скарга мотивована тим, що дана скарга є 22-ою скаргою до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з приводу незаконної відмови у визнанні ОСОБА_3 потерпілою. Всі попередні скарги були задоволенні, а всі попередні постанови слідчого та прокурора скасовані ухвалами слідчих суддів від: 29.05.2020 року, 16.06.2020 року, 26.06.2020 року, 15.07.2020 року, 06.08.2020 року, 11.08.2020 року, 18.08.2020 року, 04.09.2020 року, 15.09.2020 року, 06.10.2020 року, 16.10.2020 року, 04.11.2020 року, 25.11.2020 року, 07.12.2020 року, 24.12.2020 року та 24.12.2020 року, 20.01.2021 року, 09.02.2021 року, 17.02.2021 року, 16.03.2021 року, 02.04.2021 року. Однак, в черговий раз, виносячи оскаржувану постанову, прокурор проігнорувала вказівки слідчих суддів, які містились у вищезазначених ухвалах. Прокурор скопіювала попередню постанову, яка була скасована слідчим суддею, не аргументувала своє рішення та не висловила свою позицію стосовно обставин, на які звертали увагу слідчі судді, а саме щодо: акту державного виконавця; відеоінформації з нагрудних камер патрульних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; відомостей, зазначених у рапорті патрульного ОСОБА_6 , документів, надісланих УДАБК ОМР. З викладеного вбачається, що дана постанова, як і всі попередні, була прийнята без ретельної перевірки доводів ОСОБА_3 та доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження, тому є незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
ІІ. Процедура та позиції учасників
2.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.04.2021 року, справа №947/6373/21 передана на розгляд судді ОСОБА_1 (а.с.7).
2.2. Ухвалою слідчої судді від 13.04.2021 року відкрито провадження за скаргою (а.с.8).
2.3. Під час розгляду скарги повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у відповідності до вимог ч.4 ст.107 КПК України.
2.4. Учасники кримінального провадження, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, звернувшись із заявами про розгляд скарги у їх відсутність (а.с.12-14).
2.5. Враховуючи строк розгляду скарги, визначений частиною другою статті 306 КПК України, а також зважаючи на те, що у відповідності до частини третьої статті 306 КПК України відсутність прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, слідча суддя дійшла висновку про можливість розгляду скарги за даною явкою.
ІІІ. Релевантне законодавство
3.1. Кримінальний процесуальний кодекс України (надалі - КПК України)
Стаття 2. Завдання кримінального провадження
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 9. Законність
1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Стаття 55. Потерпілий
1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
2. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Стаття 110. Процесуальні рішення
[…] 3. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
[…] 5. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:
місце і час прийняття постанови;
прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:
зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;
мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:
зміст прийнятого процесуального рішення;
місце та час (строки) його виконання;
особу, якій належить виконати постанову;
можливість та порядок оскарження постанови.
Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження
1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
[…] 3) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування
[…] 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
2) зобов'язання вчинити певну дію […];
4) відмову у задоволенні скарги.
3.2. Кримінальний кодекс України (надалі - КК України)
Стаття 382. Невиконання судового рішення
1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -
карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
ІV. Оцінка та висновки слідчої судді
4.1. Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12020160480001188, слідча суддя дійшла такого висновку.
4.2. В ході розгляду скарги встановлено, що СВ Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 24.04.2020 року за №12020160480001188, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
4.3. 22.05.2020 року постановою слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.4. 29.05.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси постанова слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 22.05.2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року скасована.
4.5. 02.06.2020 року постановою слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.6. 16.06.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси постанова слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 02.06.2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року скасована.
4.7. 19.06.2020 року постановою слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.8. 26.06.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси постанова слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 19.06.2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року скасована.
4.9. 08.07.2020 року постановою слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.10. 11.08.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси постанова слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 08.07.2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року скасована.
4.11. 14.08.2020 року постановою слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.12. 04.09.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси постанова слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 14.08.2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року скасована.
4.13. 11.09.2020 року постановою слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.14. 06.10.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси постанова слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 11.09.2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року скасована.
4.15. 15.10.2020 року постановою слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.16. 04.11.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси постанова слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 15.10.2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року скасована.
4.17. 19.11.2020 року постановою слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.18. 07.12.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси постанова слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 19.11.2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року скасована.
4.19. 14.12.2020 року постановою слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.20. 24.12.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси постанова слідчої СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 від 14.12.2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року скасована.
4.21. 15.01.2021 року постановою слідчої СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.22. 26.02.2021 року постановою слідчої СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 19.05.2020 року про визнання потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.23. 02.04.2021 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси постанова слідчої СВ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 26.02.2021 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року скасована.
4.24. 03.03.2021 року постановою прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 у задоволенні заявиОСОБА_3 про визнанняпотерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмовлено.
4.25. 16.03.2021 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси постанова прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 від 03.03.2021 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року скасована.
4.26. 09.04.2021 року постановою прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 у задоволенні заявиОСОБА_3 про визнанняпотерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року відмолено.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови, на даний час у ході досудового розслідування за результатами проведення слідчих (розшукових) дій не встановлено достатніх підстав вважати, що ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
4.27. Аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що потерпілим може бути 1) фізична або юридична особа, якій завдано шкоди (фізичній особі - моральної, фізичної або майнової; юридичній - майнової), яка 2) подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або 3) яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і тому вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
4.28. Поняття видів шкоди, що можуть бути завдані потерпілому, визначається з урахуванням положень цивільного і кримінального права. При визначенні шкоди як підстави для визнання особи потерпілим необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням.
4.29. Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст.55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому, відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
4.30. Вимоги до структури та змісту постанови слідчого, дізнавача, прокурора визначені у ч.5 ст.110 КПК України. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин. При чому мотивувальна частина повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
4.31. Неналежне мотивування постанов про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, дізнавачем, прокурором рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення.
4.32. Слід також зазначити, що відповідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є обставинами, які підлягають доказуванню, тому неналежне мотивування постанови про відмову у визнанні потерпілим також може призвести до порушення прав особи, яка зазнала шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
4.33. З наданих до скарги матеріалів вбачається, що основним аргументом прокурора при прийнятті рішення про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 є те, що у органу досудового розслідування на даному етапі досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні відсутні об'єктивні та достатні дані, які б свідчили про завдання ОСОБА_3 моральної, фізичної або майнової шкоди.
4.34. Надаючи оцінку вказаним доводам прокурора, слідча суддя враховує, що основним безпосереднім об'єктом невиконання судового рішення за законодавством України є суспільні відносини, які регулюють діяльність суду щодо здійснення правосуддя щодо точного та своєчасного виконання судових рішень органами примусового виконання - органами державної виконавчої служби та у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII приватними виконавцями. Об'єктом у цьому випадку доцільно вважати суспільні відносини, які виникають під час здійснення державою своїх управлінських функцій. Однією з таких функцій можна назвати виконання судових рішень, що є, по суті, управлінським рішенням і уособлюють собою державну волю.
4.35. Загальновизнаним у теорії кримінального права є положення, що злочин, окрім основного безпосереднього об'єкта, може посягати ще й на додатковий об'єкт. Своєю чергою, додатковий безпосередній об'єкт може бути додатковим обов'язковим (шкода спричиняється неминуче) і додатковим факультативним (є можливість спричинення шкоди). Щодо останнього, то в одних випадках шкода такому об'єкту заподіюється, а в інших - ні.
З огляду на подібне трактування поняття додаткового обов'язкового та факультативного об'єкта слід з'ясувати його наявність або відсутність у злочинах, що посягають на встановлений порядок діяльності суду у сфері забезпечення належного та своєчасного виконання судових рішень.
4.36. У кримінально-правовій літературі зазначено, що додаткового обов'язкового об'єкта у складі злочинів, які полягають у невиконанні судових рішень, немає. Додатковим факультативним об'єктом вказаного злочину можуть бути порядок виконання службовими особами своїх повноважень, виборчі, трудові та інші права і свободи людини та громадянина, власність, економічні інтереси суб'єктів господарювання тощо. Однак така думка не є загальноприйнятою, адже у літературі висвітлюється позиція, що додатковий об'єкт злочину, передбаченого ст.382 КК України, може бути обов'язковий, а не факультативний. Аргументом є твердження про те, що невиконання судового рішення, як злочин, посягає не лише на інтереси правосуддя щодо забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення.
4.37. Така думка щодо наявності додаткового обов'язкового безпосереднього об'єкта цього злочину є аргументованою з огляду на таке.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (п.п.2.1 п.2 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013).
Незважаючи на наведені приписи та висновки, очевидним є й те, що само по собі судове рішення, яким було задоволено позовні вимоги позивача не може повною мірою гарантувати його виконання відповідачем. В такому випадку держава забезпечує примусове виконання судового рішення у визначеному законом порядку, в першу чергу, шляхом застосування механізмів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, за невиконання судового рішення неминучою є шкода не лише встановленому порядку виконання судового рішення, а й інтересам особи, на користь якої було винесене таке судове рішення. Йдеться про те, що судові рішення, порядок виконання яких підлягає кримінально-правовій охороні, приймаються у різноманітній категорії справ, тому, відповідно, додатковим обов'язковим об'єктом цього складу злочину можуть бути і права та свободи людини і громадянина, власність чи порядок виконання службовими особами своїх повноважень.
4.38. Судова практика також свідчить на користь того, що у кримінальних провадженнях за обвинуваченням осіб у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, можуть бути потерпілі (постанова ВС від 18.12.2018 року у справі № 642/9393/15-к, постанова ВС від 23.09.2020 року у справі № 712/7368/13-к, постанова ВС від 14.05.2019 року у справі №319/841/16-к, постанова ВС від 30.01.2019 року у справі № 492/910/14-к тощо).
4.39. Приймаючи до уваги викладене, слідча суддя дійшла переконання, що аргументи прокурора щодо неможливості завдання фізичній особі шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.382 КК України, є неспроможними.
4.40. Надаючи оцінку іншим доводам прокурора, наведеним в оскаржуваній постанові, слідча суддя звертає увагу, що вимога щодо вмотивованості постанови про відмову у визнанні потерпілим передбачає не лише аналіз змісту заяви про визнання потерпілим, а й дослідження всіх доказів, наданих на її підтвердження, та їх подальша перевірка. Отже, прокурор у межах кримінального провадження, у якому заявляється відповідне клопотання, має процесуальну можливість доручати проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, спрямованих на перевірку викладених фактів. Таким чином, у прокурора на момент прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 було достатньо процесуальних можливостей перевірити надані нею докази, що нею не було вчинено. Зокрема, прокурор не дослідила акт державного виконавця, не проаналізувала відеоінформацію з нагрудних камер патрульних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , документи надіслані УДАБК ОМР та не вчинила інші дії, спрямовані на встановлення обставин справи, які б вказували на наявність чи відсутність у останньої статусу потерпілої особи.
4.41. Також, зважаючи на те, що розгляд скарги на дії слідчого, прокурора здійснюється у порядку, встановленому для судового розгляду (ч.1 ст.306 КПК України), під час такого розгляду підлягає застосуванню і принцип змагальності, встановлений ст.22 КПК України. З урахуванням особливостей оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування (встановлених главою 26 КПК України) зазначений принцип передбачає самостійне обстоювання заявником та слідчим, прокурором (рішення якого оскаржується) їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
4.42. Будь-яких заперечень щодо законності та обґрунтованості постанови прокурор не надала.
4.43. За таких обставин, слідча суддя вважає, що постанова прокурора від 09.04.2021 року не відповідає вимогам, встановленим частиною п'ятою статті 110 КПК України, а тому наявні підстави для її скасування, із зобов'язанням прокурора повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про визнання потерпілою.
4.44. Одночасно, слідча суддя вважає за необхідне звернути увагу те, що загалом правосуддя можливо вважати таким, що відповідає вимогам справедливості, якщо розслідування, розгляд і вирішення кримінального провадження є незалежним, безстороннім і підлягає громадському контролю, а компетентні органи діють зі зразковою ретельністю та оперативністю.
4.45. На думку слідчої судді, ситуація, яка склалася щодо питання про визнання ОСОБА_3 потерпілою, тягне невиправдане і позбавлене сенсу використання часових, фінансових і кадрових ресурсів держави, створює у суспільства думку про слабкість державної організації всього правоохоронного апарату і як наслідок нездатність реагувати на порушення суспільних відносин.
4.46. Зважаючи на викладене, слідча суддя дійшла висновку про необхідність повідомлення керівника Одеської обласної прокуратури про ігнорування слідчим, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року, а також прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вимог кримінального процесуального законодавства, а також вказівок слідчих суддів, наданих в ухвалах, які у відповідності до ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 55, 94, 110, 303-307, 309 КПК України, -
1. Скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 від 09.04.2021 року про відмову у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року, - задовольнити.
2. Постанову прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 від 09.04.2021 року про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року, - скасувати.
3. Зобов'язати прокурора Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 розглянути заяву ОСОБА_3 про залучення в якості потерпілої у кримінальному провадженні №12020160480001188 із дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України та з урахуванням встановлених під час досудового розслідування обставин.
4. Повідомити керівника Одеської обласної прокуратури про ігнорування слідчим, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020160480001188 від 24.04.2020 року, а також прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вимог кримінального процесуального законодавства, а також вказівок слідчих суддів, наданих в ухвалах, які у відповідності до ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
5. Копії ухвали направити для відома учасникам кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1