СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/17552/19
пр. № 2/759/460/21
15 березня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді: Коваль О.А. при секретарі Проневич В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець Хорішко Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис від 07.08.2019 року № 7557 про стягнення з неї заборгованості на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" у розмірі 51 234 грн. 44 коп., вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що на адресу ТОВ «Комбінат Будіндустрії», де вона працює, надійшов лист від приватного виконавця Хорішко О.О. про звернення стягнення на заробітну плату у примусовому порядку за виконавчим провадженням № 59875966 в розмірі 56 826,88 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено незаконно, оскільки у позивача відсутня кредитна заборгованість. Крім того, нотаріус видав такий напис з порушенням строку позовної давності, оскільки право вимоги за грошовим зобов'язанням втратило свою силу 03.09.2018 року. Як зазначає позивач, на її адресу не надходили жодні вимоги про погашення заборгованості за будь-якими кредитними договорами, тому вона вимушена звернутися до суду за захистом свого права.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30.09.2019 року було відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.11.2019 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, в подальшому направила до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, однак до судового засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача, в задоволенні позову просить відмовити у зв'язку з ненаданням позивачем доказів відсутності заборгованості. Застосування позовної давності до нотаріального напису в позасудовому порядку не можливо, оскільки ТОВ «Фінансова компанія управління активами» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором не зверталось.
Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович та приватний виконавець Хорішко Олександр Олександрович до судового засідання не з'явилися, причину своєї неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності та співставленні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 03.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Платінум Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 479/3399ВСL1А, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 22 400,00 грн.
ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право вимоги за кредитним договором № 479/3399ВСL1А від 03.09.2013 року на підставі договору факторингу № 20182407-1/2 від 24.07.2018, що був укладений з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 20182407-1/2 від 24.07.2018 ТОВ «Фінансова компанія управління активами» став новим кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей, у тому числі до боржника ОСОБА_1
15.06.2019 року директор ТОВ «Фінансова компанія управління активами» направив ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права грошової вимоги та вимогу про усунення порушень кредитних зобов'язань.
07.08.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем за заявою представника ТОВ «Фінансова компанія управління активами» від 17.07.2019 було вчинено виконавчий напис № 7557 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» невиплачені в строк грошові кошти за період з 29.07.2014 по 17.07.2019 в розмірі 51 234,44 грн.
06.09.2019 року приватним виконавцем Хорішко Олександром Олександровичем винесено постанову ВП № 59875966 за виконавчим написом № 7557, вчиненим 07.08.2019 приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 в розмірі 51 234,44 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами».
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити у здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до п. 3.1 глави 16 II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Досліджена судом сума заборгованості за виконавчим написом не є безспірною, у зв'язку з чим ухвалою суду від 16.01.2020 року були витребувані у відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» документи, а саме виписки, розрахунки заборгованості, якими нараховувалася ОСОБА_1 сума боргу 56 826,88 грн. Також у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича були витребувані належним чином завірені копії всіх матеріалів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 07.08.2019 року (зареєстровано в реєстрі за № 7557) про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами». Ухвала суду від 16.01.2020 року про витребування у відповідача та у приватного нотаріуса матеріалів виконана так і не була, що враховується та оцінюється судом відповідним чином.
Суду так і не були надані правові підстави набуття ТОВ «Фінансова компанія управління активами» прав вимог за кредитним договором № 479/3399ВСL1А від 03.09.2013 року що був укладений ПАТ «Платинум Банк» з відповідачем. Лише, про, те що ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло право вимоги за кредитним договором № 479/3399ВСL1А від 03.09.2013 року на підставі договору факторингу № 20182407-1/2 від 24.07.2018, що був укладений з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Слід вказати і те, що стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Таким чином, суд звертає увагу, що відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень. Виходячи з наведеного вище, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17. При цьому, у конкретній справі відсутні докази правомірності дій приватного нотаріуса у вчиненні вказаного виконавчого напису , оскільки відсутні докази як існування безспірності заборгованості боржника на момент такого вчинення виконавчого напису, як і виконання вимог ст. 88 ЗУ "Про нотаріат" в частині дотримання трьох річного терміну з виникнення вимоги.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України, жодних доказів на спростування наведених позивачем обставин суду не надав. Доказів, які б спростовували зазначені твердження позивача щодо безспірності вимог суду не надано. Відтак, за висновками суду, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання заяви про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з такою вимогою, чим порушив вдповідні вимоги Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій. Крім того, 22.02.2017 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі 470;826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в наступній частині: « Пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченим договором» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» 2. Кредитні договори, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються : а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості» .
Київський апеляційний адміністративний суд, при розгляді вказаної справи дійшов висновку про необхідність визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662 від 16.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
Таким чином, постановою суду, яка набрала законної сили, було визнано незаконним та нечинним положення правової норми щодо можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, не посвідченому нотаріально.
Постановою Верховного суду від 29.01.2019 № 910/13233/17 зазначається, що в зв'язку з визнанням судом нечинною Постанови Кабінету міністрів України N 662 від 26.11.2014 року до спірних правовідносин підлягав застосуванню постанова Кабінету Міністрів України затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" №1172. За таких обставин, враховуючи вищенаведені норми законодавства, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи встановленні в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 768 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 169,20 грн.
Керуючись Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 76-81, 263-265, 268 ЦПК України.
Позовні вимоги, задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 07.08.2019 року № 7557 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" у розмірі 51 234 грн. 44 коп., вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з ТОВ "Фінансова компанія управління активами" (ЄДРПОУ 35017877, 03680, м. Київ, вул. Кільцева дорога, 18-а) на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Рішення суду на бирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.
Суддя Коваль О.А.