СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/4297/20
пр. № 2/759/805/21
04 березня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Коваль О.А. при секретарі Проневич В.В. за участю позивача та її представника розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості,
Позивач ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість за договором позики від 22.07.2019 року у розмірі 46 298,22 грн., яких 45 000,00 грн. заборгованість за договором позики, 758,22 грн. 3% річних, 540 грн. збитки від інфляції. На підтвердження своїх вимог вказала, що 22.07.2019 року відповідач отримала від позивача грошові кошти в сумі 45 000,00 грн., які зобов'язалась повернути до 28.07.2019 року, про що власноручно написала розписку та підписала договір позики. Однак у строк, обумовлений договором позики та розпискою, кошти не повернула. Тому позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом, просить стягнути заборгованість на загальну суму 46 298,22 грн. та судовий збір.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі, яке постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся згідно вимог 128 ЦПК України належним чином, зокрема шляхом направлення копії позовної заяви з додатками та копії ухвали про відкриття провадження за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання. Заяв про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачами відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.07.2019 року відповідач ОСОБА_2 отримала від позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 45 000,00 грн., які зобов'язалась повернути у строк не пізніше 28.07.2019 року. Даний факт підтверджується договором позики від 22.07.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та власноручно написаною відповідачем ОСОБА_2 розпискою.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦПК України).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України від 18.09.2013 року по справі № 6-63цс13 розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, і підтверджує як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами у відповідності до ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог як обґрунтованих на законі та підтверджених матеріалами справи, зокрема стяненню підлягає сума боргу за договором позики у розмірі 46 298 (сорок шість тисяч двісті дев"яносто вісім) грн. 22 коп., яка складається з : 45 000,00 грн. заборгованість за договором позики, 758,22 грн. 3% річних, 540 грн. збитки від інфляції.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 530, 551, 612, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) суму боргу за договором позики у розмірі 46 298 (сорок шість тисяч двісті дев"яносто вісім) грн. 22 коп. та сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Коваль О.А.