СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/2888/21
пр. № 1-кп/759/766/21
15 квітня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020100000000894 від 04.10.2020р. стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської обл., громадянина України, раніше не судимого, працюючого водієм у ТОВ «Роял Конгрес» , розлученого, ніде не зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
03.10.2020 приблизно о 17 годині 10 хвилин, ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «Форд-Мондео», н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. Г. Наумова, зі сторони вул. Бахматська в напрямку перехрестя з вул. Корсунською в м. Києві.
Рухаючись у вказаному напрямку, він наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на перехресті вул. Г. Наумова та вул. Корсунською в м. Києві, позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 Правил дорожнього руху України.
В цей час, попереду, в межах першої (крайньої правої) смуги попутного напрямку руху, перед вказаним нерегульованим пішохідним переходом, зупинився невстановлений в ході досудового розслідування маршрутний автобус, з метою надання переваги в русі пішоходу ОСОБА_5 , яка рухалась в межах пішохідного переходу, справа наліво, відносно напрямку зазначених транспортних засобів.
Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України:
- п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- підпункт «б» п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 18.4 якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виявилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем марки «Форд-Мондео», н.з. НОМЕР_1 , маючи об'єктивну змогу виявити попереду себе нерегульований пішохідний перехід, позначений інформаційно-вказівними дорожніми знаками «5.35.1, 5.35.2 - «Пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1, а також невстановлений в ході досудового розслідування маршрутний автобус, який зупинився перед пішохідним переходом в сусідній смузі, надаючи перевагу в русі пішоходу ОСОБА_5 , будучи зобов'язаним зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, відволікся від керування транспортним засобом, внаслідок чого, створюючи небезпеку для руху, а також загрозу здоров'ю громадян, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, розташований на перехресті вул. Г. Наумова та вул. Корсунської в м. Києві, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , спричинивши їй тілесні ушкодження.
В результаті даної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_5 отримала наступні тілесні ушкодження, відкрита черепно-мозкова травма у вигляді забою головного мозку, епідуральної гематоми над правою лобною часткою, пневмоцефалії справа, переломів зовнішньої та внутрішньої пластин лобної пазухи справа з крововиливом в пазуху та в клітини решітчастого лабіринту, перелом передньої стінки правої гайморової пазухи з крововиливом в пазуху, підшкірної гематоми м'яких тканин обличчя; травма правої гомілки та стопи у вигляді уламкового перелому середньої третини великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, перелому кортикального шару малогомілкової кістки в області епіфізу (дистального), рваної рани тильної поверхні стопи; численні садна тіла, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя).
Порушення вимог п. 1.5, підпункту «б» п. 2.3 та п. 18.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події і її наслідків.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що дорожньо-транспортна пригода відбулась за обставин, які в обвинувальному акті вказані вірно, зокрема, зазначив, що 03.10.2020р. приблизно о 17 год.05 хв. рухвався на своєму автомобілі по проїзній частині вул. Г.Наумова в м. Києві, їхав за маршрутним автобусом, який перед ним зупинився, він перестроївся в лівий ряд та надалі почав рух, але ,через неуважність, не побачив потерпілу, яка йшла по пішохідному переході, та збив її. ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України,у скоєному щиро розкаявся, визнав пред'явлений до нього цивільний позов у повному обсязі, зазначив, що за декілька днів після ДТП сплатив потерпілій в рахунок часткової компенсації завданої шкоди грошові кошти у розмірі 24 000 гривень. Просив суворо його не карати та не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки це єдине джерело доходу для нього.
Потерпіла ОСОБА_5 підтримали заявлений цивільний позов до ОСОБА_3 на загальну суму 127 898,00 гривень, з яких 27 898 в рахунок відшкодування заподіяної майнової шкоди та 100 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди. На суворості покарання не наполягала.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів по справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом роз'яснено учасникам кримінального провадження, що вони будуть позбавленні права оскаржити обставини, які ними не оспорюються, в апеляційному порядку.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині повністю доведена. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 підпадають під ознаки злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Згідно ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданої шкоди.
Згідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує обставини вчинення злочину ,характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться, відповідно до ст.ст. 12, 25 КК України, до необережного тяжкого злочину, форму й ступінь вини обвинуваченого, відношення обвинуваченого до скоєного, який щиро кається у скоєному, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює на посаді водія у ТОВ «Роял Конгрес» з 15 жовтня 2015року , позитивно характеризується за місцем роботи та місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Також суд бере до уваги думку потерпілої, яка повідомила, що на суворості покарання обвинуваченому не наполягає.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим призначає йому покарання в межах санкції статті за якою він визнається винуватим у виді позбавлення волі, але враховуючи наявність пом'якшуючих обставин та особу обвинуваченого, суд одночасно приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76КК України обов'язків.
Крім того, суд вбачає підстави для призначення покарання ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України без позбавлення права керування транспортним засобом на визначений законом строк, оскільки останній працює водієм у ТОВ «Роял Конгрес» , а позбавлення його права керувати транспортним засобом фактично потягне за собою втрату роботи.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення підсудним нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.
Цивільний позов потерпілої у кримінальному проваджені підлягає задоволенню з урахуванням його доведеності та визнання обвинуваченим.
Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Розмір витрат на залучення експертів становить 3758,30 грн., що підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.2 ст.286, ст.ст. 50, 66,67,75 КК України, ст.ст. 100, 110, 124, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 27 898 грн. (Двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто вісім грн.) матеріальної шкоди та 100 000 грн. ( Сто тисяч грн.) моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави 3758,30 грн. (Три тисячі сімсот п'ятдесят вісім грн., 30 коп.) витрат на проведення судових експертиз.
Речовий доказ: автомобіль марки «Форд - Мондео» д.н.з. НОМЕР_1 залишити у власника ОСОБА_3 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1