СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-ар/759/5/21
ун. № 759/14987/17
14 квітня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря Фітяка Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 роз'яснення рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Святошинського районного суду міста м. Києва від 25 травня 2018 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії; Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб,звільнених з військової служби та деяких інших осіб", на підставі довідки МВС України "Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №22/6-2745 від 06.06.2017 року провести з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з включенням до сум грошового забезпечення надбавки за особливо важливізавдання -50% та премії- 23%, що входять до розрахунку пенсіії позивача без обмеження будь-яким строком, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) на підставі Рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 «У справі за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення другого речення частини сьомої ст. 43, першого речення частини першої ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року вказана постанова залишена без змін та набрала законної сили.
Ухвалою Святошинського районного суду від 02.11.2018 року роз'яснено ОСОБА_1 , що рішенням Святошинського районного суду міста м. Києва від 25 травня 2018 року у справі №759/14987/17, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки МВС України «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії» від 26.06.2017 року №22/6-2745 з 01.01.2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року (а.с. 107-109).
Ухвалою Святошинського районного суду від 26.12.2019 року замінено боржника по виконанню рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.05.2018 року у справі № 759/14987/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві )ЄДРПОУ 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16).
До Святошинського районного суду м. Києва 07.04.2021 року надійшла заява ОСОБА_1 про надання роз'яснення рішення суду у даній справі.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Зазначена стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи з системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
В ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2016 року у справі № 21-452іп16 зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
У свою чергу, підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Такими чином, законодавством не передбачено підстави доповнення судом резолютивної частини рішення для її більш точного та змістовного розуміння.
За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
За змістом заяви про роз'яснення рішення вбачається, що відповідачу зрозуміла суть судового рішення, однак незрозумілий спосіб виконання даного рішення, а саме від яких окладів міліцейських чи поліцейських обраховувати додаткові види грошового забезпечення - надбавки за особливо важливі завдання - 50% та премії - 23% - від діючої постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" чи відповідно неіснуючих окладів грошового утримання працівників міліції, що ліквідовані відповідно Закону України від 2 липня 2015 року № 580-УІІІ «Про Національну поліцію».
Суд зазначає, що по суті відповідач просить не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов'язальний характер, а просить роз'яснити питання щодо виконання судового рішення, тобто ті питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.
Суд зауважує, що законодавцем розмежовано порядок роз'яснення судового рішення, якщо таке є незрозумілим (ст. 254 КАС України), та встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2020 року у справі № 806/984/18.
Разом з тим, суд зазначає, що резолютивна частина рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25.05.2018 року не містить жодних умовностей, є чіткою та зрозумілою, можливості її неоднозначного тлумачення не вбачається, відсутні недотримання вимог ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час його виконання.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує, наведені в заяві обставини для роз'яснення рішення суду є безпідставними та виключають можливість роз'яснення рішення в порядку ст. 254 КАС України, а тому у задоволенні цієї заяви належить відмовити.
Керуючись статтями 241, 254, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Твердохліб Ю.О.