СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кп/759/714/21
ун. № 759/1962/21
15 квітня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6
ОСОБА_7
ОСОБА_8
ОСОБА_9
представника потерпілих ОСОБА_10
представника цивільних відповідачів (цивільного позивача) - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 12020100000001001, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.11.2020р. стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, -
В провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться зазначене кримінальне провадження, яке станом на 15.04.2021 не розглянуто.
В судовому засіданні судом, в порядку ст.331 КПК України, поставлено питання про доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні просив продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, на даний час не зменшились і не відпали.
Потерпілі та їх представник підтримали думку прокурора. Представник цивільних відповідачів ( цивільного позивача) поклався на розсуд суду.
Обвинувачений не заперчив щодо продовження йому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його захисник поклалась на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників судового провадження суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 14.11.2020 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 11.01.2021 року
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 24.12.2020 року, ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 22.02.2021року.
Ухвалою суду від 17.02.2021 року ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 17.04.2021року.
У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Встановлюючи підстави для продожовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, судом окрім норм КПК України, враховуються вимоги п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (справа "Летельє проти Франції"). Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
При вирішенні питання продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд враховує, що він обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, дані про його особу, а саме, що він ніде не працює, не одружений, утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків у останнього, також суд враховує наявність ризику переховування обвинуваченим від суду з метою уникнення відповідальності, який, зокрема, був підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та який на даний час не зменшився.Стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню його у місці попереднього ув'язнення.
Оскільки судовий розгляд кримінального провадження до 17.04.2021 року (строк дії ухвали суду від 17.02.2021р.) закінчити неможливо, з огляду на вищезазначене, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту продовження запобіжного заходу, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним, покладених процесуальних обов'язків.
На даний час застосування інших більш м'яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_4 суд вважає недостатнім.
Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені вимогами ст. 177 та ст. 178 КПК України, з урахуванням вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, суддя не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Також, в судовому засіданні представник цивільного позивача ТОВ «Торговий дім «Мірас трейд» надав суду клопотання про скасування арешту з автомобіля марки «HYUNDAI SONATA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яке мотивоване тим, що на даний час всі необхідні дослідження транспортного засобу проведені, страхове відшкодування ПрАТ «СК «Універсальна» було виплачено потерпілим, які звернулись із заявою до страхової компанії, ТОВ "Торговий дім «Мірас - Трейд" також постраждало від вказаного ДТП як власник автомобіля. Накладений арешт не дає можливості ТОВ «Торговий дім «Мірас - Трейд» в повній мірі встановити вартість нанесених збитків, у звязку з цим, товариство не може надати до суду підтверджуючого документа, в якому було б вказана вартість.
Представник цивільного позивача ТОВ «Торговий дім «Мірас трейд» підтримав заявлене клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити, оскільки наразі відсутня подальша мета арешту автомобіля.
Прокурор заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, зазначив, що автомобіль є речовим доказом у справі, судовий розгляд справи не завершено, встановлений обсяг доказів та порядок їх дослідження може бути змінено за клопотанням сторін кримінального провадження.
Потерпілі та їх представник поклались на розсуд суду . Обвинувачений та його захисник підтримали думку прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пересування та відчуження. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25.11.2020 року з метою забезпечення збереження речового доказу накладено арешт на автомобіль марки «HYUNDAI SONATA» , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 09.02.2021р. автомобіль марки «HYUNDAI SONATA» , реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання його власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мірас - Трейд» в особі директора ОСОБА_12 , з покладенням на останнього обов'язку забезпечити зберігання вказаного транспортного засобу до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку.
На даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, судом було визначено обсяг та порядок дослідження доказів з урахуванням ч. 3 ст.349 КПК України , а саме: допит обвинуваченого, допит потерпілих, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого. Відповідно до ч.2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
З огляду на зазначене, суд не вбачає на даний час правових підстав для скасування арешту з речового доказу - автомобіля марки «HYUNDAI SONATA» , реєстраційний номер НОМЕР_1 , арешт накладено обґрунтовано та в подальшому застосуванні цього заходу не відпала.
З приводу доводів представника цивільного позивача ТОВ «Торговий дім «Мірас Трейд», що для встановлення вартості ремонтних робіт на відновлення необхідно розібрати автомобіль для дослідження деталей та частин, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 5 ст. 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Суд вважає, що розборка автомобіля, який є речовим доказом у кримінальному провадженні, для дослідження деталей та частин, з метою встановлення вартості ремонтних робіт на відновлення, суперечить засадам кримінального судочинства, визначеним ст.7 КПК України, зокрема, беззаперечності дослідження показань, речей і документів, оскільки фактично призведе до знищення речового доказу.
У зв'язку з цим, клопотання представника цивільного позивача ТОВ «Торговий дім «Мірас Трейд» задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170, 174, 331, 177, 183, 194, 196-197 , 369, 372 КПК України, суд -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 13 червня 2021 року включно.
У задоволенні клопотання представника ТОВ «Торговий дім «Мірас Трейд» про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 7 днів з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1