Справа № 758/2477/21
08 квітня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання Корпач Ю. В.,
учасники справи:
заявник ОСОБА_1 з'явився,
представник заявника - адвокат Бурячок М. А. з'явився,
заінтересована особа Подільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - представник не з'явився,
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Подільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо даних про батька,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту батьківства, визнавши померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , уродженця міста Києва, рідним батьком малолітньої ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та внесення змін до актового запису про народження, а саме у графі «відомості про батька» зазначити батьком малолітньої ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , уродженця міста Києва, виключивши відомості про батька ОСОБА_4 .
В обґрунтування заяви зазначила, що з листопада 2012 року вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 без укладення шлюбу. За період спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_3 . У зв'язку з тим, що із батьком дитини вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі, відомості про батька дитини до свідоцтва про народження ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) були зазначені з її слів, відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України . ІНФОРМАЦІЯ_1 батько її дитини - ОСОБА_2 помер. Заявниця зазначила, що встановлення факту батьківства має суттєве значення для захисту майнових та немайнових законних інтересів її дитини, зокрема для оформлення спадщини після смерті спадкодавця.
03 березня 2021 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва прийнято до розгляду зазначену заяву подану в порядку окремого провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судовому засіданні заявник та представник заявника підтримали вимоги поданої в порядку окремого провадження заяви, просили заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Подільського районного у місті Києві відділу ДРАЦС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надали заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, з посиланням на норми чинного законодавства додатково зазначили, що для можливості виконання рішення суду у повному обсязі в резолютивній частині рішення необхідно зазначити: повні вичерпні дані про батька, який визнає себе батьком дитини, повністю зазначивши його прізвище, ім'я та по батькові, день, місяць, рік народження, громадянство відповідно до ч. 2 ст. 138 Сімейного кодексу України; зазначити зміну прізвища та по батькові дитини відповідно до ст. 134 Сімейного кодексу України; до якого актового запису про народження вносяться відповідні зміни (номер, дата, місце його складання).
Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано статтею 125 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Згідно із частинами першою, другою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Тобто, передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.
Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.
Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір'ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.
Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження №61-4163св18), від 29 серпня 2018 року у справі № 641/9147/15-ц (провадження № 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року у справі № 225/6301/15-ц (касаційне провадження № 61-30047св18).
Повертаючись до матеріалів справи, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 27.08.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві вбачається, що батьками ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Відповідно до відповіді на адвокатський запит Подільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.12.2020 №3169/20.9-09 повідомлено, що 27.08.2014 відділом зареєстровано народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №1717. Реєстрація народження проведена відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, відомості про батька дитини, ОСОБА_4 , зазначені за вказівкою матері.
Також відповідно до відповіді на адвокатський запит Київського міського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.02.2021 №326/21.2-09 повідомлено, що у відділі проведена державна реєстрація смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено актовий запис про смерть №17099 від 13.10.2020, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підтвердження факту батьківства заявником подано також копію першої сторінки індивідуальної карти вагітної і породіллі (форма №111/0), де у графі про чоловіка вагітної зазначено прізвище - « ОСОБА_2 » та копію довідки №364 про результати дослідження на наявність антитіл до ВІЛ ОСОБА_2 , які були надані на адвокатський запит КНП «Консультативно-діагностичний центр Дніпровського району м. Києва».
В судовому засіданні допитана як свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона була сусідкою заявниці, оскільки вони проживали в одному будинку АДРЕСА_1 , то вона у період з 2012 року часто бачила як ОСОБА_2 разом гуляв з дитиною.
Допитана як свідок ОСОБА_6 , яка є хресною матір'ю ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у судовому засіданні надала показання, що ОСОБА_2 забирав дитину з роддому, часто гуляв з дитиною, провідував її на усі день народження, так як приблизно з 2014 року вони почали проживати окремо, однак не встиг оформити батьківство, оскільки помер.
Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Суд вважає, що заявником не було надано належних та допустимих доказів, на підставі яких можна дійти до категоричного висновку щодо походження ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) від померлого ОСОБА_2 .
У судовому засіданні заявниця додатково пояснила суду, що у померлого ОСОБА_2 був син від першого шлюбу. Протягом спільного проживання не вчиняли будь-яких дій щодо встановлення факту батьківства чи внесення змін до свідоцтва про народження дитини, оскільки обоє працювали та не вважали за необхідне вносити зміни до свідоцтва про народження. На даний час, оскільки ОСОБА_2 помер для оформлення спадщини для своєї дитини після смерті спадкодавця звернулася до суду для встановлення факту батьківства в порядку окремого провадження.
Суд зазначає, що показання свідків про те, що ОСОБА_2 , який помер, часто приїжджав до заявника та дитини, оскільки заявник з 2014 року почала проживати окремо від ОСОБА_2 , привозив подарунки, гуляв з дитиною, та долучені фотокартки із зображенням дитини з ОСОБА_2 , щодо яких свідки не заперечували, що на фотографіях саме ОСОБА_2 не можуть являтись достатніми та достовірними доказами, які свідчать про походження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , саме від ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Копія довідки про результати дослідження на наявність антитіл до ВІЛ ОСОБА_2 також не може бути достатнім аргументом для встановлення факту батьківства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про встановлення факту батьківства до задоволення не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 81, 268, 273, 293-294, ч.2 ст. 315, 319, 354 ЦПК України, -
у заяві ОСОБА_1 , заінтересована особа Подільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо даних про батька - відмовити повністю.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, які понесені заявником не відшкодовуються.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
заінтересована особа Подільський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження - місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок № 118, код ЄДРПОУ 26089181.
Повне судове рішення складено 15 квітня 2021 року.
Суддя О.І. Якимець